Справа № 760/2177/13-ц
Провадження № 2-1595/13 р.
15 серпня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого судді - Лазаренко В.В.
з участю секретаря - Пономарьова М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
31.01.2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 21'705, 00 гривень, моральну шкоду в сумі 5'735, 00 гривень та судові витрати: судовий збір в розмірі 274,40 грн., посилаючись на те, що шкода заподіяна їй внаслідок залиття її квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 з квартири НОМЕР_2, розташованої поверхом вище за вказаною адресою.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилається на те, що вона є власником квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.
08.10.2012 року відбулося залиття її квартири з квартири НОМЕР_2, розташованої поверхом вище, яку успадкувала після смерті свого батька відповідачка ОСОБА_2.
Позивачка посилається на те, що відповідно до Акту № 212 від 16.10.2012 року, затвердженому директором КП «Чоколівське», залиття її квартири виникло з вищерозташованої квартири НОМЕР_2 внаслідок порушення Правил експлуатації та недбалого відношення до сантехнічного обладнання мешканцями квартири НОМЕР_2, зокрема в наслідок тріщини, що утворилася в фільтрі очищувача води, розташованому на трубі холодного водопостачання.
Позивачка зазначила, що внаслідок залиття її квартири з вини відповідачки їй заподіяна матеріальна шкода в загальному розмірі 21'705, 00 гривень, яку вона просить стягнути з відповідачки.
Позивачка також зазначила, що крім матеріальної шкоди винними діями відповідачки їй завдана і моральна шкода, яку позивачка оцінює в 5'735, 00 гривень, і яка полягає у тривалих моральних стражданнях та душевних хвилюваннях, яких позивачка зазнала в зв'язку з пошкодженням її майна.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і просила позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнана позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Зокрема вона зазначила, що шкода майну позивачці заподіяна не з її вини, оскільки фільтр очищувача в якому виникла тріщина, встановлював колишній власник квартири - її батько, який вже помер. Вона в цій квартирі не проживає, залиття виникло не з її вини, а тому вона не має відповідати за даний позовом.
Представник третьої особи - КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації направила до суду свої письмові пояснення в яких зазначила, що просить розглянути справу у її відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну , відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконанання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 08.12.2000 року, виданого відділом приватизації державного житла Залізничного району м. Києва, позивачці ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_4 належить на праві власності в рівних частках квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 (а.с. 30).
08.10.2012 року сталося залиття квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, що підтвердив допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, який є чоловіком позивачки і також проживає в цій квартирі.
Доводи відповідачки ОСОБА_2 щодо того, що залиття квартир позивачки сталося не 08, а 15 жовтня 2012 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки відповідачкою не надано суду жодного доказу на підтвердження даної обставини.
З Акту № 212 від 16.10.2012 року, затвердженому директором КП «Чоколівське» Даніловим В., вбачається, що залиття квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 виникло з вище розташованої квартири НОМЕР_2 в результаті тріщини, яка виникла в фільтрі очищувача води на трубі холодного водопостачання, який було встановлено мешканцями власноруч. За висновком комісії залиття квартири НОМЕР_1 виникло внаслідок порушення Правил експлуатації та недбалого відношення до сантехнічного обладнання мешканцями квартири НОМЕР_2 (а.с.6).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, який працює слюсарем-сантехніком в КП «Чоколівське», показав суду, що він обстежував квартиру відповідачки ОСОБА_2 після залиття квартири позивачки і встановив, що залиття квартирі НОМЕР_1 сталося з вище розташованої квартири НОМЕР_2 в зв'язку з тим, що в квартирі НОМЕР_2 лопнув фільтр очищувача води на трубі холодного водопостачання.
Відповідно до статті 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним Кодексом.
Виходячи з зазначених вище доказів суд дійшов до висновку про те, що матеріальна шкода майну позивачки заподіяна з боку власника квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1
Квартира НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 належала на праві власності батьку відповідачки ОСОБА_8, що відповідачкою не оспорюється.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 06.03.2012 року відділом реєстрації смерті у м. Києві.
Зі спадкової справи № 764/2012 року відкритої Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 вбачається, що єдиною спадкоємицею майна померлого є його дочка - ОСОБА_2, яка у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк, зокрема 14.08.2012 року, подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. При цьому в заяві ОСОБА_2 про прийняття спадщини зазначено, що вона приймає все спадкове майно, що залишилося після смерті ї батька, без жодного застереження. З матеріалів спадкової справи також вбачається, що свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом спадкоємиці не видано.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частина 2 статті 1269 ЦК України встановлює, що заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Враховуючи, що 14.08.2012 року ОСОБА_2 подала до нотконтори заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_8, суд дійшов висновку про те, що відповідачка ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8 у встановленому законом порядку.
Крім того, як вбачається з Акту від 28.11.2012 року складеного ОСОБА_9, мешканцем квартири НОМЕР_3, ОСОБА_10, мешканкою квартири НОМЕР_4, в присутності робітника з комплексного прибирання ОСОБА_11, в квартирі НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1 на житловій площі свого покійного батька без реєстрації постійно мешкає гр. ОСОБА_2 (а.с. 32).
За статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частина 3 статті 1296 ЦК України встановлює, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Виходячи з обставин наведених вище, суд дійшов до висновку про те, що шкода заподіяна позивачці з вини відповідачки ОСОБА_2, яка як єдиний спадкоємець майна свого батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, прийняла спадщину у встановленому законом та строки порядку, і спадщина їй належить з моменту її відкриття, а не з моменту оформлення спадкових прав, зобов'язана дбайливо ставитися до свого майна, забезпечувати його утримання та необхідний ремонт з метою недопущення порушень охоронюваних законом прав та інтересів третіх осіб.
Доводи відповідачки ОСОБА_2 щодо відсутності її вини в заподіянні матеріальної шкоди позивачці ОСОБА_1 з посиланням на висновок спеціаліста № 06/01, складеного 14.01.2013 року спеціалістами ОСОБА_12 та ОСОБА_13, з якого вбачається, що аварійне пошкодження фільтру очищувача води було наслідком «скачкообразного сверхнормативного повышения давления воды» в системі холодного водопостачання, а також, що з технічної точки зору пошкодження бутового фільтру холодної води не могло бути наслідком халатного ставлення відповідачки до внутрішньо-квартирного сантехнічного обладнання не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Відповідно до науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та проведення судових експертиз визначення технічних причин аварії, пошкоджень є завданням судової будівельно-технічної експертизи, яка проводиться фахівцями у цій галузі.
Як вбачається, з документів наданих відповідачкою, висновок спеціаліста № 06/01 від 14.01.2013 року був складений спеціалістами ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які є співробітниками Експертної групи ФОП ОСОБА_14.
Як вбачається з витягу з ЄДРЮО та ФОП, вид діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 є: інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення, оцінювання ризиків та завдання шкоди, інша професійна, наукова та технічна діяльність, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів , діяльність у сфері права.
Доказів на підтвердження того, що спеціалісти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 мають відповідну освіту та кваліфікацію щодо проведення досліджень в сфері будівельно-технічної діяльності суду не надано.
Таким чином, суд критично оцінює висновок спеціаліста № 06/01, складеного 14.01.2013 року спеціалістами ОСОБА_12 та ОСОБА_13, оскільки він складений особами, які не мають відповідних знань та кваліфікації.
Виходячи з цього, суд критично оцінює заперечення відповідачки щодо того, що матеріальна шкода заподіяна позивачці не з вини відповідачки, а з вини іншої особи.
Згідно Акту № 212 від 16.10.2012 року, затвердженому директором КП «Чоколівське» Даніловим В., вбачається, що в наслідок залиття в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 залито: коридор - частково стелю площею 1,5 кв.м (пошкоджено шпалери), стіни площею до 2,5 кв.м, де пошкоджено шпалери; кімната №1 - стеля площею до 2 м.кв., та стіни площею до 4 кв.м (пошкоджено шпалери та набрякли двері в кімнату); кімната №2 - стеля площею до 2 кв.м, стіни площею 5 кв.м (пошкоджено шпалери); кухня - стеля площею 1,5 кв.м, стіни площею 1,5 м.кв (пошкоджена водо емульсія); туалет - стеля площею 1,5 кв.м та сітни площею 1,5 кв.м (пошкоджено шпалери) (а.с.6).
Відповідно до висновку № 03-04/01 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 04.01.2013 року, ринкова вартість матеріального збитку, завданого внаслідок залиття водою житлових приміщень квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_1, на дату дослідження становить 18 690,00 грн.. (а.с. а.с. 7-14).
Заперечення відповідачки ОСОБА_2 щодо того, що розмір шкоди не відповідає розміру збитків, які фактично понесла позивачка, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки жодного доказу на підтвердження своїх заперечень щодо розміру заподіяної шкоди відповідачка суду не надала.
Враховуючи обставини справи викладені вище, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивачки в частині стягнення з відповідачки матеріальної шкоди в сумі 18'690,00 гривень підлягають задоволенню, виходячи з розміру матеріальної шкоди, визначеної у висновку будівельно-технічного дослідження, складеного 04.01.2013 року, оскільки дійшов до висновку про те, що матеріальна шкода спричинена позивачці з вини відповідачки саме в розмірі зазначеному вище.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд, виходячи з обставин встановлених у судовому засіданні, виходячи з вимог розумності та справедливості, вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди з відповідачки в розмірі 2000,00 гривень, оскільки приходить до висновку, що внаслідок залиття її квартири позивачка з вини відповідачки зазнала моральної шкоди, яка полягала в моральних стражданнях та душевних хвилюваннях, яких позивачка зазнала в зв'язку з пошкодженням її майна, неможливості нормального користування ним, порушенні звичайного способу життя, необхідності докладати додаткових зусиль для його нормалізації.
Суд також вважає, що з відповідачки на користь позивачки відповідно до ст.88 ЦПК України мають бути стягнуті витрати на оплату вартості дослідження спеціаліста сумі 3000,00 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 274 грн. 40 коп..
Керуючись ст. ст. 1, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1191 ЦК України, ст.ст.10-11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 18'690,00 гривень, моральну шкоду в сумі 2'000 гривень, витрати пов'язані із залученням спеціаліста, в сумі 3'000,00 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 274 грн. 40 коп., а всього - 23'964 гривні 40 копійок.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: