04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" серпня 2013 р. Справа№ 910/1002/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Баранця О.М.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Богатчук К.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Череповська Я.В.
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний Фонд розвитку енергетики" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року (суддя - Головіна К.І.)
за позовом Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-
інвестиційний Фонд розвитку енергетики"
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов'язання вчинити певні дії
Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно- інвестиційний Фонд розвитку енергетики" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року по справі 910/1002/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний Фонд розвитку енергетики" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 20.08.2013 року.
20 серпня 2013 року від представника відповідача, до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення суду, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю надіслати до суду представника.
В судове засідання 20.08.2013 року з'явився представник позивача. Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутністю представника відповідача, оскільки вищезазначене клопотання не містить доказів, які б підтверджували обставини викладені в клопотанні.
Беручи до уваги, що представник третьої особи повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 123), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника третьої особи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача та третьої особи не заперечував.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
03 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку № 02/2451/38-08 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивач за дорученням клієнта, на підставі заяви та інших необхідних документів, відкриває клієнту рахунок у національній валюті та/або в іноземній валюті відповідно до Інструкції "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 року та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
Згідно з п. 2.1 цього договору банк має право використовувати кошти клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи клієнту право безперешкодно розпоряджатись цими коштами відповідно до законодавства України, в тому числі нормативних актів Національного банку України.
Пунктом 2.9 договору встановлено, що банк зобов'язується здійснювати за дорученням клієнта розрахункові та касові операції, передбачені законодавством, зокрема, виконувати доручення клієнта про переказ грошей та забезпечувати зарахування коштів на рахунок клієнта; здійснювати приймання та видачу готівки в порядку та за правилами, встановленими чинним законодавством.
03 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір на розрахункове обслуговування з використанням системи «КЛІЕНТ-БАНК» № 02/2451/39-08 (далі - Договір 2).
Відповідно до умов Договору 2 позивач може надавати відповідачу розрахункові документи як у паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів.
Згідно з випискою з особового рахунку відповідача від 09.01.2013 року, залишок на рахунку відповідача становить 281028,18 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2013 року відповідач виставив позивачу платіжне доручення № 265, яким просив відповідача перерахувати грошові коштів в сумі 280000,00 грн. на рахунок ПАТ "Енергобанк". Проте, позивач повернув вищезазначене платіжне доручення без виконання, відповідно до вимог п. 1.25. розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 548 від 20.12.2012 року відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних.
20 грудня 2012 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 33 розпочато процедуру виведення відповідача з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Таврика".
Відповідно до Листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №16-16223/12 від 21.12.2012 року «Щодо здійснення тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію відповідача, відповідно до ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління та органів контролю відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Пунктом 6 ч. 5 ст. 36 вищезазначеного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо:
1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом;
2) витрат, пов'язаних із забезпеченням його операційної діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті;
3) виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.
Зобов'язання банку, передбачені пунктами 2 і 3 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.
Також, колегія суддів зазначає, що 20.03.2013 року, відповідно до Постанови Національного банку України № 97, відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію відповідача з 21.03.2013 року.
Згідно з ч. 5. ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
З приписів ст. 49 вищезазначеного Закону вбачається, що заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість відмови місцевим господарським судом у задоволенні позовних вимог.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний Фонд розвитку енергетики" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний Фонд розвитку енергетики" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року по справі № 910/1002/13 - без змін.
Матеріали справи № 910/1002/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г.
Судді Баранець О.М.
Пашкіна С.А.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.08.2013 року.