04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" серпня 2013 р. Справа№ 910/6690/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Баранця О.М.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Богатчук К.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Семенюк Д.М.
від відповідача - не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2013 року (Мельник В.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія
"Уніка"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія
"Україна"
про стягнення 8546,86 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі - відповідач) про стягнення 8546,86 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2013 року по справі 910/6690/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 8546,86 грн. - страхове відшкодування в порядку регресу, 1720,50 грн. - судового збору.
Не погоджуючись з рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в розмірі 7205,72 грн.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 19.08.2013 року.
15 серпня 2013 року представником позивача, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судове засідання 19.08.2013 року з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.
Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 127), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача не заперечував.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
28 лютого 2012 року між позивачем та Глуховською О.Г. укладено договір страхування № 011062/4002/0000662 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивачем застраховано транспортний засіб марки "Субару Імпреза", державний номерний знак АА 9709 ЕН.
Місцевим господарським судом встановлено, що 17.11.2012 року, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю вищезазначеного автомобіля під керуванням Глуховської О.Г. та автомобіля "Форд Фієста", державний номерний знак АА 5180 МА, під керуванням Монахова О.Є., в результаті якої транспортні засоби одержали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 06.08.2010 року Монахова О.Є. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, що спричинило вищезгадану дорожньо-транспортну пригоду.
19 листопада 2012 року страхувальник звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, а також надав всі необхідні документи.
Місцевим господарським судом встановлено, що позивач, на підставі страхового акту № 00104092 від 17.12.2012 року та звіту № 37В/11/12 від 06.12.2012 року про визначення матеріальної шкоди та калькуляції до нього, виплатило страхувальнику Глуховській О.Г. страхове відшкодування на загальну суму 8546,86 грн. (за мінусом франшизи), що підтверджується платіжним дорученням №044510 від 20.12.2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу "Форд Фієста", державний реєстраційний номер АА 5180 МА, застрахована відповідачем.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Твердження апелянта щодо зниження суми страхового відшкодування на розмір податку на додану вартість, суми франшизи та коефіцієнту фізичного зносу, колегією суддів визнано безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.8 Договору позивач здійснює відшкодування збитків без врахування зносу, що замінюються про ремонті.
Крім того, відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ (колісного транспортного засобу) №37В/11/12 від 06.12.2012 року, коефіцієнт фізичного зносу визначено таким, що дорівнює нулю. Зокрема, в вищезгаданому звіті зазначено, що оскільки вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу запчастин не перевищує дійсну вартість КТЗ на момент ДТП, розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, приймається рівним вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до рахунку-фактури №БУК2-0266 від 30.11.2012 року до вартості ремонтних робіт та матеріалів визначена сума без врахування ПДВ.
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1204996 суму франшизи встановлено у розмірі 0 (нуль) грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість стягнення місцевим господарським судом з відповідача страхового відшкодування в розмірі 8546,86 грн.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2013 року по справі № 910/6690/13 - без змін.
Матеріали справи № 910/6690/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г.
Судді Баранець О.М.
Пашкіна С.А.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.08.2013 року.