ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
22 серпня 2013 року Справа № 913/1819/13
Провадження №17/913/1819/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод", м. Красноперекопськ АРК
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Інвест", м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 15 237 грн. 34 коп.
Суддя Фонова О.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - не прибув;
від відповідача - Кандрін О.М., довіреність №15 від 21.08.2013.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 15000,00 грн. за договором поставки №40004138 від 19.12.2012 (згідно заяви про зменшення позовних вимог від №21-ю/189 від 07.08.2013).
Від представника позивача 22.08.2013 надійшла заява про збільшення позовних вимог №21-ю/197 від 19.08.2013, згідно якої просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 15237,34 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, збільшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду.
Представник відповідача 22.08.2013 надав відзив на позовну заяву, яким визнав позовні вимоги повністю.
Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд
Між Публічним акціонерним товариством "Кримський содовий завод", (позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг Інвест" (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір поставки №40004138 від 19.12.2012 (далі - Договір).
Згідно пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити (відвантажити) на адресу Покупця, а Покупець оплатити і принята соду кальциновану технічну 5100-85, код по УКТ ВЄД - 283620000 (далі - Сода, Продукція) у кількості: марка "А" насипом - 50 000 м. тонн.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, ціна 1 метричної тонни Соди на момент укладення договору складає: марка "А" насипом - 2 288,33 грн. без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 457,67 грн. Ціна дійсна до 31.03.2013 включно.
Ціна розуміється на умовах FСА ст. Красноперекопськ Придніпровської залізниці, (INCOTERMS - 2000) та включає у себе вартість:
- продукції на складі Постачальника;
- загрузки у вагон;
- доставки до ст. Красноперекопськ.
Як зазначено у пункті 3.1 Договору, оплата за Продукцію проводиться Покупцем шляхом перерахування 100% вартості відвантаженої партії Продукції, згідно рахунку, виставленого Постачальником, з відстрочкою платежу 7 (сім) календарних днів з моменту відвантаження Соди Покупцю (по даті оформлення залізничної накладної ст. Красноперекопськ). Датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Кінцевий рахунок за відвантажену продукцію Покупець зобов'язується здійснити у тому ж календарному місяці, в якому здійснювалось відвантаження.
При порушенні Покупцем вищезазначеної форми оплати, Постачальник має право встановити для цього Договору 100% передплату за відвантажену продукцію, про що складається відповідна додаткова угода.
У разі порушення строку оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
За згодою сторін, Покупець здійснює 100% передплату за продукцію, що постачається.
В пункті 10.1 Договору сторони передбачили, що він набирає чинності з 01.01.2013 і діє до 31.12.2013.
В обґрунтування позову з урахуванням останньої заяви про збільшення повних вимог позивач посилається на те, що він виконав обов'язки за Договором, що підтверджується актом приймання-передачі № 3 від 01.04.2013.
Однак, відповідачем в порушення умов договору борг сплачений з порушенням строків оплати, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 15237,34 грн. за період з 07.04.2013 по 27.05.2013.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву №230 від 21.08.2013, в якому зазначив, що визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар за актом приймання-передачі № 3 від 01.04.2013 та залізничними накладними, засвідчені копії яких надані позивачем до матеріалів справи (а.с.70-79), в кількості 897 тон.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що оплата за Продукцію проводиться Покупцем шляхом перерахування 100% вартості відвантаженої партії Продукції, згідно рахунку, виставленого Постачальником, з відстрочкою платежу 7 (сім) календарних днів з моменту відвантаження Соди Покупцю (по даті оформлення залізничної накладної ст. Красноперекопськ). Датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Кінцевий рахунок за відвантажену продукцію Покупець зобов'язується здійснити у тому ж календарному місяці, в якому здійснювалось відвантаження.
Відповідачем в порушення умов договору поставлена продукція була оплачена з простроченням платежу.
Позивачем у зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язань по оплаті Продукції було нараховано відповідачу пеню в сумі 15237,34 грн. за період з 07.04.2013 по 27.05.2013.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки позивачем при розрахунку пені дотримані вимоги вищевказаних норм, то вимоги позивача про стягнення пені у сумі 15237,34 грн. за період з 07.04.2013 по 27.05.2013. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 15237,34 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на викладене, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 36469,40 грн. Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 27.08.2013.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Інвест", м. Лисичанськ Луганської області, вул.. Свердлова, буд. 349, ідентифікаційний код 32792524 на користь Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", м. Красноперекопськ, АРК, вул. Проектна, 1, ідентифікаційний код 05444546, пеню в сумі 15 237,34 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 304,75 грн., на р/р 2600501098 у АБ "Кліринговий Дім" м. Київ, МФО 300647, видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 27.08.2013.
Суддя О.С. Фонова