Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 серпня 2013 р. Справа №26/122а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючий суддя: Буряк І.В.
при секретарі: Дзюбі А.М.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 (дов.)
відповідача: Полякової О.Г. (дов.)
Середи Т.О. (дов.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі
м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про визнання дій відповідача при оформленні результатів виїзної
документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з
питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та
іншого законодавства протиправними, визнання протиправним та
скасування податкового повідомлення-рішення
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 (надалі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання дій відповідача при оформленні результатів виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства протиправними, визнання протиправним податкове повідомлення-рішення №0005001740/0 від 16.03.2007 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 46 096 248,93 грн., скасування податкового повідомлення-рішення №0005001740/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказане податкове повідомлення-рішення, яке було прийнято на підставі акту перевірки, підлягає скасуванню у зв'язку із суттєвим порушенням діючого законодавства при проведенні органами ДПІ відповідної перевірки та хибними і незаконними висновками, що були зроблені за результатами такої перевірки.
Постановою Господарського суду Донецької області від 28.01.2010 у справі №26/122а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 задоволено. Постанову господарського суду Донецької області від 28.01.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 скасовано, а справа направлена на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
5 липня 2013 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду справу №26/122а було прийнято до провадження суддею Буряк І.В.
Ухвалою суду від 30.07.2013 у справі замінено в порядку правонаступництва первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - відповідач, ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька).
У судовому засіданні від 30.07.2013 представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд позовні вимоги вважати наступними:
- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005001740/1 від 11.04.2007 на суму 46 096 248,93 грн.;
- визнати протиправними дії ДПІ у Ворошиловсьокому районі м.Донецька щодо оформлення результатів планової перевірки ОСОБА_4, за період з 01.01.2006 по 31.12.2006.
В судовому засіданні від 14.08.2013 позивач позов, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, підтримав та просив задовольнити позивні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких проти позову заперечує, вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з урахуванням норм законодавства України, обґрунтовано та правомірно, а результати перевірки такими, що повністю відповідають діючому законодавству.
Також, зазначається, що за відсутності документів, які підтверджують витрати безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, відповідач правомірно визначив позивачу податкове зобов'язання із доходів фізичних осіб у сумі 46 120 035,00 грн. з урахуванням сплаченої суми 23 786,07 грн., в результаті чого донараховано до сплати 46 096 248,93 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні від 14.08.2013 проти позову, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні повністю.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи адміністративного позову та взявши до уваги висновки Вищого адміністративного суду України, а саме щодо необхідності всебічного та повного з'ясування обставин справи, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_4 зареєстрован Виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1), про що видане відповідне свідоцтво серія НОМЕР_2.
ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька була проведена виїзна планова перевірка ОСОБА_4, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, по закінченню якої було складено акт без номеру та дати складення.
Згідно висновків вказаного акту за результатами перевірки встановлено порушення вимоги ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме сума донарахування по податку з доходів фізичних осіб склала 46 096 248,93 грн.
За наслідками адміністративного оскарження акту перевірки, останній залишено без змін.
На підставі вказаного акту перевірки було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.04.2007 №0005001740/1, винесене Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_4 за платежем: податок з доходів фізичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності), в розмірі 46 096 248,93 грн.
Під час проведення перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 приватний підприємець ОСОБА_4 здійснював діяльність у сфері оптової торгівлі каучуком за безготівковий рахунок на загальній системі оподаткування, відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». За даними позивача сума валового доходу за 2006 рік складає 451 776 381,33 грн. без ПДВ.
Перевіркою даних книги обліку доходів та витрат (форма 10), реєстрів виданих та отриманих податкових декларацій, декларацій по податку на додану вартість, руху коштів за розрахунковим рахунком за перевіряємий період встановлено, що у 2006 році обсяг виручки від заняття підприємницькою діяльністю згідно руху коштів за розрахунковим рахунком склав 473 026 000,00 грн., за даними підприємця валовий дохід складає 451 776 381,00 грн. Розбіжність склала 21 249 618,67 грн.
За даними позивача валові витрати були сформовані у сумі 451 471 607,50 грн. Перевіркою встановлено, що загальна сума валових витрат склала 118 256 500,00 грн.
Враховуюче те, що донарахування податків було здійснено відповідачем по декільком господарським операціям та дослідження первинних бухгалтерських документів у яких відображені господарські операції, потребує спеціальних знань, Господарським судом Донецької області по справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза проведення якої було доручено судовим експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.
Перед судовими експертами Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз були поставлені наступні питання:
1. Чи підтверджується документально висновки акту перевірки б/н та про дати підписання про результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 про заниження позивачем податку на прибуток.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.82 Кодексу адміністративного судочинства України експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи. Суд має право в судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Якщо експертиза проводиться в судовому засіданні, експерт може дати усний висновок. Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
В матеріалах справи наявний висновок експерта №2792/24 від 17.02.2009.
Як вбачається із наданого висновку, в ході проведеного дослідження експертом встановлено, що заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб, яке відображене у висновках акту перевірки, наданими на дослідження матеріалами справи (первинними документами бухгалтерського обліку, а саме рахунками-фактури, видатковими накладними та «Книгою обліку доходів і витрат») - не підтверджується.
В результаті дослідження наданих матеріалів справи експертом встановлено, що розмір витрат, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу, визначений приватним підприємцем ОСОБА_4 у розділі 1.3 декларації про доходи за 1 квартал 2006 року - документально обґрунтований.
Також, експерт зазначає, що розмір чистого доходу, визначений приватним підприємцем ОСОБА_4 у розділі 1.3 декларації про доходи за 1 квартал 2006 року завищений на 6 949,00 грн.
В результаті дослідження наданих матеріалів справи експерт зробив висновок, що розмір витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, та розмір чистого доходу, визначені ОСОБА_4 у розділі 1.3 декларації про доходи за 2006 рік - документально обґрунтовані.
Тобто, висновком експерта встановлено, що розмір витрат позивача безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу за 2006 рік, документально підтверджений, таким чином, розмір податку з доходів фізичних осіб сплачений позивачем у 2006 році розраховано вірно.
Суд погоджується з висновками експерта в повному обсязі.
Як встановлено із висновку експерт, в ході проведення експертизи були досліджені всі первинні документи позивача за 2006 рік, а саме книга обліку доходів та витрат, договори, податкові накладні, банківські виписки, прибутково-видаткові накладні, рахунки-фактури тощо. Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.
У відповідності до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджена необґрунтованість висновків акту перевірки та, як наслідок, незаконність та необґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2007 №0005001740/1 підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача при оформленні результатів виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Суд зазначає, що проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, необхідних для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів, які зафіксовані в акті перевірки.
Факт проведення перевірки і фіксування виявлених порушень в акті перевірки не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі та не призводить до настання невідворотних негативних наслідків.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги у зазначеній частині не підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково.
Частиною 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2007 №0005001740/1, винесене Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_4 за платежем: податок з доходів фізичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності), в розмірі 46 096 248,93 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) 114 (сто чотирнадцять) гривень 00 копійок судового збору.
3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 14 серпня 2013 року, повний текст буде виготовлено 19 серпня 2013 року.
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Буряк І. В.