04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" серпня 2013 р. Справа№ 927/366/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Майданевича А.Г.
Федорчука Р.В.
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року
у справі № 927/366/13 (суддя Федоренко Ю.В.)
за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в
особі Аграрного фонду
до закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання
«Чернігівеліткартопля»
про стягнення 940 763,02 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року по справі № 927/366/13 позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду до закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» про стягнення 940 763,02 грн. - задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення 382326,10 грн. попередньої оплати. Стягнуто з закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» на користь Аграрного фонду 53634,92 грн. штрафу та 68192,96 грн. пені. В іншій частині позову про стягнення 20 % штрафу у сумі 306485,22 грн. та 3 % річних у сумі 8295,95 грн. - відмовлено. Стягнуто з Аграрного фонду судовий збір в доход державного бюджету в розмірі 6295,62 грн. Стягнуто з закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» судовий збір в доход державного бюджету в розмірі 12519,64 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 28.05.2013 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року по справі № 927/366/13 скасувати в частині стягнення з закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» 53634,92 грн. штрафу, 68192,96 грн. пені та судового збору у розмірі 12519,64 грн. та прийняти в цій частині нове рішення суду яким, стягнути з закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» 5000,00 грн. штрафу, 10000,00 грн. пені та 4873,12 грн. судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу, Аграрний фонд вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Позивач у відзиві просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.
У судових засіданнях 31.07.2013 року та 12.08.2013 року представник скаржника, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення з ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» 53634,92 грн. штрафу, 68192,96 грн. пені та судового збору у розмірі 12519,64 грн. та прийняти в цій частині нове рішення суду яким, зменшити штрафні санкції та стягнути з ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» 5000,00 грн. штрафу, 10000,00 грн. пені та 4873,12 грн. судового збору.
Прокурор у судовому засіданні 12.08.2013 року та представники Аграрного фонду у судових засіданнях 31.07.2013 року та 12.08.2013 року також надали суду свої пояснення, щодо поданої апеляційної скарги. Вважають апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва законним. Просили апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 28.05.2013 року, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2012 року між Аграрним фондом (покупець, позивач) та ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» (продавець, відповідач) укладено форвардний біржовий контракт № 91 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна. Відповідно до умов контракту продавець передає покупцю у власність товар: жито 2 класу, що відповідає ДСТУ 4522-2006 (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Кількість тон: 1400,000. Місяць поставки: в термін до 01.11.2012 року. Базис поставки: EXW філія ПАТ «ДПЗКУ» «Менське ХПП». Ціна за одиницю товару (тону) на базисі поставки: 1643,00 грн. Вартість товару всього: 2300200,00 грн. в т.ч. ПДВ 383366,67 грн.
Відповідно до п. 2.1 контракту брокер-продавець поставляє брокеру-покупцю товар на базисі поставки: EXW філія ПАТ «ДПЗКУ» «Менське ХПП» Чернігівська область в термін до 01.11.2012 року. Відповідно п. 2.2 контракту поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов контракту.
Відповідно до п. 5.1 контракту покупець упродовж 3 робочих днів з моменту укладання контракту на торгах аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50 % від суми контракту.
Відповідно до п. 5.3 контракту остаточний розрахунок здійснюється впродовж 3 робочих днів після поставки товару відповідно до контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3 та виконання пункту 4.1 контракту.
Так, як вбачається з матеріалів справи, та встановлено місцевим господарським судом, позивач платіжним дорученням № 636 від 07.05.2012 року сплатив відповідачу 1150100,00 грн. попередньої оплати за жито по форвардному біржовому контракту № 91Ф від 04.04.2012 року.
26.10.2012 року між сторонами та філією ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Менське хлібоприймальне підприємство» підписано акт передавання-приймання зерна згідно форвардного біржового контракту № 91ф, згідно якого відповідачем передано покупцю жито 2 класу врожаю 2012 року у кількості 467,300 т. на загальну суму 767773,90 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано зобов'язання поставки до 01.11.2012 року на суму 382 326,10 грн. Вартість недопоставленого в обумовлений контрактом строк товару становить 1532426,10 грн.
Так, між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період січень-листопад 2012 року за яким рахується заборгованість відповідача перед позивачем по авансовому платежу на суму 382326,10грн.
Відповідно до п. 7.2 контракту за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 % вартості недопоставленого товару. Відповідно до п. 7.5 контракту у разі виконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем п. 2.1 контакту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % указаної вартості.
Так, у березні 2013 року заступник прокурора Чернігівської області звернулося до господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду з позовом до ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» про стягнення з відповідача 382326,10 грн. авансового платежу по форвардному біржовому контракту № 91 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна від 04.04.2012 року та 7% штрафу в сумі 107269,83 грн., 136385,92 грн. пені, 20% штрафу в сумі 306485,22 грн., 3% річних в сумі 8295,95 грн.
Як вбачається з матеріалів справи на день подачі позовної заяви за відповідачем рахувалась заборгованість по авансовому платежу в розмірі 382326,10 грн. та після порушення провадження у справі відповідачем оплачений в рахунок погашення боргу 382326,10 грн. авансового платежу згідно форвардного біржового контракту № 91Ф від 04.04.2012 року, що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 959 від 17.05.2013 року (а.с. 49).
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року по справі № 927/366/13 позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду до ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» про стягнення 940 763,02 грн. - задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення 382326,10 грн. попередньої оплати. Стягнуто з ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» на користь Аграрного фонду 53634,92 грн. штрафу та 68192,96 грн. пені. В іншій частині позову про стягнення 20 % штрафу у сумі 306485,22 грн. та 3 % річних у сумі 8295,95 грн. - відмовлено. Стягнуто з Аграрного фонду судовий збір в доход державного бюджету в розмірі 6295,62 грн. Стягнуто з ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» судовий збір в доход державного бюджету в розмірі 12519,64 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року у справі № 927/366/13 частковому скасуванню з прийняттям нового рішення.
Так, як вірно вказав суд першої інстанції, зі змісту наведених умов контракту, вбачається, що між сторонами у справі існують правовідносин контрактації сільськогосподарської продукції, що за змістом ст.272 Господарського кодексу України є державною закупкою сільськогосподарської продукції на основі державного замовлення на поставку державі сільськогосподарської продукції. Такі правовідносини є особливим різновидом поставки. Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки не врегульованих цим Кодексом застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 713 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору контрактації застосовуються положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положення про Аграрний фонд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2005 року № 543, фонд, зокрема виступає в установленому законодавством порядку замовником під час закупівлі товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів державного бюджету, утримується за рахунок коштів державного бюджету.
Як вірно встановлено судом першої інстанції на день подачі позовної заяви за відповідачем рахувалась заборгованість по авансовому платежу в розмірі 382326,10 грн. та після порушення провадження у справі відповідачем оплачений в рахунок погашення боргу 382326,10 грн. авансового платежу згідно форвардного біржового контракту № 91Ф від 04.04.2012 року, що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 959 від 17.05.2013 року, а тому судова колегія апеляційного господарського суду вважає що місцевий господарський суд правомірно припинив провадження в цій частині позову, оскільки відсутній предмет спору.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення - зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового оборогу та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з частиною 1 статтею 216 та частиною 2 статтею 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову позивачу щодо стягнення з відповідача 306485,22 грн. штрафу за умовами п.7.2 контракту, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7.2 контракту за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 % вартості недопоставленого товару. Позивачем відповідно до п. 7.2 контракту нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 20 % в сумі 306485,22 грн.
Відповідно до п. 7.5 контракту у разі виконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем п. 2.1 контакту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % указаної вартості. Позивачем відповідно до п. 7.5 контракту нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 7 % в сумі 107269,83 грн. та пеню в сумі 136385,92 грн. за 89 днів прострочення з 02.11.2012 року по 30.01.2013 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Крім того, виходячи з поняття поставки за приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Як правильно вказав місцевий господарський суд, наведене свідчить, що однією з ознак постачання є передання продавцем у певний строк товар покупцю. Отже, факт не поставки товару свідчить й про порушення строків, що за своїми ознаками є одним правопорушенням.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зі змісту передбачених пунктами 7.2 та 7.5 договору порядок нарахування штрафу залежить від вартості недопоставленого товару. Умовою для застосування штрафів за змістом вказаних пунктів є не поставка товару взагалі або ж поставка у меншій кількості. Таким чином за не поставку товару, а так само поставку товару у меншій кількості, передбачено нарахування штрафів за двома пунктами договору лише з різницею у датах виникнення права на вимогу їх сплати. Однак, як вірно вказав місцевий господарський суд, ця різниця не впливає на правову природу штрафів. Передумовою застосування штрафу є правопорушення, початком якого, є наступний день після останнього, який передбачений договором, для виконання зобов'язання. Тобто, за одне і теж правопорушення договором передбачена відповідальність одного виду, що суперечить статті 61 Конституції України.
Оскільки позивач належить до державного сектору економіки, порушення пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання фінансується з Державного бюджету України, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з місцевим господарським судом про те, що штрафні санкції повинні бути застосовані на підставі ст. 231 Господарського кодексу України та п. 7.5 договору, а штраф за п. 7.2. договору застосуванню не підлягає. Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у стягненні 306485,22 грн. штрафу за умовами п.7.2 контракту.
Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови позивачу у стягненні з відповідача 3% річних в сумі 8295,95 грн. нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 8295,95 грн. за 264 дні прострочення з 11.05.2012 року по 30.01.2013 року. Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, обов'язок щодо сплати 3% річних виникає у боржника, який допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахування річних здійснюється на прострочену суму. У даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, за контрактом на закупівлю зерна у відповідача виник обов'язок поставити товар, а обов'язок зі сплати грошових коштів виник саме у позивача.
В матеріалах справи міститься повідомлення-вимога (лист від 16.10.2012 року за №41-05/2866, арк. справи 63) та докази його направлення на адресу фізичної особи - Шкурко (а.с.66-67). З вказано листа вбачається, що Аграрний фонд вимагав від відповідача повернути по форвардному біржовому контракту від 04.04.2012 року № 91Ф до 01.11.2012 року авансовий платіж в розмірі 1150100 грн. разом зі штрафними санкціями, що складають 20% вартості недопоставленого товару - 460040 грн., всього 1610140 грн. або поставити зерно жита 2 класу у кількості 1400 тонн та сплатити пеню, у випадку невчасної поставки, в розмірі 0,1 % недопоставленого товару (від 2300200 грн.) за весь період прострочення починаючи з 01.11.2012 року.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Чернігівської області при вирішенні питання про стягнення 3% річних вірно враховано, що вказаного листа було направлено 17.10.2012 року, тобто до закінчення встановленого сторонами терміну поставки товару до 01.11.2012 року.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у стягненні 3% річних в сумі 8295,95 грн., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача штраф у розмірі 7% на суму 107269,83 грн. в зв'язку з простроченням відповідачем поставки товару понад 30 днів та пені за 89 днів прострочення починаючи з 02.11.2012 року у сумі 136385,92 грн. нарахованої на підставі п. 7.5 контракту, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне вказати наступне.
Так, задовольняючи частково позов та зменшуючи при цьому нараховані позивачем пеню та штраф до 50% місцевий господарський суд прийшов вірного висновку про те, що належна до сплати сума пені та штрафу є надмірно великою, позов про стягнення збитків позивачем не заявлено, після порушення провадження у справі відповідачем сума заборгованості сплачена повністю, порушення зобов'язання відповідачем не завдано збитків іншим учасникам господарських відносин та у своїй сукупності вказані обставини є винятковими.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, судом встановлено, що порушення відповідачем зобов'язань за контрактом сталося внаслідок порушення умов контракту саме з боку позивача.
Так, відповідно до п. 5.1 контракту позивач упродовж 3-х робочих днів з моменту укладення контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок відповідача в розмірі 50% від суми контракту. Тобто, позивач згідно зазначеного пункту контракту зобов'язаний був перерахувати кошти (авансовий платіж) до 09.04.2012 року включно, однак сплатив їх лише 11.05.2012 року - через 32 дні.
