27.08.13р. Справа № 904/6237/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумбат», м .Запоріжжя
До: Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат», м .Кривий Ріг
Про: стягнення 33 706,98 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Слюта В.В. (дов. №27/01 від 04.01.13р.)
ТОВ «Акумбат» (позивач) звернувся з позовом до ПАТ «Центральний ГЗК» (відповідач) про стягнення 33 706, 98 грн. заборгованості ( з яких: 32 733, 06 грн. - основна заборгованість; 690, 89 грн. - штрафні санкції та 282, 39 грн. - 3% річних ) за договором №198-43-01 від 11.02.13р. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків із повної та своєчасної оплати поставленого товару у відповідності з умовами договору.
Явку повноважного представника у судове засідання 27.08.13р. позивач не забезпечив, витребуваних судом документів не надав.
ПАТ «Центральний ГЗК» (відповідач) відзив на позов не надав, однак звернувся до суду з клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на приписи ст.12 Закону України «Про третейські суди» та п.9.2. договору №198-43-01 від 11.02.13р. (укладеного між сторонами).
Як вбачається з матеріалів справ, спірні правовідносини між сторонами по цій справі виникли на підставі договору №198-43-01 від 11.02.13р.; згідно з п.9.2. якого усі спори, вимоги і претензії між сторонами, за даним договором чи в зв'язку з ним, в тому числі, відносно його укладання, виконання, порушення його умов, розірвання або визнання його недійсним, розв'язуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група», у відповідності з Регламентом указаного суду. Вищезазначений договір був підписаний ТОВ «Акумбат» без заперечень з цього приводу , тобто заявник погодився на вирішення спорів у певному третейському суді.
Згідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» : юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
У ст. 12 Закону України «Про третейські суди» зазначено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом (ч. 6, 9 ст. 12 Закону України «Про третейські суди»).
Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню - з посиланням на зазначену норму Господарського процесуального кодексу України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім ; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду ( яка є чинною та не визнавалася недійсною ) наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі н підставі п.5 ч. ст.80 Господарського процесуального кодексу України, що відповідає правовій позиції, викладеній у п.4.2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Частина друга статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсним актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.
За умовами ст.6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції.
Наведені норми чітко визначають підвідомчість справ третейським судам і встановлюють певні винятки, які не можуть бути передані на розгляд третейського суду.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Рішенням конституційного суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті З, пункту 9 статті 4 та розділу «Третейське застереження» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських відносин може бути передана його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків встановлених законом (ст.17 Цивільного процесуального кодексу України, ст.12 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки гарантуючі право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст.55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.2 ст.22, ст..64 Конституції України).Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та припинити провадження у справі на підставі п.5 ч.1. ст. 80 ГПК України, оскільки між сторонами належним чином укладене третейське застереження ( п.9.2. договору №198-43-01 від 11.02.13р.), докази визнання якого недійсним позивачем не наведені.
З урахуванням вищезазначеного, керуючись вимогами ЗУ «Про третейські суди»; ст. ст. 80 , 86 ГПК України, господарський суд, -
УХВАЛИB:
Припинити провадження у справі.
Суддя Васильєв О.Ю.
Згiдно з оригіналом
Помічник судді Матевосян А.М.