73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
12 серпня 2013 р. Справа № 923/721/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-САД", м.Херсон
до відповідача 1 : Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія", м.Херсон
відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія", м.Херсон
відповідача 3: Публічного акціонерного товариства " "Укртрансгаз", м.Київ
про визнання права власності, визнання недійсними договорів
за участю представників сторін:
від позивача - Вічна І.М. - представник, довіреність від 29.05.2013р.;
від відповідача-1- Біленко В.М.- директор,
від відповідача-2 - не прибув;
від відповідача-3 - Андрющенко Є.Ю. - представник, довіреність №2-201 від 09.01.2013р., Каліна М.Г. - представник, довіреність №728/05 від 25.04.2013р.;
Позивач ( ТОВ "КАС-САД", м.Херсон, код ЄДРПОУ 38386624) звернувся з позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на плодові дерева, розташовані на земельних ділянках на території Антонівської селищної ради за адресою: м.Херсон, смт.Антонівка, Снігурівське шосе, 3, а саме:
- персик - 8697 дерев на земельній ділянці 14,9 га, що знаходиться в межах земельної ділянки № 4 (частина контурів №№ 55,56) загальною площею 49,20 га,
- яблуні - 18 479 дерев на земельній ділянці 14,6 га, що знаходиться в межах земельної ділянки № 3 (контур № 71) загальною площею 45,10 га,
- абрикос - 9959 дерев на земельній ділянці 16,7 га, що знаходиться в межах земельної ділянки № 4 (частина контурів №№ 55,56) загальною площею 49,20 га,
- слива - 3490 дерев на земельній ділянці 8,6 га, що знаходиться в межах земельної ділянки № 4 (частина контурів №№ 55,56) загальною площею 49,20 га,
- черешня - 5655 дерев на земельній ділянці 20 га, що знаходиться в межах земельної ділянки № 1 (частина контуру №№ 57) загальною площею 21,54 га,
- саджанці плодові - 5631 дерев на земельній ділянці 13,3 га, що знаходиться в межах земельної ділянки № 3 (контур № 71) загальною площею 45,10 га, що були придбані ТОВ "КАС-САД" на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна, оформлених протоколом №2212287 від 24.09.2012р., яке не визнається відповідачем - ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія", м.Херсон, код ЄДРПОУ 32267138.
Позивачем також заявлено вимоги про визнання недійсними:
- договору на встановлення земельного сервітуту № 18/12 від 06.07.2012 року, укладеного позивачем з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (правонаступник ПАТ «Укртрансгаз») ;
- договору № 1303000394 від 19 лютого 2013 року про відшкодування збитків, укладеного між ПАТ «Укртрансгаз» та ДП «Слобожанське» ТОВ «Агрофірми «Славія»;
- договору купівлі-продажу від 19 червня 2012 року, укладеного між ДП «Слобожанське» ТОВ «Агрофірми «Славія» та ТОВ «Агрофірма «Славія».
Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що відповідно до протоколу та складеного державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ акту про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів від 26.09.2012р. приватним нотаріусом видано свідоцтво від 01.10.2012р., що підтверджує право власності позивача на вищеперелічене майно.
У квітні 2013р. за дорученням ПАТ "Укртрансгаз" (відповідач-3) було розпочато роботи з вирубки належних позивачу плодових дерев, а саме: яблунь, розташованих на земельній ділянці площею 14,6 га в межах земельної ділянки №3 (контур №71 ) загальною площею 45,10га.
Під час розгляду господарським судом справи №923/377/13 відповдіачем-1 (ДП "Слобожанське" ТОВ "АФ "Славія") був наданий укладений з відповідачем-3 договір на встановлення земельного сервітуту №18/12 від 06.07.2012р., а також укладений між тими ж відповідачами договір №1303000394 від 19.02.2013р. про відшкодування на користь ДП "Слобожанське" збитків, спричинених вирубкою дерев.
Крім того, між відповідачами 1 та 2 був укладений договір купівлі-продажу від 19.06.2012р., на підставі якого відповідач-1 (ДП "Слобожанське" ТОВ "АФ "Славія") продав відповідачу-2 ( ТОВ "АФ "Славія") плодові дерева, у числі яких були також дерева в межах контурів, придбаних позивачем з прилюдних торгів.
Позивач зазначає, що договір земельного сервітуту не відповідає вимогам ч.1 ст.638, ч.2 ст.402 ЦК України, ч.2 ст.100 ЗК України, Законам України "Про землеустрій" та "Про Державний земельний кадастр", в зв'язку з чим має бути визнаний недійсним за ознаками ч.1 ст.203 ЦК України та ч.1 ст.215 ЦК України.
Договір №1303000394 від 19.02.2013р. про відшкодування збитків суперечить положенням ст.ст.317, 319, 321 ЦК України і має бути визнаний недійсним відповідно до положень ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки спрямований на розпорядження майном, належним іншій особі, та передбачає відшкодування збитків особі, права якої не порушено.
Договір купівлі-продажу від 19.06.2012р. має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки його укладено під час арешту майна, накладеного державним виконавцем, в порушення положень ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі ст.22 ГПК України позивач письмовою заявою від 04 липня 2013р. уточнив позовні вимоги в частині визначення адреси, за якою знаходиться придбаний об'єкт.
Обгрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що згідно викладеної у позові вимозі місцезнаходженням придбаного майна є смт.Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км.
Проте, як з'ясувалося, зазначена у протоколі прилюдних торгів, акті державного виконавця та свідоцтві про право власності адреса спірного майна, а саме: смт.Снігурівка, Снігурівське шосе, 3-й км не є офіційною назвою автомобільної дороги, вздовж якої розташовані земельні ділянки, у контурах яких було придбане майно, а лише звично використовується на даній території, оскільки відповідає відстані від населеного пункту та певному напрямку.
Зважаючи на цю обставину, постановою від 02.07.2013р. органу Державної виконавчої служби було внесено зміни до акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів від 26.09.2012р. в частині визначення адреси місця знаходження майна: адресу м.Херсон, смт.Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км, змінено на адресу: м.Херсон, Антонівська селищна рада Дніпровського району, в зв'язку з чим приватним нотаріусом Шевченко Н.В. було внесено виправлення до виданого свідоцтва в частині визначення адреси придбаного майна, юридичною адресою майна є м.Херсон, територія Антонівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона.
Господарським судом заява про уточнення позовних вимог прийнята до розгляду і залучена до матеріалів справи.
Відповідач-1 (ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія") позов не визнає, вважаючи його безпідставним та необгрунтованим, просить суд відмовити у його задоволенні з врахуванням того, що проведений виконавчою службою опис майна не відповідає дійсному, оскільки проведений без витребування і врахування даних балансу підприємства за 2011р.
Згідно даних балансу, в ньому відображено основні засоби та біологічні активи, а не саджанці, як зазначено в запропонованому на прилюдні торги лоті.
Звертає увагу суда, що прилюдні торги з реалізації спірного майна відбулись з порушенням чинного законодавства.
Торги проводились не на підприємстві боржника чи за місцем знаходження майна, а в приміщенні філії ПП "Нива-В.Ш.", що є незаконним, без зазначення відомостей щодо правовстановлюючих документів відносно майна, що підлягало реалізації.
На реалізацію з прилюдних торгів передано об'єкт рослинництва у вигляді садів з культурами багаторічних плодово-ягідних насаджень, тоді як згідно інформації лоту зазначено плодові дерева та саджанці.
Таким чином, запропоноване на реалізацію майно не відповідало фактичному.
В акті опису й арешту майна безпідставно зазначено, що арештоване майно знаходиться за адресою: с.Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км, оскільки запропоноване на продаж майно знаходиться за іншою адресою.
Частина відчуженого майна (яблуні, груші та персик) не мала статус заставного майна, отже, безпідставно були описані та реалізовані з прилюдних торгів.
Щодо договору купівлі-продажу, укладеного з відповідачем - ТОВ "АФ "Славія", то на його виконання продано майно, яке не перебувало під арештом і було власністю дочірнього підприємства, отже, останнє вправі було розпоряджатись цим майном на власний розсуд.
В частині відшкодування збитків, то згідно укладеного з відповідачем-3 договором відшкодування проводилося за вирубку дерев, які не були предметом реалізації на прилюдних торгах, оскільки знаходяться в інших контурах земельних ділянок.
Відповідач 2 - ТОВ "Агрофірма "Славія", явку представника не забезпечив, витребувані судом матеріали не надав, правом надання письмового відзиву не скористався.
Направлена на його адресу ухвала про порушення справи повернулася до суду з довідкою Укрпошти ф.20 про відсутність адресата за вказаною у відправленні адресою.
Відповідач 3 - ПАТ "Укртрансгаз" в наданому суду письмовому відзиві в частині вимог, що стосуються визнання недійсним укладеного з відповідачем-1 договору на відшкодування збитків, позов не визнає, зазначивши, що відповідно до ст.23 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" власники та користувачі земельних ділянок мають право на відшкодування обгрунтованого розміру шкоди, заподіяної внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів за цільовим призначенням.
До осіб, які мають право на відшкодування шкоди, належать особи, які набули право власності або право користування земельною ділянкою до її надання для будівництва відповідного об'єкта магістрального трубопроводу.
У разі переходу права власності чи права користування земельною ділянкою до іншої особи, право на відшкодування шкоди набуває її новий власник або користувач в частині суми, невиплаченої попередньому власнику або користувачу.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.11.2003р. право користування земельною ділянкою, необхідної для будівництва об'єкту магістрального трубопроводу належало відповідачу - ДП "Слобожанське", з яким і був укладений договір на відшкодування збитків, який в наступний час повністю виконаний.
Позивачем не було надано доказів наявності у нього речових прав на землю, а також того, що розташовані на ній плодові дерева є його власністю.
Таким чином, оспорюваний договір на період його укладення відповідав встановленим ст.203 ЦК України загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, підстави для визнання його недійсним відсутні.
На підставі ч.4 ст.22 ГПК України, позивач письмовою заявою від 05.08.2013р. відмовився від позовних вимог в частині визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту №18/12 від 06.07.2012р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2.
Зважаючи на те, що відмова від позову або його окремої частини є процесуальним правом позивача, передбаченим ч.4 ст.22 ГПК України, яке реалізоване до прийняття рішення по справі, не зачіпає прав та інтересів інших осіб, держави, - суд приймає відмову позивача від позову щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору земельного сервітуту і в цій частині позову припиняє провадження у справі, про що винесено відповідну ухвалу.
На підставі письмової заяви відповідача - ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія", поданої 12.08.2013р., починаючи із зазначеної дати розгляд справи відбувався з фіксацією судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У зв'язку з необхідністю неодноразових відкладень розгляду справи позивачем подано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 календарних днів, яке, з урахуванням особливостей розгляду справи та керуючись ч.3 ст.69 ГПК України, судом задоволено, про що винесено відповідну ухвалу.
Розгляд справи відбувався з перервами, які оголошувалися до 02 серпня 2013р. та 12 серпня 2013р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
На підставі протоколу №2212287 по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику - ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія", код ЄДРПОУ 32267138, затвердженого директором філії 22 ПП "Нива В.Ш." позивача визнано переможцем лоту №1, до складу якого входили плодові дерева та саджанці (персик - 8697 од., яблуні - 18479 од., абрикос - 9959 од., слива - 3490 од., черешня - 5655 од., саджанці плодові - 5631 од.), розташовані на площі 88,1 га на землях Антонівської селищної ради, за адресою: м.Херсон, смт.Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км.
Ціна продажу лоту становила 440000грн. (т.1, а.с.21)
Згідно протоколу №222287 26 вересня 2012р. державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні був складений акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів, який є підставою для подальшого оформлення переможцем торгів права власності на придбане майно. (т.1, а.с.22)
Першого жовтня 2012р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Н.В. видано свідоцтво про право власності ТОВ "КАС-Сад" на придбане з прилюдних торгів нерухоме майно, що складається з плодових дерев та саджанців (персик - 8697 од., яблуні - 18479 од., абрикос - 9959 од., слива - 3490 од., черешня - 5655 од., саджанці плодові - 5631 од.), розташовані на площі 88,1 га за адресою: м.Херсон, смт.Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км, вартістю 439 488 грн. 47коп., реєстр. номер 3966 (т.1, а.с.17).
В подальшому, 02 липня 2013р. головним державним виконавцем ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області було прийнято постанову про внесення змін до акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів щодо внесення змін до акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів від 26.09.2012р., а саме: місцезнаходження реалізованого майна за адресою смт.Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км змінено на адресу: м.Херсон, Антонівська селищна рада Дніпровського району.
Внесення цих змін обумовлено з'ясуванням того, що Снігурівське шосе, 3 км не є офіційною назвою автомобільної дороги, вздовж якої розташовані земельні ділянки, у контурах яких покупцем було придбане майно, а звично використовувалось на даній території, оскільки відповідало відстані від населеного пункту у певному напрямку.
На підставі зазначеної постанови приватним нотаріусом внесено зміни до виданого позивачу свідоцтва про право власності, в якому виправлено адресу місця знаходження нерухомого майна і зазначено, що адресою придбаного нерухомого майна є м.Херсон, Антонівська селищна рада Дніпровського району. (т.2, а.с.7)
Як встановлено з наданих у справу належних доказів, придбане позивачем на прилюдних торгах майно було описано державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ м.Херсона в межах виконавчого провадження, відкритого по примусовому виконанню виданого господарським судом 30.01.2009р. наказу №7/520-08 про стягнення з ДП "Слобожанське "ТОВ Агрофірма "Славія" на користь АК "Промінвестбанк" боргу в розмірі 841527грн. 56коп. (т.1, а.с.18-20)
Як зазначає позивач, у квітні 2013р. філія "Будівельно-монтажна фірма "Укрпромбуд" ПАТ "Укртрансгаз", виконуючи функції підрядника за дорученням замовника - філії "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" (план-завдання від 14.12.2011р.), розпочала роботи по вирубці належних позивачу плодових дерев, а саме: яблунь, розташованих на земельній ділянці площею 14,6 га в межах земельної ділянки №3 загальною площею 45,10 га ( контур №3).
Вирубка плодових дерев здійснювалася, зважаючи на встановлення обмеження на використання земельних ділянок у межах охоронної зони об'єктів магістральних трубопроводів за цільовим призначенням.
19 лютого 2013р. між відповдіачем-1 та відповідачем-3 був укладений договір №1303000394 про відшкодування збитків, на підставі якого ДП "Слобожанське" надало ПАТ "Укртрансгаз" право будівництва об'єкту - "газопроводу Херсон-Крим (ІІ нитка), км.0-10" на земельній ділянці площею 2,6258га (газопровід км.42-52), яка розташована на території Антонівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона та знаходиться в користуванні ДП "Слобожанське" на підставі укладеного з Херсонською обласною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки площею 287 га від 25.11.2003р. строком на 49 років. (т.1, а.с.26-32, 39-41)
В свою чергу, відповідач-3 зобов'язався відшкодувати збитки, пов'язані з вирубкою дерев та демонтажем системи мікрозрошування, яке знаходиться на необхідній для будівництва газопроводу земельній ділянці.
У пункті 5 цього договору сторони досягли домовленості, що розмір завданих ДП "Слобожанське" збитків становить 264787 грн. 90коп.
Позивачу також стало відомо, що 19.06.2012р. між відповідачем -1 (ДП "Слобожанське "ТОВ Агрофірма "Славія") та відповідачем-2 ( "ТОВ Агрофірма "Славія") був укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого відбулось відчуження, у тому числі й плодових дерев, розташованих на земельних ділянках №№3, 4, а саме: дерев яблуневих в кількості 5920 шт. в межах контуру дільниці №3, розташованих на площі 7,74га; дерев груші - 3629 шт., дільниця №3, розташованих на площі 7,1 га; дерев персику - 848 шт., дільниця №3, розташованих на площі 2,8 га; дерев персику в кількості 1693 шт., дільниця №4, розташованих на площі 2,9га.
Позивач вважає, що укладені договори порушують його права власника на придбане нерухоме майно, охорона якого гарантована державою, та свідчить про невизнання відповідачем-1 його прав власності на придбані з прилюдних торгів фруктові дерева та саджанці.
Відповідач-1 позов не визнає за наявності обставин, викладених у описовій частині рішення, зокрема, посилаючись на невідповідність фактичних кількісних та індивідуальних ознак описаного майна зазначеним в акті опису й арешту майна; те, що прилюдні торги проводились з суттєвим порушенням вимог чинного законодавства, а також те, що певна кількість проданих фруктових дерев взагалі не є заставним майном, а, отже, й забезпеченням кредитних зобов'язань.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, надавши їм правову оцінку, господарський суд визнав позов таким, що підлягає задоволенню частково: в частині вимог, що стосуються визнання за позивачем права власності на придбане за прилюдних торгів майно та визнання недійсним укладеного між відповідачем-1 та відповдіачем-3 договору на відшкодування збитків №1303000394 від 19.02.2013р., врахувавши наступне.
За приписами статей 316 та 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (ч.1 ст.386 ЦК України).
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
За правилами процесуальних норм статей 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
04 червня 2012р. органом ДВС був складений акт опису й арешту майна - плодових дерев та саджанців, які в подальшому увійшли до лоту №1, який було запропоновано до продажу на прилюдних торгах, що відбулись 24 вересня 2012р.
На підставі протоколу №2212287 від 24.09.2012р. позивача було визнано переможцем зазначеного лоту, вартість якого становила 440000грн.
26 вересня 2012р. державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні позивача визнано переможцем лоту №1, до складу якого входять плодові дерева та саджанці, що знаходяться за адресою: м.Херсон, смт.Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км, на земельній ділянці площею 88,1 га, у тому числі: 8697 дерев персику; 18479 дерев яблуні; 9959 дерев абрикос, 3490 дерев сливи, 5655 дерев черешні та 5631 плодові саджанці, про що складено відповідний акт.
На підставі акту державного виконавця приватним нотаріусом позивачу було видано свідоцтво серія ВРХ №681845, зареєстроване в реєстрі за №3966, яке посвідчує право власності ТОВ "Кас-Сад" на придбане з прилюдних торгів майно.
В подальшому, на підставі постанови органу ДВС до виданого свідоцтва у передбаченому законом порядку було внесено зміни щодо визначення адреси придбаного об'єкта нерухомості, зважаючи на те, що такої адреси як смт.Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км, не існує, а місцезнаходженням майна є земельна ділянка площею 88,1 га, розташована на території Антонівської селищної ради Дніпровського району.
Відтак, позивачем право власності на спірне майно набуто на законних підставах.
В обгрунтування наданих доводів відповідачем-1 не надано доказів, які б підтверджували факт скасування складеного державною виконавчою службою акту опису й арешту майна або виключення з цього акту певної кількості майна та зняття з нього арешту.
На підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. по справі №5024/1839/2012 ДП "Слобожанське "ТОВ Агрофірма "Славія" відмовлено у позову до ПП "Нива-В.Ш.", ТОВ "Кас-Сад" та ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні в частині визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації майна, визнання недійсними протоколу №2212287 по придбаному позивачем лоту, акту державного виконавця про реалізацію цього майна та визнання недійсним виданого на підставі зазначеного акту свідоцтва про право власності.
На підставі ч.2 ст.105, ч.2 ст.35 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, а встановлені в ній факти знову не доводяться при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відтак, судовим рішенням, яке на дату вирішення конкретного спору набрало законної сили і є обов'язковим, встановлено, що прилюдні торги з продажу придбаного позивачем лоту проведено без порушень вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5, які б могли вплинути на їх результат, а також порушення прав і охоронюваних законом інтересів ДП "Слобожанське "(відповідач-1).
Не приймаються до уваги й доводи відповідача щодо того, що продане торгуючою організацією на прилюдних торгах майно не відповідає майну, яке зазначено в заявці на реалізацію.
З метою встановлення обставин, необхідних для правильного вирішення спору судом у ПП "Нива-В.Ш." було витребувано та досліджено документацію прилюдних торгів, що відбулись 24.09.2012р. і були оформлені протоколом №2212287.
Так, в процесі продажу майна було визначено розмір земельної ділянки - 88,1 га, на якій знаходяться плодові дерева та саджанці, але не визначено їх меж та контурів, що відповідачем-1 розцінюється як фактична неможливість встановлення відповідності проданого майна.
Дослідженням конкурсної документації встановлено, що в забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ДП "Слобожанське " ТОВ Агрофірма "Славія" та АК "Промінвестбанк" був укладений договір застави майна №02-159/450 від 18.11.2005р., на підставі якого відповдіач-1, у числі іншого майна, передав в заставу банку плодові дерева персику в кількості 9200 шт. на земельній ділянці 14,9 га; яблуні в кількості 18760 шт. дерев на земельній ділянці 16,7 га; сливи в кількості 3600шт. дерев на земельній ділянці 8,6 га; черешні в кількості 5712 шт. дерев на земельній ділянці 8,6 га; саджанці плодові в кількості 3060шт.
При примусовому виконанні наказу господарського суду, виданого 30.01.2009р. по справі №7/520-08 про стягнення з відповідача кредитного боргу в сумі 1217325,20грн., органом ДВС був здійснений опис й арешт майна, до переліку якого увійшов персик - 8697 дерев на земельній ділянці 14,9га, яблуня - 18479 дерев на земельній ділянці 14,6 га; абрикос в кількості 9959 дерев на земельній ділянці 16,7га; черешня в кількості 5658 дерев на земельній ділянці 20га; слива в кількості 3490 дерев на земельній ділянці 20га; саджанці плодові в кількості 5631 дерево на земельній ділянці 13, 3 га, загальний розмір земельної ділянки 88,1га, що повністю відповідає зазначеним у протоколі та визначеним в свідоцтві про право власності показникам та свідчить про відповідність проданого майна зазначеному в лоті та акті опису.
Крім того, факт невизнання відповідачем права власності на придбане позивачем з прилюдних торгів майно, і в той же час визнання зазначеної кількості плодових насаджень саме на земельній ділянці розміром 88,1 га підтверджено наданими позивачем доказами: позовною заявою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 88,1 га вздовж автодороги "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", 221-226 км, поданою відповідачем-1 до позивача, в задоволенні якої було відмовлено (справа №923/680/13 від 06.08.2013р.).
Крім того, виконавчою службою було встановлено, що Снігурівське шосе, 3 км не є офіційною назвою автомобільної дороги, вздовж якої розташовані земельні ділянки, в контурах яких було придбане майно, а за звичай використовувалось на даній території, оскільки відповідає відстані від населеного пункту у певному напрямку.
В процесі дослідження документації прилюдних торгів встановлена й відповідність контурів та площ, а саме: абрикос- ділянка №4, частина контурів №55, 56; персик - ділянка №4, частина контурів №№55, 56; черешня - ділянка контуру №57; яблуні - ділянка №3, контур №71; слива - ділянка №4, частина контурів №№55,56; ділянка №3, контур №71, загальна площа 45,10 - плодові дерева (на період укладення договору застави (2005 рік) - плодові саджанці).
З врахуванням викладеного, позивачем доведено обгрунтованість позовних вимог в частині визнання права власності на спірне майно, яке безпідставно не визнається відповідачем-1, тому суд задовольняє позов в цій частині і визнає за позивачем право власності на придбане з прилюдних торгів нерухоме майно.
Задовольняючи позов про визнання недійсним укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-3 договору від 19 лютого 2013р. №1303000394 про відшкодування збитків, суд врахував наступне.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені положеннями статті 203 ЦК України.
За правилами ч.1 ст.215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Як було зазначено судом, враховуючи положення статей 317, 319, 321 ЦК України, права володіння, користування, розпорядження своїм майном належить власникові. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
З наданих у справу матеріалів встановлено, що позивачем з прилюдних торгів було придбано плодові дерева, як об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, що перебуває в оренді Дочірнього підприємства «Слобожанське».
З тим фактом, що вказане майно є нерухомим, ПАТ «Укртрансгаз» погоджується, що вбачається із наданого в матеріали справи відзиву.
Крім того, з вказаним фактом погодився й Одеський апеляційний господарський суд, розглядаючи справу № 5024/1839/2012, в рамках розгляду якої ДП «Слобожанське», оспорюючи торги, намагалося довести, що багаторічні насадження не є нерухомістю, а, отже, підлягали реалізації за іншою процедурою.
Відповідно до ст.. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. . Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ч.І, 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. . Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
У той же час, відповідно до ч.І статті 5 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
З огляду на вищенаведене, права на такий об'єкт нерухомого майна, як багаторічні насадження, у порядку, передбаченому ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не можуть бути зареєстровані.
Натомість, відсутність законодавчо врегульованої процедури реєстрації права власності на багаторічні насадження не може слугувати обставиною, яка б унеможливлювала набуття особою відповідного права.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319 Цивільного Кодексу України).
Як свідчить аналіз практики Європейського суду, у контексті Європейської конвенції до майна належать, крім рухомих і нерухомих речей, також: акції компаній (пояснення Європейського суду у скаргах № 8588/79 т № 8589/79 Бреймлід і Мальстром проти Швеції); законні розрахунки на те, що існує певне становище (Справа Компанії «Иайн Веллі девелопментс Лтд» проти Ірландії); господарські інтереси, пов'язані з управлінням бізнесом, а також управління клієнтурою (ділова репутація, нематеріальні активи тощо) (Справа Іатрідк проти Греції, Справа Ван Марле та інші проти Нідерландів); право на пенсію (якщо протягом якогось періоду робилися внески) (Справа Мюллер проти Австрії) тощо.
Тобто, за усталеною практикою Європейського суду, термін «власність» поширюється на всі «безумовні права», які може довести особа, і визначальними критеріями для оцінки майна є його економічна цінність, тобто грошова оцінка на підставі об'єктивних чинників, а також ознака реальності майна - майно має бути наявним.
Наданим в матеріали справи Свідоцтвом від 01 жовтня 2012 року, виданим на підставі акта про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів, затвердженого 26.09.2012р. начальником ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, засвідчено, що ТОВ "КАС-САД" належить на праві власності майно, що складається з плодових дерев та саджанців (персик 8697 од., яблуні 18479 од., абрикос 9959 од., слива 3490 од., черешня 5655 од., саджанці плодові 5631 од.) розташовані на площі 88,1 га, за адресою: м. Херсон, Антонівська селищна рада Дніпровського району, придбане ТОВ «КАС-САД» за 440 000 грн., що раніше належало ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія".
Зазначене майно в рамках виконавчого провадження по примусовому стягненню боргів з ДП «Слобожанське» було описане державним виконавцем за актом опису і арешту від 04.06.2012 р., який, серед іншого також є доказом на підтвердження реальності майна.
Отже, матеріалами справи доводяться ті факти, що спірне майно є існуючим, що воно має реальну грошову оцінку, а відповідно - економічну цінність, і що вказане майно було придбане позивачем за результатами перемоги в прилюдних торгах.
За пунктом 2 Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.10.2004р. №1442, розміщення багаторічних насаджень є земельним поліпшенням.
Основним критерієм віднесення майна до об'єктів нерухомості є втрата його якісних і функціональних характеристик при переміщенні в інше місце. Переміщення в інше місце такого об'єкту, як багаторічні садові насадження, у визначеній кількості (персик 8697 од., яблуні 18479 од., абрикос 9959 од., слива 3490 од., черешня 5655 од., плодові саджанці - 5631 од.), розташовані на земельній ділянці площею 88,1 га, є неможливим без втрати його якостей.
Таким чином, право власності на багаторічні насадження є нерозривно пов'язаним з правом на земельну ділянку, розміщення багаторічних насаджень є невід'ємною частиною (поліпшенням) земельної ділянки та наслідує долю земельної ділянки.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" власники та користувачі земельних ділянок мають право на відшкодування обгрунтованого розміру шкоди, заподіяної внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів за цільовим призначенням.
До осіб, які мають право на відшкодування шкоди, належать особи, які набули право власності або права користування земельними ділянками до надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта магістрального трубопроводу.
У разі переходу права власності чи права користування цими земельними ділянками до інших осіб право на відшкодування шкоди зберігається за її новим власником або користувачем у частині суми, не виплаченої попередньому власнику чи користувачу земельної ділянки.
Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень.
Дійсно, на підставі укладеного з Херсонською обласною державною адміністрацією та ДП "Слобожанське" договору оренди земельної ділянки від 25.11.2003р. останньому передано в оренду строком на 49 років 287 га земельних ділянок, що знаходяться на території Антонівської селищної ради Дніпровського району, у числі яких 88,1 га земельних ділянок, на яких знаходяться придбані позивачем плодові дерева.
На момент укладення оспорюваного договору на відшкодування збитків (19.02.2013р.) позивач був власником цих плодових дерев на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про право власності.
Виходячи зі змісту оспорюваного договору, фактично вирішено питання щодо долі існуючого саду (фруктових дерев), розташованих на земельній ділянці площею 2, 6258 га, що розташована на території Антонівської селищної ради та перебуває в оренді ТОВ "Слобожанське".
Не зважаючи на те, що оспорюваний договір не містить інформації щодо певного розташування та кількості плодових дерев, які підлягали вирубці, із визначенням номерів та контурів земельних ділянок, дії сторін по виконанню договору свідчать про прокладення газопроводу через земельну ділянку №3 (контур №71) загальною площею 45,10 га, на території якої позивач придбав дерева яблуні в кількості 18479 шт. та плодові саджанці в кількості 5631 одиниць.
Зазначене вбачається із наданого відповідачем-3 в матеріали справи акту обстеження земельної ділянки, на якій проходить траса ІІ нитки газопроводу Херсон-Крим, км 0-10 від 15.01.2013р., відповідно до якого вирубці підлягало: яблуні (1435 шт.); груші (270 шт.); персика (145 шт.), а також розрахунком вартості понесених збитків, складеним ДП "Слобожанське", де зазначені загальні площі, на яких розташовані підлягаючі знищенню плодові дерева, а саме: яблуні - в межах земельної ділянки 14,6га; що відповідає земельній ділянці №3 контуру №71 в межах загальної площі 45,10га. (т.2, а.с.65-66)
Той факт, що відповідачем здійснювалась вирубка, у числі інших, й дерев, що належать позивачу, підтверджується також й наданим в матеріали справи листом №630/19 від 05.04.2013р., скерованим відповідачем-3 відповідачу-1, в якому ставилося питання про вчинення позивачем перешкод у виконанні робіт на земельній ділянці, на якій було розташовано придбані ним плодові дерева. (т.1, а.с.6)
Відтак, наданими в матеріали справи належними до допустимими доказами підтверджений факт, що оспорюваний договір на відшкодування збитків порушує права позивача як власника майна, і судом визнається недійсним на підставі ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України.
Щодо визнання недійсним укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору купівлі-продажу від 19.06.2012р., зважаючи на те, що цей договір порушує права власності позивача на придбані дерева, то в цій частині позову відмовляється у зв'язку із недоведенням підстав позову належними доказами.
Як вбачається із тексту оспорюваного договору, предметом продажу були основні засоби (системи капельного зрошування, трансформаторна підстанція; магістральні та розподільчі трубопроводи, підземна насосна станція, повітряна лінія електропередач Вл-10 кВ), а також певна кількість плодових дерев.
Позивач не довів належними доказами, що відчужені основні засоби та плодові дерева є його власністю.
Так, згідно оспорюваного договору відчужені дерева персику знаходяться на земельних ділянках на участках №№3, 2, 4, тоді як дерева персика, придбані позивачем, розташовані виключно на земельній ділянці №4; дерева абрикос - на земельній ділянці №2, тоді як позивачем їх придбано на земельній ділянці №4; дерева вишні і груші знаходяться на земельній ділянці на участках №№ 2 та 3, тоді як на земельній ділянці №2 позивачем плодові дерева взагалі не придбавались.
Відтак, господарський суд не має правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним укладеного між відповідачами 1 та 2 договору купівлі-продажу від 19.06.2012р.
Витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 9947грн. покладаються на відповідача - ДП "Слобожанське".
Розподіляючи судові витрати, суд врахував, що відповідач-3 на момент укладення договору не мав відомостей щодо переходу права власності на підлягаючі до вирубки дерева іншій юридичній особі.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "КАС-Сад", м.Херсон, код ЄДРПОУ 38386624, право власності на нерухоме майно - плодові дерева, розташовані на земельних ділянках на території Антонівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона, надані в оренду ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія" на підставі договору оренди від 25.11.2003р., зареєстрованого 03.12.2003р. за №040371301639, а саме:
- персик -8697 дерев на земельній ділянці 14,9 га, що знаходиться в межах земельної ділянки №4 (частина контурів №№55, 56), загальною площею 49,20га;
- яблуні - 18479 дерева на земельній ділянці 14,6га, що знаходиться в межах земельної ділянки №3 (контур №71), загальною площею 45,10га;
- абрикос - 9959 дерев на земельній ділянці 16,7 га, що знаходиться в межах земельної ділянки №4 (частина контурів №№55, 56), загальною площею 49,20га;
- слива - 3490 дерев на земельній ділянці 8,6 га, що знаходиться в межах земельної ділянки №4 (частина контурів №№55,56), загальною площею 49,20га;
- черешня - 5655 дерев на земельній ділянці 20га, що знаходиться в межах земельної ділянки №1 (частина контуру №57), загальною площею 21,54га;
- саджанці плодові - 5631 дерево на земельній ділянці 13,3 га, що знаходиться в межах земельної ділянки №3 (контур №71), загальною площею 45,10га.
Визнати недійсним укладений між ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія", м.Херсон, код ЄДРПОУ 32267138, та ДК "Укртрансгаз" "НАК "Нафтогаз України", м.Херсон, код ЄДРПОУ 25698645, договір про відшкодування збитків №1303000394 від 19.02.2013р.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Стягнути з ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія", м.Херсон, код ЄДРПОУ 32267138, р.рахунки невідомі, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-Сад", м.Херсон, вул.Сенявіна, 132, кв.128, код ЄДРПОУ 38386624, 9947грн. витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27.08.2013р.
Суддя Н.О. Задорожна