20.08.13р. Справа № 904/5344/13
за позовом Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг
до Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" в особі Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
про стягнення 438 830,56 грн.
Суддя: Казарцева В.В.
Представники:
від позивача: Кожемятов К.М. - довіреність № 4235/01 від 08.08.2013 року.
від відповідача: Філевич Л.Г - довіреність № 01/20-2430 від 15.12.2010 року.
Злобинець І.П. - довіреність № 01/13-1137 від 05.08.2013 року.
Толста Л.М. - довіреність № 07/82-4930 від 05.08.2013 року.
Позивач просить стягнути суму заборгованості в розмірі 401583,60грн. за поставлену теплову енергію, 9786,77грн.- пені, 1952,59 грн.-3% річних, 7% штрафу - 25507,60 грн. та судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору № 263 від 18.01.13р. про закупівлю послуг за державні кошти.
Відповідач проти суми основної суми боргу не заперечує, але заперечує проти нарахування розміру штрафу та пені, оскільки він є неприбутковою організацією - навчальним закладом, який повністю утримується за рахунок бюджетних коштів, що виділяються з державного бюджету за бюджетним призначенням. Коледж систематично усно і письмово доводив до відома Позивача про ситуацію з фінансуванням видатків на енергоносії. Надавав додаткові гарантії оплати ( лист від 27.03.13р.), пропонував укладання договору реструктуризації (лист від 06.08.13р.), однак Позивач відмовив. Крім того, сума, яка станом на 01.07.13р. складала-401583,60грн., станом на 20.08.13р. частково погашена і становить-350502,02 грн., що підтверджується актом звірки, який підписаний сторонами та скріплений печатками. Також, Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду.
Позивач проти розстрочення суми боргу та зменшення штрафних санкцій заперечує, оскільки Відповідач не надав доказів неможливості виконання рішення.
Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України ).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, господарський суд, -
Між Позивачем (Постачальник) Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" і Відповідачем - Державним вищим навчальним закладом "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" в особі Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" (Споживач), укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти №263 від 18.01.13р. Предметом цього Договору є зобов'язання Постачальника з 01.01.13р. по 31.12.13р. надати Споживачеві послуги зазначені в п.1.2 Договору, а Споживача-прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки передбачені цим Договором.
Пунктом 1.2 Договору визначено найменування послуг: 40.30.1 Послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (теплова енергія).
Ціна Договору становить 750000,00 грн. ПДВ-125000,00грн.. На момент укладання Договору ціна складає 844,82грн. за 1 Гкал з ПДВ.
Згідно п.п.4.1,4.2,4.3 Договору оплата здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії. Споживач здійснює оплату в грошовій формі в розмірі авансового платежу, згідно виставленого рахунку по мірі фінансування. До рахунку додається акт здачі-прийняття послуг. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач сплачує вартість наданої теплової енергії згідно затверджених тарифів.
Згідно п.5.1 Договору строк наданих послуг : січень - грудень 2013р. За адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна,37а.
Згідно матеріалів справи за період з січня по квітень 2013р. за постачання теплової енергії за Відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 401583,60грн., що підтверджується актами здачі - прийняття послуг № 0085 від 31.01.13р., 28.02.13р., 29.03.13р., 30.04.13р. та не спростовується Відповідачем.
Згідно п.7.2.6 Договору з Відповідача за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.
Таким чином, Відповідачу обґрунтовано нарахована пеня за період з 15.02.13р. по 15.05.13р. в сумі 9786,77грн., та штраф за період з 15.02.13р. по 15.04.13р. в сумі 25507,60 грн.
Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610,611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 1 ст. 230 та п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (ч. 3 ст. 83 ГПК України).
Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи, що Відповідач є неприбутковою організацією та частково погасив заборгованість, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 %. Так розмір пені за весь період становить - 4893,39грн, розмір штрафу зменшений на 50% становить - 12753,80грн. Щодо основної суми заборгованості то станом на 20.08.13р. заборгованість складає -350502,02грн.. яка сплачена 23.07.13р. згідно банківської виписки наданої Позивачем, тому в частині 51081,58 грн. суд припиняє провадження на підставі п.1-1 ст.81 ГПК України.
Про накладання арешту та рахунки та майно Відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Постановою пленуму ВГСУ №16 від 26.12.11р. роз'яснено, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись з вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Таким чином, позов є обґрунтованим, підтверджений належними доказами, визнаний Відповідачем (акт звірки станом на 14.08.13р. підписаний та скріплений печатками обох сторін), а тому і підлягає задоволенню частково в сумі 350502,02грн., пені 4893,39грн, 3% річних - 1952,59грн., 7% штрафу-12753,80грн.
Клопотання про розстрочення суми боргу судом не задовольняється, оскільки при наданні розстрочки господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Так, віна Відповідача Позивачем доведена, крім того, останній також є державним підприємством, який несе збитки при порушенні даного зобов'язання.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 193,275 Господарського Кодексу України, 257,259, 525,526,530,549,610,611 Цивільного кодексу України статтями 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Припинити провадження в частині 51081,58грн.
Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" ( 03680,м. Київ, пр-т Перемоги,54/1, ЄДРПОУ 02070884) в особі Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"(50096, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 37а, ЄДРПОУ 00193275) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, ЄДРПОУ 00130850) основну суму боргу 350502,02грн., пені - 4893,39грн., 3% річних - 1952,59грн., 7% штрафу - 12753,80грн., судовий збір в розмірі 8776,61грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку ст. 91 ГПК України.
Повне рішення підписано 27.08.13.
Суддя В.В. Казарцева