Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 серпня 2013 р. Справа № 805/11301/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та
Шахтарському районі Донецької області
про скасування вимоги
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про скасування вимоги від 22.04.2013 року № 259/1 про сплату недоїмки в розмірі 5766 грн. 53 коп.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та в той же час отримує пенсію за віком, тому, як вважає позивач, згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати єдиного внеску.
Враховуючи наведене, вважає, що відповідач неправомірно зобов'язав його сплатити суму єдиного внеску, тому просив позовну заяву задовольнити.
До початку судового розгляду представник позивача надав заяву про збільшення суми позову, в якій просив скасувати, вимоги від 22.04.2013 року № 259/1 та від 22.07.2013 року № 259/2.
Представники сторін надали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд встановив.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, місцепроживання: АДРЕСА_1, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 (а.с. 8-9).
Згідно пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_3, виданого 02.03.2011 року, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком (а.с. 10).
ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності рішенням Виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 07.06.2001 року, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 11).
СПД - фізична особа ОСОБА_1 є платником єдиного внеску, взятий на облік як платних страхових внесків до УПФУ в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області.
22.04.2013 року УПФУ в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області винесена вимога № Ф 259/1 про сплату СПД ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2012 рік в сумі 5766 грн. 45 коп.
СПД ОСОБА_1 звертався до УПФУ в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області , УПФУ в Донецькій області, Пенсійного фонду України зі скаргами на вимогу від 22.04.2013 року № Ф 259/1 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2012 рік в сумі 5766 грн. 45 коп.(а.с. 14)
Згідно рішення УПФУ в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької областівід 15.05.2013 року № 3215/04-1 скарга СПД ОСОБА_1 про узгодження вимоги від 22.04.2013 року № Ф-259/1 залишена без розгляду (а.с. 15).
Згідно рішення УПФУ в Донецькій області від 14.06.2013 року № 4056/08 скарга СПД ОСОБА_1 про узгодження вимоги від 22.04.2013 року № Ф-259/1 залишена без розгляду (а.с. 16).
Згідно рішення Пенсійного фонду України від 16.07.2013 року № 18333/09-10 скарга СПД ОСОБА_1 про узгодження вимоги від 22.04.2013 року № Ф-259/1 залишена без розгляду (а.с. 17).
22.07.2013 року УПФУ в м. Шахтарську та Шахтарському районі направило на адресу СПД ОСОБА_1 вимогу № 259/2 про сплату недоїмки в сумі 6960 грн. 48 коп.
Між сторонами немає розбіжностей, щодо обставин справи, встановлених адміністративним судом, в позовній заяві позивач просить скасувати зазначені вимоги, оскільки вважає, що він звільнений від сплати єдиного внеску згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників єдиного внеску.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» стаття 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнена пунктом 4, відповідно до якого особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом;
довічна пенсія (ануїтет) - пенсійна виплата за рахунок коштів, що обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи, а у випадках, передбачених законом, - на індивідуальному пенсійному рахунку учасника недержавного пенсійного фонду, сума та порядок виплати якої визначаються в договорі страхування довічної пенсії, укладеному із страховою організацією, що сплачується особі після досягнення нею пенсійного віку, передбаченого цим Законом, або членам її сім'ї чи спадкоємцям у випадках, передбачених цим Законом.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону, відповідно до якої, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, йому призначена пенсія за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 цього Закону.
Статтею 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначений вичерпний перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску: підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, згідно пенсійного посвідчення позивача він є пенсіонером за віком, тобто, віднесений до осіб, на яких розповсюджується зазначена стаття.
Суд не приймає до уваги довід відповідача на необхідність досягнення позивачем пенсійного віку та неможливість застосування зазначеної статті для осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах є необґрунтованим, оскільки, в зазначеній нормі визначена особа, яка звільняється від сплати єдиного внеску - яка здобула статус пенсіонера за віком та зазначеною нормою не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч.2 та 3 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, позивач не укладав договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних доказів правомірності прийняття вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Враховуючи наведене та те, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску, суд вважає позовну заяву про скасування вимоги такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Держаного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про скасування вимоги від 22.04.2013 року № Ф-259/1 про сплату недоїмки у розмірі 5766 грн. 45 коп. та вимоги від 22.07.2013 року № 259/2 про сплату недоїмки в розмірі 6960 грн. 48 коп. - задовольнити повністю.
Вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області від 22.04.2013 року № Ф-259/1 про сплату Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 недоїмки у розмірі 5766 грн. 45 коп. - скасувати.
Вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області від 22.07.2013 року № Ф-259/2 про сплату Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 недоїмки у розмірі 6960 грн. 48 коп. - скасувати.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 114 грн. 70 коп.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Давиденко Т.В.