Ухвала від 21.08.2013 по справі 121/5162/13-а

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

Справа № 121/5162/13-а

21.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кобаля М.І. ,

Воробйової С.О.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1, Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Веденмеєр М.В.) від 04.07.2013 у справі № 121/5162/13-а

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Ялтинської міської ради (пл. Радянська 1, м.Ялта, АР Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.13 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення №436 28-ї сесії 6-го скликання Ялтинської міської ради "Про розгляд постанови Ялтинського міського суду від 27 лютого 2013 року по справі №121/273/13-а "Про розгляд технічної документації з землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1

Визнано необґрунтованою відмову Ялтинської міської ради у затвердженні технічної документації із землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1

Зобов'язано Ялтинську міську раду на найближчій сесії після отримання постанови суду для виконання, розглянути технічну документацію землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

Зобов'язано Ялтинську міську раду у п'ятиденний термін з моменту набрання чинності постанови суду та проведення пленарного засідання Ялтинської міської ради надати суду звіт про виконання судового рішення.

Стягнуто з Ялтинської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка.

В задоволенні решти позовних вимог. - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що рішення Ялтинської міської ради від 27.02.2013 №436 суперечить актам цивільного законодавства та порушує права позивача; відповідач доказів невідповідності землевпорядної документації позивача вимогам діючого законодавства суду не надав; питання затвердження технічної документації, переданої до міської ради відноситься до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, у зв'язку з чим в цій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки протягом тривалого часу існує спір між позивачем та відповідачем, судами неодноразово приймались рішення на користь позивача, які відповідачем не виконуються, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в частині визнання затвердженою технічної документації із землеустрою для оформлення права власності позивача на спірну земельну ділянку.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Ялтинська міська рада, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки судом не враховано, що при прийнятті оскаржуваного рішення орган місцевого самоврядування діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

В судовому засіданні позивач підтримав свою апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати по мотивам, викладеним в ній, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, вважає рішення суду в частині задоволення позовних вимог законним та обґрунтованим, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача.

В судове засідання, призначене на 21.08.2013, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Рішеннями Ялтинської міської ради №164 від 15.12.2005 та №746 від 07.10.2008 позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою для оформлення права власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,0463 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 на землях Ялтинської міської ради, з подальшою передачею у власність (арк.с.21, 21-зворотній бік).

На виконання вказаних рішень позивач виготовив землевпорядну документацію та надав її для затвердження Ялтинській міській раді ще в 2010 році (арк.с.20).

08.02.2013 постановою Ялтинського міського суду АР Крим, яка набрала чинності, позовні вимоги задоволені та зобов'язано Ялтинську міську раду на найближчій сесії розглянути технічну документацію із землеустрою для оформлення права власності на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.8-9).

27.02.2013 рішенням №436 Ялтинської міської ради "Про розгляд постанови Ялтинського міського суду від 08.02.2013 по справі №121/273/13-а "Про розгляд технічної документації з землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено у затвердженні технічної документації на спірну земельну ділянку (арк.с.19).

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №436 28-ї сесії 6-го скликання Ялтинської міської ради "Про розгляд постанови Ялтинського міського суду від 27.02.2013 по справі №121/273/13-а "Про розгляд технічної документації з землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати необґрунтованою відмову Ялтинської міської ради у затвердженні технічної документації з землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати затвердженою технічну документацію з землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Ялтинську міську раду на найближчій сесії після отримання постанови суду для виконання, розглянути технічну документацію з землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, та прийняти рішення про передачу у власність ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки.

- зобов'язати Ялтинську міську раду подати у місячний термін з дня набрання чинності постанови суду Звіт до Ялтинського міського суду про виконання постанови по даній справі (арк.с.3-4).

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог частково.

Статтею 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 32 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуване рішення відповідача зазначеним вище вимогам не відповідає.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не надано.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а доводи в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

При викладених обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача суперечить вимогам діючого земельного законодавства, оскільки не містить відповідних посилань на певні обставини та фактичні дані, якими була обґрунтована відмова у затвердженні технічної документації на спірну земельну ділянку та відповідне правове обґрунтування, а зазначені в рішенні посилання на невідповідність наданої землевпорядної документації вимогам діючого законодавства носять формальний характер, без зазначення обставин, які виключають можливість затвердження наданої позивачем землевпорядної документації.

Суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання затвердженою технічної документації з землеустрою для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0463 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, оскільки статтею 12 Земельного Кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад, питання регулювання земельних відносин вирішуються на пленарних засіданнях.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відтак суд не може прийняти рішення про затвердження технічної документації позивачу, оскільки це призведе до підміни судом органу місцевого самоврядування, що суперечить конституційному принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також місцевого самоврядування.

З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обраний позивачем спосіб захисту права в частині визнання затвердженою технічної документації з землеустрою для оформлення права власності, - не може бути використаний при розгляді цього спору та такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту права є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Разом з тим, законодавство не встановлює, що будь-який з цих способів захисту права може бути використаний під час будь-якого судового розгляду. Позовні (матеріально-правові) вимоги повинні відповідати суті правопорушення, якщо воно наявне. Обраний спосіб захисту права має кореспондувати з характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права. У відносинах між позивачем та відповідачем в цій частині судова колегія не виявила будь-якого порушення права позивача, якому кореспондує обраний ним спосіб захисту права.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання затвердженою технічної документації з землеустрою для оформлення права власності позивача на спірну земельну ділянку.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 у справі № 121/5162/13-а залишити без задоволення.

2.Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 у справі № 121/5162/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна

Попередній документ
33136716
Наступний документ
33136719
Інформація про рішення:
№ рішення: 33136717
№ справи: 121/5162/13-а
Дата рішення: 21.08.2013
Дата публікації: 27.08.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі: