Постанова від 22.08.2013 по справі 5017/3303/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р.Справа № 5017/3303/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Станковій І.М.,

за участю представників сторін:

Від ДП "Одеська залізниця" - Харченко П.В., Ксьондз А.В., Єлінський Р.М., Хахалін В.В., Гамарц О.С. за довіреностями;

Від ДП "Морський торговельний порт "Южний" - Семака В.Ю., Рязанов П.І., за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року

у справі № 5017/3303/2012

за позовом Державного підприємства „Одеська залізниця"

до Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний"

про стягнення 1 424 642,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Одеська залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний" 1424640,56 грн. плати за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах у серпні 2012 року, посилаючись на те, що у серпні 2012 року відповідачем систематично не виконувалась середньодобова планова норма вивантаження, з поданих від вивантаження 19367 вагонів, з вини ДП МТПЮ не було вивантажено 2713 вагонів, що позивач підтверджував Обліковою карткою виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за серпень 2012 р.. (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 02.04.2013р.)

Рішенням господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року у справі №5017/3303/2012 (суддя Лічман Л.В.(головуючий), судді Смелянець Г.Є., Степанова Л.В.) у задоволенні позовних вимог Одеської залізниці відмовлено, на підставі недоведеності ДП „Одеська залізниця" неможливості прийняття на станцію призначення вагонів, затриманих на підходах до неї, та вжиття всіх належних від неї заходів для доставки затриманих на підходах вагонів на проміжних станціях до станції призначення та видачі їх порту.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Одеської залізниці в повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначав, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки Обліковій картці виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за серпень 2012 р. та дійшов помилкового висновку про недостатність облікової картки для встановлення вини відповідача в затримці вагонів, зазначав, що облікова картка підписана відповідачем без жодних відміток та зауважень щодо кількості невивантажених вагонів та відсутності його вини.

Також апелянт вважає, що суд не дослідив взаємозв'язку між вивантаженням відповідачем вантажу та діями залізниці по затриманню потягів, що є порушенням ст.43 ГПК України, залізницею було вжито всіх можливих заходів для доставки затриманих вагонів на станцію Берегова та видачі їх порту, про що свідчить відсутність претензій з боку відповідача щодо недоставлення йому спірних вагонів; крім того, скаржник зауважив, що портом не було складено жодного акту про порушення умов договору та неправомірність затримки вагонів що свідчить про визнання відповідачем своєї вини в затримці вагонів та відсутність порушень умов договору з боку залізниці.

Також скаржник посилався на те, що судом без правового обґрунтування не була прийнята в якості доказу довідка від 25.03.2013 №46 лише на підставі невизнання її відповідачем.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП „Одеська залізниця" та ДП „МТП „Южний" укладений договір № УП-647/1, згідно п.2.1 якого залізниця здає/приймає, а порт приймає/здає по станції Берегова експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського залізничного транспорту, а також господарські вантажі для порту або для його контрагентів.

Пунктом 3 договору передбачено, що залізниця і порт зобов'язались дотримуватися технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у цьому договорі та в Єдиному технологічному процесі (далі - ЄТП) роботи станції і порту та інструкціях про порядок подачі та збирання вагонів і організації робіт з питань планування, інформаційного забезпечення, узгодження навантаження, розвантаження вагонів, подачі/прибирання вагонів, інших питань, пов'язаних з технологією роботи.

Відповідно до п.3.2 договору, залізниця зобов'язується: регулярно надавати порту попередню інформацію про підхід вагонів з вантажами із зазначенням роду вантажу, дати і часу прибуття на припортову станцію (в тому числі кількість „покинутих" поїздів, кількість вагонів за кодами вантажоодержувачів/експедиторів); здійснювати подачу вагонів під вивантаження та навантаження за узгодженим з портом добовим планом у кількості, передбаченій ЄТП роботи станції і порту; спільно з портом планувати роботу з навантаження і розвантаження вагонів на наступну добу і аналізувати результати роботи за минулу; вести облік часу користування вагонами, переданими порту, а також не прийнятих портом вагонів і затриманих з вини порту на станції, згідно з добовим планом та правилами користування вагонами.

Згідно п.4.1 договору, місячне планування роботи порту і станції з перевезення експортних, імпортних і транзитних вантажів здійснюється відповідно до Правил планування перевезень вантажів з урахуванням переробної спроможності згідно з ЄТП роботи станції і порту, зайнятості складських ємностей, підходу суден і наявності вагонів, призначених на фронти розвантаження. Порт і залізниця щомісячно не пізніше 25 числа узгоджують обсяги завозу вантажів на наступний місяць окремо за кожною номенклатурою, це узгодження оформлюється протоколом за підписами порту, залізниці, Укрзалізниці.

Згідно п.4.3 договору добове планування станції і порту здійснюється о 14 годині начальниками порту і станції або їх заступниками з оформленням добового плану роботи за підписами обох сторін.

Відповідно до п.4.4 договору, норма вивантаження на кожну добу встановлюється добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажів у порт і додатково узгоджених обсягів, виходячи із наявності вагонів в порту, на станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів відповідно до ЄТП роботи станції і порту.

Пунктом 4.7 встановлено, що облікова картка виконання плану вивантаження вагонів за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні ведеться станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що прибувають і вивозяться через порт. (п.4.7 договору).

Пунктом 4.9 договору визначено, що розмір місячного плану вивантаження визначається в обліковій картці як сума (у цілих вагонах) норм вивантаження кожної доби, встановлених добовим планом згідно п.4.4 цього договору.

Відповідно до п.6.8 договору час подачі вагонів і час готовності до забирання їх проставляється у відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 на підставі пам'ятки про користування вагонами (контейнерами) ф. ГУ-45.

Плата за користування вагонами портом нараховується за час з моменту їхньої передачі порту до моменту прийому залізницею від порту всієї партії замовлених та узгоджених станцією і портом вагонів за їх номерами з урахуванням часу затримки. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються станцією в трьох примірниках на підставі пам'яток про користування вагонами, актів ГУ-23, ГУ-23а і підписуються представниками станції і порту. Вагони, що з вини порту недозаявлені або недовивантажені проти добової норми вивантаження, оформляються актами загальної форми з покладанням на порт відповідальності згідно з Правилами перевезень (п.7.1 договору).

Відповідно до п.7.4 договору за користування вагонами і контейнерами порт сплачує залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами. За маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені портом, порт сплачує збір згідно з Тарифним керівництвом № 1.

Додатковою угодою від 17.02.2012 р. № 21 до договору № УП-647/1 строк його дії продовжено до 31.12.2012 р..

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з мотивів того, що пропускна спроможність станції Берегова Одеської залізниці згідно технічно-розпорядчого акту станції становить 687 вагонів (показник отримано шляхом складання чисел в графі „Місткість, умовних вагонів" без урахування запобіжної та ходової колій); згідно підписаних представниками позивача і відповідача узгоджених графіків підходу потягів на станцію Берегова для ДП „МТП „Южний" на добу протягом серпня 2012 р. жодного разу станом на 8:00 на коліях станції призначення та порту не перебувало понад 509 вагонів, що значно менше названого вище максимального завантаження станції Берегова; представники позивача не змогли пояснити початок затримки потягів саме 12.08.2012 р. у контексті інформації, викладеної у складеній ДП „Одеська залізниця" в односторонньому порядку довідці від 02.04.2013 р. № 51, згідно якої ресурси на вивантаження в кількості, тотожній наявній 12.08.2012 р., існували й станом на 08.08.2012 р., проте технічна можливість не накопичувати потяги на станції призначення раніше у залізниці була; також суд зазначив, що довідка позивача від 25.03.2013 р. № 46 не є належним доказом, оскільки оформлена без залучення представників порту.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Стаття 3 Закону України „Про залізничний транспорт" встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частина 5 ст. 307 ГК України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначає, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту, визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів.

Стаття 93 Статуту залізниць України встановила, що порти зобов'язані приймати усі вагони, що надходять для перевалки. При цьому плата за користування нараховується також за вагони, які надійшли понад узгоджені обсяги розвантаження, а також за вагони, затримані на станції і на підходах до неї в очікуванні подачі через неприйняття їх портом.

Апеляційний суд зазначає, що спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах, та регулюються Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами і контейнерами, умовами Договору №УП-647/1 від 01.09.2006р..

Судом встановлено, що починаючи з 12.08.2012 р. по 30.08.2012р. на підходах до станції Берегова, на станціях Дачна, Кремідівка, Одеса-Східна, Роздільна-Сортувальна, Колосівка, Кулиндорове залізницею було затримано вагони з вантажем, що перевозились у складі 26 потягів, загальною кількістю 1320 вагонів.

Як вбачається з матеріалів справи, Одеською залізницею були видані накази про затримку вагонів у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23, ГУ-23а, станціями затримки направлено телеграми та повідомлення на станцію призначення Берегова про затримку вагонів у зв'язку з неможливістю прийняття їх вантажоодержувачем та відсутністю технічної можливості накопичення потягів на станції призначення. Після одержання повідомлень від станцій затримання, станція призначення направляла повідомлення ДП „МТП „Южний" про затримку вагонів, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази отриманих та підписаних представником порту повідомлень (т.1 а.с.39 - 140, т. 2 , т.3 а.с. 1-105).

З урахуванням вищезазначеного, за час затримки вагонів на підходах до станції призначення ДП „Одеська залізниця" нарахувало ДП „МТП „Южний" плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у вагонах з урахуванням часу затримки потягів на підходах до станції Берегова, про що складено відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки для додаткових зборів, крім штрафних сум на загальну суму 1424640,56 грн., яка складається з 406049,00 грн. - плата за користування іноземними вагонами, 75083,80 - плата за користування вагонами Укрзалізниці, 738365,00 грн. - збір за зберігання вантажу в іноземних вагонах, 158440,00 грн. - збір за зберігання вантажу у вагонах Укрзалізниці, а також 46702,76 грн. - ПДВ, нарахованого на суми плати за користування вагонами Укрзалізниці та збору за зберігання вантажу у вагонах Укрзалізниці (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 02.04.2013р.)

Статтею 119 Статуту залізниць встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

У разі затримки вагонів на станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, залізниця складає акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Затримка вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення оформляється наказом залізниці, актом про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією затримки вагонів і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання актів, але не менше як двома особами відповідно до пункту 3 Правил складання актів. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення, яка повинна інформувати вантажовласника про затримку вагонів шляхом вручення копії такого "Повідомлення…" не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення.

Відповідно до п.п. 8 - 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 (з наступними змінами та доповненнями) у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передає йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Судова колегія дійшла висновку про те, що матеріалами справи підтверджується, що залізницею вжито всіх належних від неї заходів для доставки затриманих на підходах вагонів на проміжних станціях до станції призначення та видачі їх порту для запобігання подальшому надходженню вагонів на адресу ДП МТПЮ, що спростовує висновки суду першої інстанції про недоведеність ДП „Одеська залізниця" неможливості прийняття на станцію призначення вагонів, затриманих на підходах до неї.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що залізниця зобов'язана регулярно надавати порту попередню інформацію про підхід вагонів з вантажами із зазначенням роду вантажу, дати і часу прибуття на припортову станцію (в тому числі кількість „покинутих" поїздів, кількість вагонів за кодами вантажоодержувачів/експедиторів).

Пунктом 7.3 Правил планування перевезень вантажів, передбачено, що планування перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів здійснюється у електронній системі АС Месплан відповідно до розділу 3 Правил, а також з урахуванням вимог чинних нормативних документів.