З вказаним порушенням з боку позивача погодилися як представник позивача так і прокурор.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в зв'язку з неналежним виконанням, в першу чергу, саме позивачем своїх зобов'язань по контракту, відповідач був позбавлений можливості своєчасно закупити та внести необхідні добрива для відновлення асиміляційного апарату рослин (жита) після перезимовки та прискорення початку весняної вегетації рослин після зими, що в подальшому вплинуло б на кількість і густоту продуктивних стеблів та кількість і якість майбутнього вражаю, і як наслідок виконати належним чином взяті на себе зобов'язання по контракту перед позивачем, так як на той момент відповідач знаходився у скрутному фінансовому становище та не мав коштів на закупівлю добрива і розраховував на своєчасне перерахування авансу саме позивачем. Однак, в зв'язку з значним порушенням позивачем строків по сплаті авансового платежу, відповідачу вже запізно було вносити необхідні добрива. Все це, як наслідок призвело до отримання низького рівня врожаю, що й потягло за собою неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по контракту.
Крім того, як встановлено судом, недоотримання відповідачем прибутку на який останній розраховував виконавши умови контракту, поставило відповідача у ще більш скрутне фінансове становище. Брак коштів на рахунках підприємства та неможливість своєчасно виконувати свої зобов'язання не лише перед позивачем, а й іншими контрагентами, спричинило подачу позовів до відповідача про стягнення заборгованості. Відповідач на даний час знаходиться на межі банкрутства, а додаткове стягнення непропорційно великих штрафних санкцій (штрафу та пені) ставить під загрозу існування ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля», як юридичної особи та ліквідацію існуючих робочих місць працюючих громадян (фізичні особи).
Судова колегія звертає увагу на те, що скрутне фінансове становище відповідача підтверджується матеріалами справи, зокрема, балансом ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» за 2011 - 2012 року та за 1-й квартал 2013 року копії яких містяться в матеріалах справи.
Враховуючи викладені обставини справи, які не в повній мірі оцінив суд першої інстанції, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за можливе зменшити нараховані позивачем пеню та штраф ще на 50% від суми, яку стягнув суд першої інстанції а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача 26817,45 грн. штрафу та 34096,48 грн. пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 616 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В статті 233 ГК України зазначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, оскільки, позивачем не заявлявся позов про стягнення збитків, а порушення відповідачем зобов'язань не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, та враховуючи, що задоволена судом першої інстанції сума пені у розмірі 68 192,96 грн. та сума 7% штрафу у розмірі 53 634,92 грн. є також надмірно великою, та враховуючи те, що порушення зобов'язання в першу чергу сталося з вини позивача, а також те, що відповідач після порушення провадження у справі добровільно сплатив суму заборгованості у розмірі 382326,10 грн., то відповідно у своїй сукупності вказані обставини є винятковими в зв'язку з чим судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що розмір пені та штрафу, які підлягають стягненню на користь позивача слід зменшити ще на 50% від суми, яку стягнув суд першої інстанції та задовольнити позов в цій частині в розмірі 26817,45 грн. штрафу та 34096,48 грн. пені.
Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати частково в частині стягнення 53634,92 грн. штрафу та 68192,96 грн. пені. В цій частині прийняти по справі нове рішення, яким позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду до закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» про стягнення 940763,02 грн. - задовольнити частково. Стягнути з закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» на користь Аграрного фонду 26817,45 грн. штрафу та 34096,48 грн. пені.
В іншій частині рішення господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року по справі № 927/366/13 - залишити без змін.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року у справі № 927/366/13 - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року у справі № 927/366/13 - скасувати частково в частині стягнення 53634,92 грн. штрафу та 68192,96 грн. пені. В цій частині прийняти по справі нове рішення, яким позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду до закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» про стягнення 940763,02 грн. - задовольнити частково.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» (15552, смт. Седнів, Чернігівського району і області, вул. Я. Лизогуба, 13, код 00497377) на користь Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код 33642855) 26817,45 грн. штрафу та 34096,48 грн. пені.
4. В іншій частині рішення господарського суду Чернігівської області від 28.05.2013 року у справі № 927/366/13 - залишити без змін.
5. Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код 33642855) в дохід Державного Бюджету України 17596,99 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6. Стягнути з закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» (15552, смт. Седнів, Чернігівського району і області, вул. Я. Лизогуба, 13, код 00497377) в дохід Державного Бюджету України 1218,27 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7. Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код 33642855) на користь закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» (15552, смт. Седнів, Чернігівського району і області, вул. Я. Лизогуба, 13, код 00497377) 1139,40 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Чернігівської області.
9. Матеріали справи № 927/366/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Лобань О.І.
Судді Майданевич А.Г.
Федорчук Р.В.
Дата підписання 27.08.2013 року