ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 серпня 2013 року 10:58 № 826/12283/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення відшкодування
01 серпня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України (далі по тексту - відовідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі з 166 305,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна»; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 166 305,00 грн.
На думку позивача, податковий орган був зобов'язаний подати до органу Державної казначейської служби України до 17 липня 2013 року висновок з зазначенням суми ПДВ в розмірі 3 166 305,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, а орган Державної казначейської служби України - перерахувати такі кошти на рахунок ТОВ «Аскоп-Україна» до 24 липня 2013 року, оскільки перевірка достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість була закінчена 12 липня 2013 року.
Обґрунтовуючи письмові заперечення, зазначено, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань, тому триває відпрацювання.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) зареєстровано як юридична особа, місцезнаходження: 02660, місто Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, офіс 600.
Матеріали справи свідчать, що 13 травня 2013 року ТОВ «Аскоп-Україна» подано до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби в електронній формі уточнюючій розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року, якому присвоєний реєстраційний номер № 9027293994 від 13 травня 2013 року.
В рядку 23.1. даного уточнюючого розрахунку ТОВ «Аскоп-Україна» заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 3 166 305, 00 грн.
Разом з уточнюючим розрахунком, ТОВ «Аскоп-Україна» подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Аскоп-Україна», бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. № 9027293994 від 05 травня 2013 року), за результатом якої складено акт № 435/15-01/30579869 від 12 липня 2013 року.
За результатом проведеної перевірки не встановлено порушень при відображення ТОВ «Аскоп-Україна» у декларації за лютий 2013 року бюджетного ПДВ у сумі 3 166 305 грн.
При цьому, позивачем на підтвердження фактичної оплати податку на додану вартість до бюджету в сумі, що перевищує заявлену до відшкодування суму ПДВ надано відповідні митні декларації та платіжні доручення.
Слід звернути увагу, що порушень при відображення ТОВ «Аскоп-Україна» у декларації за лютий 2013 року бюджетного ПДВ у сумі 3 166 305 грн. відповідачем не встановлено.
При цьому, під час судового розгляду встановлено, що правомірність нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 3 166 305 грн. за лютий 2013 року не спростовується представниками сторін, оскільки в даному провадженні зазначене не ставиться під сумнів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Пунктами 200.9-200.11 статті 200 Податкового кодексу України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Відповідно до вимог пунктів 200.12, 200.13 та 200.18 статті 200 Податкового кодексу України органи державної податкової служби після закінчення перевірки надають органам Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню. Органи Державного казначейства України на підставі отриманого висновку перераховують на поточний рахунок платника у банку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування.
При цьому, обов'язок щодо складання та подання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету покладено на податковий орган із встановлення п'ятиденного строку після закінчення перевірки.
Відповідно, судом встановлено та не спростовано представниками сторін, що ТОВ «Аскоп-Україна» разом з уточнюючим розрахунком подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування. Перевірка проводилась у період з 26 червня 2013 року по 10 липня 2013 року, акт перевірки складений 12 липня 2013 року.
Враховуючи, що перевірка проводилась у період з 26 червня 2013 року по 10 липня 2013 року, акт перевірки складений 12 липня 2013 року, якою підтверджено правомірність відображення позивачем І» у декларації за лютий 2013 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 3 166 305 грн., при цьому, останнім у встановленому порядку подано разом з уточнюючим розрахунком заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування, керуючись приписами пунктів 200.12, 200.13 та 200.18 статті 200 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України була зобов'язана у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Під час розгляду справи встановлено, що контролюючим органом висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не складено.
Посилання податкового органу на встановлення завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань, у зв'язку з чим триває опрацювання податкових періодів, не знайшли документального підтвердження матеріалами справи.
Також, порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України - підприємством завищено суму податкового кредиту за лютий 2013 року на суму 103329,6 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) за лютий 2013 року на суму 103329,6 грн. та завищено значення рядків (21), (21.2), (22) та рядка (24) податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року на суму 103329,6 грн. не можуть бути підставою для відмови у складанні висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів складання та подання висновку, із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у п'ятиденний строку після закінчення перевірки, суд вважає позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі з 166 305,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» такою, що підлягає задоволенню.
Проте, вирішуючи по суті адміністративну справу в частині позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 166 305,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
На думку суду, в разі відсутності висновку податкового органу про розмір суми податку на додану вартість, стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 166 305,00 грн. є втручанням в дискреційні повноваження Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, що є неприпустимим.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, в даному випадку - Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду -тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Таким чином, позовна вимога стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 166 305,00 грн. розцінюється Окружним адміністративним судом м. Києва саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому, на думку суду, задоволена бути не може.
Водночас, частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що судом встановлено наявність підстав для складання висновку про розмір суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (за результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аскон-Україна» не встановлено порушень при відображенні у декларації за лютий 2013 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 3 166 305 грн., а з моменту проведення зазначеної перевірки минуло більш ніж 5 днів), суд, з метою дотримання і захисту прав та інтересів суб'єкту у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, дійшов висновку про задоволення позову шляхом зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві розглянути питання щодо подання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна».
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вирішуючи вимогу про стягнення на користь позивача судові витрати у сумі 2 328,41 грн., суд керується положенням частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, судові витрати в сумі 34,41 грн., сплачені за звернення до суду із позовом немайнового характеру, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість дій, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи за межі позовних вимог та з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160 - 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна».
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві розглянути питання щодо подання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3 166 305,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна».
4. В решті вимог відмовити.
5. Судові витрати в сумі 34,41 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник
Повний текст постанови виготовлено 19.08.2013 року.