Пунктом 4.10 договору передбачені правові наслідки узгодження Портом плану завозу з перевищенням переробної спроможності. Зокрема, у разі узгодження обсягів вивантаження окремих вантажів у розмірі більше переробної спроможності, встановленої ЄТП і договором добова норма вивантаження, місячний план і відповідальність за його виконання визначаються згідно з погодженими місячними і додатковими планами завозу, починаючи з дня прибуття вагонів додатково-узгодженого обсягу на станцію. Добова норма вивантаження, місячний план та відповідальність за нього підлягають корегуванню в сторону зменшення, у разі обробки портом усього підтвердженого додаткового плану завозу. Це коригування визначається в обліковій картці.

Таким чином, як встановлено судом та не заперечується сторонами, письмові протоколи узгодження обсягів завозу Портом, ДП „Одеська залізниця" та Укрзалізницею не ведуться, планування перевезень вантажів здійснюється в АС „Месплан" та у процесі планування перевезень вантажів (як основних, так і додаткових) саме Порт вирішує об'єми вантажу та кількість вагонів, яка буде надходити на його адресу та узгоджує плани з перевищенням середньодобової норми вивантаження встановленої ЄТП.

Відповідно до п. 1 договору добова норма вивантаження - узгоджена Залізницею та Портом кількість вагонів, які залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням добової переробної спроможності згідно з ЄТП роботи Станції і порту. Ця норма встановлюється щоденним добовим планом роботи Станції і Порту в залежності від наявної кількості вагонів в Порту, на припортовій Станції та на підходах до неї.

Згідно з абз. 2 п. 3.4 „Ведення облікової картки виконання норми вивантаження" Розділу 2.5 „Порядку виїзду локомотивів ДП „МТП „Южний" на колії загального користування станції Берегова ЄТП, норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажу у Порт і додатково узгоджених обсягів (у системі АС Месплан), виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі, не менше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу.

Відповідно до п. 4.7 договору облікова картка виконання плану вивантаження вагонів за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні ведеться Станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що перебувають і вивозяться через Порт.

В пункті 3.4 Розділу 2.5 ЄТП передбачено, що з метою забезпечення своєчасного вивантаження вантажів, що прибувають у Порт, ведеться облікова картка виконання норми вивантаження за обопільними підписами. Норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажів у Порт і додатково узгоджених обсягів (у системі АС МЕСПЛАН), виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу. У разі відсутності у Порту, на Станції та на підходах вагонів у достатній кількості, норма вивантаження встановлюється, виходячи із фактичної наявності вагонів з наступним обов'язком узгодженим корегуванням її в сторону збільшення залежно від підходу вагонів протягом доби. За невиконання норми вивантаження вагонів, установленої добовим планом, Порт і залізниця несуть матеріальну відповідальність у розмірі двох добових ставок плати за користування вагонами за кожен неподаний (з вини залізниці), не вивантажений (з вини Порту) вагон. Залізниця і Порт звільняються від цієї відповідальності у разі форс-мажорних обставин. Облікова картка виконання плану вивантаження вагонів ведеться станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що прибувають і вивозяться через Порт. За вимогою Порту Станція веде для нього один екземпляр облікової картки. Оформлення затримки вагонів на Станції і на підходах до неї виконується відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами. Затримка оформлюється «Актом про затримку вагонів» форми ГУ-23-а або «Актом загальної форми» ГУ-23. На підставі актів нараховується також плата за користування вагонами, зберігання, охорону вантажів відповідно до Розділів 3, 5 Тарифного керівництва № 1. Оформлення і підписання облікової картки виконується щодоби, уповноваженими представниками Порту і Станції. Розмір місячного плану вивантаження визначається в обліковій картці як сума (у цілих вагонах) норм вивантаження кожної доби, встановлених змінно-добовим планом.

Як вбачається з Облікових карток виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за серпень 2012 р., Портом усього було вивантажено 16688 вагонів, не вивантажено 2713 вагонів загалом; згідно другої Облікової картки Портом вивантажено 16448 вагонів, не вивантажено 2489 вагонів загалом (т.1 а.с.35,36),.

Відповідачем сплачено штраф за невиконання плану вивантаження у розмірі 196 963,80 грн. та 180 701,40 грн., що свідчить про визнання своєї відповідальності.

Таким чином, облікові картки виконання плану перевезень вантажу з залізничного на водний транспорт за серпень 2012 року, підписані начальником порту без зауважень, наявні в матеріалах справи, свідчать про систематичного невиконання портом добової норми по вивантаженню вагонів на протязі серпня.

Пунктом 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999р. №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999р. за №165/3458, встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Відповідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к , Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Судова колегія приймає до уваги Технічно-розпорядчий акт станції Берегова Одеської залізниці (т.5 а.с.169-172), відповідно до п.1.5.1 якого місткість вагонів на станції складає 687 вагонів, разом з тим, згідно довідки наявного парку вагонів по ст.Берегова Одеської залізниці в період кидання потягів (10-31.08.2012р.) від 25.03.2013 року №46 (т.5 а.с.173), кількість кинутих потягів за кожен день вказаного періоду складав більше, ніж станція могла вмістити (955, 1069, 956, 968, тощо).

Окрім того, довідками про залишок навантажених вагонів на ст.Берегова та прибуття вантажу на адресу ДП МТПЮ з 17-00 год. 11.08.2012 по 17-00 год. 30.08.2013, з яких вбачається, що за вказаний період затримки поїздів залишок перевищував максимальну переробну спроможність ст.Берегова накопичування вагонів (т.8 а.с.27-31).

Плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажів не є санкціями, які стягуються виключно за наявності вини правопорушника, а плата за користування та збір за зберігання є платежами, які справляються по факту затримки вагонів, належним чином оформленому у встановленому Правилами перевезень порядку.

Аналогічну позицію викладено у постанові ВГСУ від "07" березня 2013 р. по справі №5017/2249/2012.

За таких обставин, апеляційний суд вважає цілком обґрунтованими посилання апелянта про те, що у серпні 2012 року відповідачем не виконувалась середньодобова узгоджена планова норма вивантаження вагонів, не прийнято жодних заходів для скорочення часу затримки вагонів та запобіганню таких затримок в подальшому, що призвело до простоювання невивантажених портом вагонів на станційних коліях ст. Берегова. Такі доводи апелянта відповідачем не спростовано, більш того, не було складено жодного акту про порушення умов договору Одеською залізницею та неправомірність затримки вагонів, що свідчить про визнання відповідачем своєї вини в затримці вагонів та відсутність порушень умов договору з боку залізниці.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не досліджено всіх обставин справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Одеської залізниці підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року у справі № 5017/3303/2012 слід скасувати, та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року у справі № 5017/3303/2012 скасувати.

Позов Державного підприємства „Одеська залізниця" до Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний" про стягнення 1 424 642,40 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний" (65481, Одеська обл., м.Южне, вул.Берегова, р/р 26005301926069, філія „Відділення Промінвестбанку", м.Южне, МФО 388625, ЄДРПОУ 04704790) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АК „Експрес-Банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) плату за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах в розмірі 1 424 642,40 (один мільйон чотириста двадцять чотири тисячі шістсот сорок дві грн. 40 коп.) грн., та судовий збір в розмірі 42 739,30 (сорок дві тисячі сімсот тридцять дев'ять грн. 30 коп.) грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 27.08.2013 р.

Головуючий суддя Судді А.І. Ярош В.А.Лисенко О.О. Журавльов

Попередній документ
33137861
Наступний документ
33137863
Інформація про рішення:
№ рішення: 33137862
№ справи: 5017/3303/2012
Дата рішення: 22.08.2013
Дата публікації: 28.08.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при: