"22" серпня 2013 р.Справа № 921/771/13-г/3
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 21157616) вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1
про cтягнення 2000 грн. 00 коп. пені.
За участю представників сторін від :
Позивача:
ОСОБА_3 - начальник другого відділу досліджень та розслідувань , представник за довіреністю № 543 від 07.02.2013р.
Відповідача:
не з'явився
Суть справи:
Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2 000 грн. 00 коп. пені.
Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві , просить суд позов задовольнити повністю.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (знаходяться в матеріалах справи) та в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України.
Процесуальні документи надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві АДРЕСА_1, що також відповідає адресі, що значиться у спеціальному витязі з ЄДРПОУ.
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
У судовому засіданні - 08 серпня 2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/771/13-г/3 по суті, про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 08.08.2013 року.
Розгляд справи №921/771/13-г/3 , на підставі статті 77 ГПК України , відкладався на 22.08.2013р. на 11:30 год. , про що свідчить ухвала суду від 08.08.2013р.
Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
Відповідно до статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та стаття 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" , визначають , що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
У відповідності до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" , рішення голови територіального відділення Антимонопольного комітету України є обов'язковим для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
30 січня 2013 року адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №636-НІ було прийнято рішення №5 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким постановлено: визнати дії фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 по ненаданню територіальному відділенню інформації на запит від 05.09.2012р. №2625/12 , порушенням законодавства про захист економічної конкуренції , передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції " у вигляді неподання інформації у встановлені головою територіального відділення строки ; відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції , накласти на ФОП ОСОБА_2 штраф у розмірі 1000,00 гривень; визнати дії фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 по ненаданню територіальному відділенню інформації на запит від 26.12.2012р. №3418/12 , порушенням законодавства про захист економічної конкуренції , передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції " у вигляді неподання інформації у встановлені головою територіального відділення строки ; відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції , накласти на ФОП ОСОБА_2 штраф у розмірі 1000,00 гривень.
Рішенням зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення.
За вчинене порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 2000 грн. 00 коп.
Відповідачем отримано копію рішення №5 від 30 січня 2013 року - 11.02.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, направлене Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (належним чином засвідчена копія повідомлення знаходиться в матеріалах справи).
У відповідності до статті 60 закону України "Про захист економічної конкуренції" , відповідач не оскаржив рішення Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №5 від 30.01.2013р. у справі №636-НІ .
Отже, рішення Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №5 від 30.01.2013р. у справі №636-НІ є чинним і є обов'язковим до виконання, згідно вимог статті 22 Закону України "Про антимонопольний комітет України" та статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Стаття 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачає, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі накладення штрафу.
Згідно статті 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" , встановлено , що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Пунктом 21 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства " визначено, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції") , з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону , оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.
Двомісячний присічний термін на оскарження рішення відділення закінчився - 11 квітня 2013 року.
26 червня 2013 року відповідачем оплачено штраф у розмірі 2000 грн. 00 коп. , що підтверджується платіжним доручення №3.
За таких обставин , позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2250 грн. 00 коп. (2000 грн. 00 коп. х 1,5% х 75 днів) за період з 12.04.2013р. по 25.06.2013р. за прострочку сплати штрафу.
Однак, заявив до стягнення з відповідача 2000 грн. 00 коп. з врахуванням вимог частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що стосується обмеження розміру пені розміром штрафу.
Як вбачається із матеріалів справи , будь-яких доказів сплати пені в сумі 2000 грн. 00 коп. відповідачем не надано, а судом не здобуто.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 2000 грн. 00 коп. , документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до статті 5 Закону України " Про судовий збір ", органи Антимонопольного комітету України звільненні від сплати судового збору.
Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до статтей 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1720,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 68820,00 грн.
Згідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2013 року складає 1147 грн. 00 коп.
Враховуючи зазначене, судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі та стягується у дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", суд ,-
1. Позов задовольнити повністю .
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1 в дохід державного бюджету України на рахунок №31113106700513 в ГУДКСУ у Тернопільській області , МФО 838012 , одержувач УК у Тернопільському районі / Тернопільський район 21081100, ідентифікаційний код одержувача 38038156, код класифікації доходів бюджету 21081100 , символ звітності 106 "Адміністративні штрафи та інші санкції" - 2000 грн. 00 коп. пені.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1 в дохід державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ м. Тернополя, код класифікації доходів бюджету 22030001, номер рахунку отримувача 31217206783002, назва банку отримувача ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО банку отримувача 838012, код ЄДРПОУ отримувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022) - 1720 грн. 50 коп. судового збору.
4. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "27" серпня 2013 року, через місцевий господарський суд.
6. Рішення направити відповідачу - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя І.М. Турецький