04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" серпня 2013 р. Справа№ 910/8181/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Баранця О.М.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Богатчук К.І.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Вілько Н.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2013 року (суддя Картавцева Ю.В.).
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія
"АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова
компанія "ІНГО Україна"
про стягнення 25500,00 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - відповідач) про стягнення 25500,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року по справі № 910/8181/13 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" 24990,00 грн. - відшкодування шкоди та1686,09 грн. - судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 08.07.2013 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 19.08.2013 року.
В судове засідання 19.08.2013 року з'явився представник відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.
Беручи до уваги, що представник позивача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 167, 169), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника позивача не заперечував.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду в повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
29 грудня 2009 року між позивачем та Кобець С.І. укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0215656.074 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивачем застраховано майнові інтереси Кобець С.І. пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням наземного транспортного засобу автомобіля "Ssang Yong Kyron M200 XDI", державний реєстраційний номер BЕ 2317 AT від страхових ризиків.
Місцевим господарським судом встановлено, що 16.06.2010 року, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю вищезазначеного автомобіля, під керуванням Кобець С.І. та автомобіля «БАЗ А07925» державний номер ВА 6057 АМ, під керуванням Янкового С.В., в результаті якої транспортні засоби одержали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 06.08.2010 року Янкового С.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, що спричинило вищезгадану дорожньо-транспортну пригоду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі страхового акту № 1999.206.10.02.01 від 20.08.2010 року та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № 1999.206.10.02.01, а також страхового акту № 1999.206.10.02.02 від 15.11.2010 року та Розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № 1999.206.10.02.02, виплатило страхувальнику Кобець С.І. страхове відшкодування на загальну суму 26175,93 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу "БАЗ А07925", державний реєстраційний номер ВА 6057 АМ, застрахована відповідачем.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної.
Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/8369722) ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість стягнення місцевим господарським судом з відповідача страхового відшкодування в розмірі 24990,00 грн. (за мінусом франшизи).
Твердження апелянта, що позивач не повідомив відповідача про виплату страхового відшкодування, колегією суддів визнано безпідставними виходячи з наступного.
Пунктом 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів"(у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року №15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.08.2012 року.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року по справі № 910/8181/13 - без змін.
Матеріали справи № 910/8181/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г.
Судді Баранець О.М.
Пашкіна С.А.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.08.2013 року.