Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 121/7440/12
21.08.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Воробйової С.О. ,
Кобаля М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бойко З.О.) від 09.07.2013 у справі №121/7440/12
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії (вул. Українська, буд.44, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)
про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості по виплаті довічного грошового утримання судді у відставці,
Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13 позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії, - задоволено частково.
Визнано противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії щодо невиплати ОСОБА_2 з 01 січня 2012 року довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 року.
Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія від 07.07.2012 року про відмову у виплаті ОСОБА_2 з 01 січня 2012 року довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2012 року, виходячи із розрахунку грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, та надалі проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосії, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи; що позивач має право на відповідний перерахунок довічного грошового утримання лише з моменту винесення рішення Конституційним судом України, яким визнано неконституційними положення статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ та положення пункту 2 розділу «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, тобто лише з 03.06.2013; після прийняття зазначеного рішення Конституційним судом України позивач з відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду не звертався.
В судове засідання, призначене на 21.08.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Позивач з 20.06.1982 по 10.02.2011 працював на посаді судді спочатку Балаклавського районного суду м. Севастополя, а потім Феодосійського міського суду АР Крим (арк.с.8, 9).
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 02.12.2010 №2766-VІ позивач звільнений з посади судді Феодосійського міського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
З 11.02.2011 позивачу призначено довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
07.07.2012 у зв'язку зі зміною заробітної плати працюючих суддів позивач звернувся до відповідача заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання.
07.07.2012 рішенням Управління Пенсійного фонду у м. Феодосія позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з тих підстав, що стаття 138 Закону України «Про статус суддів та судоустрій» не передбачає проведення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці Феодосійського міського суду АР Крим з 01.01.2012 у відповідності до умов оплати праці суддів, працюючих на відповідних посадах, встановлених частинами третьою, п'ятою статті 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, з урахуванням його стажу роботи більше 20 років, та стягнення заборгованості по виплаті довічного грошового утримання судді у відставці.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010.
Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог частково.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Частиною четвертою статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", передбачено, що незалежність суддів забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Після набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" змінено порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода відповідно до статті 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно з пунктами 2, 3 якої суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років; посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно (з урахуванням статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 №4282-VI), з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат.
Згідно зі статтею 22 Конституції України, конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
За змістом пункту 8 частини четвертої статті 47, статей 136-138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" належне матеріальне та соціальне забезпечення судді, в тому числі і щомісячне довічне грошове утримання, є елементами статусу судді та однією з основоположних гарантій незалежності судді.
Відповідно до частини третьої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Крім того, в Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) Конституційний Суд України зазначив про недопустимість звуження права на пенсію, встановлення обмежень в перерахунках, передбачених законами України пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, оскільки це знижує досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Аналогічна правова позиція викладена Конституційним судом України у своїх рішеннях, зокрема, від 24.06.1999 №6-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 01.12.2004 №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 01.12.2004 №20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11.10.2005 №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18.06.2007 №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів).
Відтак, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і розмір пенсії колишнього державного службовця залежать від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді державного службовця), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватись перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 07.07.2010, яка була чинна на момент виходу позивача у відставку) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання за нормами статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» призначено з 11.02.2011, у зв'язку з виходом у відставку.
Однак, з 01.10.2011 частину третю статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції, відповідно до якої, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. В подальшому зміни до вказаної норми не вносилися.
З позовом позивач звернувся 17.07.2012, тобто, коли вже діяла і була чинною редакція Закону від 01.10.2011.
За таких обставин, суд першої інстанції при прийнятті рішення законно та обґрунтовано керувався чинною редакцією Закону № 2453-VI.
Крім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання. Так, згідно з пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 №8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 №5-5), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.
Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
При викладених обставинах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у зв'язку з чим визнав протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія щодо невиплати позивачу з 01.01.2012 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010, визнав протиправним рішення про відмову відповідача у виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру грошового утримання працюючого судді та зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2012, виходячи з розрахунку грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, та надалі проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 у справі № 121/7440/12 залишити без задоволення.
2.Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 у справі № 121/7440/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис С.О. Воробйова
підпис М.І. Кобаль
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна