Справа № 1804/2735/2012
Провадження № 2/576/21/13
15.08.2013 року м.Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого-судді Тимощенко І.О.
при секретарі Мартиненко А.С.
з участю відповідача за першим позовом і позивача за другим позовом ОСОБА_1
представника відповідача за першим позовом та представника позивача за другим
позовом ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з навчанням, а саме грошових коштів в сумі 22481 грн. 30 коп., та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про визнання недійсним договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2007 року, -
Позивач Харківський національний університет внутрішніх справ (надалі ХНУВС) звернувся з вказаним позовом до суду, мотивуючи його тим, що наказом № 214 ос від 26.07.2005 року ОСОБА_1 було зараховано до складу курсантів ХНУВС . 01 вересня 2007 року між ХНУВС, ОСОБА_1 та управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області ( надалі УМВС України в Сумській області) було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх прав України. Після закінчення ХНУВС, згідно з наказом ХНУВС № 251 ос від 27.06.2009 року ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для проходження служби до УМВС України в Сумській області. Наказом УМВС України в Сумській області № 35 о/с від 12.03.2010 року ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС. Відповідно до п. 2.3.6. Договору відповідач зобов'язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у університеті згідно з затвердженим розрахунком. Сума витрат складає 25 944, 14 грн., яку відповідач добровільно не відшкодував. Відповідно до п. 4.4. Договору у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав повністю і 28 вересня 2012 року звернувся з зустрічною позовною заявою до ХНУВС, УМВС України в Сумській області про визнання недійсним договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства Внутрішніх справ України від 01 вересня 2007 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що договір від 01 вересня 2007 року він не підписував, про наявність цього договору дізнався з отриманої від суду позовної заяви з доданими до неї документами. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднані в одне провадження з первісним позовом.
У своїх запереченнях проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, ХНУВС та УМВС України в Сумській області, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнали та посилаються на те, що спірний договір було укладення з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. ХНУВС також заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 29 січня 2013 року була призначена судово-почеркознавча експертиза, проведення цієї експертизи було доручено ХНДІСЕ імені Бокаріуса.
Заявою про уточнення та зменшення розміну позовних вимог від 26.07.2013 року представник ХНУВС за довіреністю Шут Л.В. зменшив позовні вимоги у зв'язку із проведеним перерахунком витрат на комунальні послуги та харчове забезпечення і остаточно просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь фактичні витрати, пов'язані з навчанням ОСОБА_1 в сумі 22481,30 грн. за період з 2005 року по 2009 рік.
Позивач за первинним позовом та відповідач за зустрічним позовом ХНУВС та відповідач за зустрічним позовом УМВС України в Сумській області не скористалися своїм правом участі у судовому засіданні та надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, вивчивши та проаналізувавши наявні в справі докази, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги за первинним та зустрічним позовом не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що наказом № 214 ос від 26.07.2005 року ХНУВС ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом 1-го курсу Національного університету внутрішніх справ (блок підрозділів дізнання та слідства) за спеціальністю 6.060101, 7060101 «Правознавство» з 3 серпня 2005 року. Наказом ХНУВС № 251 о/с від 27 червня 2009 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів та відкомандировано з 27 червня 2009 року до УМВС України в Сумській області. Наказом УМВС України в Сумській області № 35 ос від 12 березня 2010 року лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого слідчого відділення Глухівського міського відділу ( з обслуговування міста Глухова та Глухівського району) на підставі погодження ДЗК МВС України від 04.03.2010 року № 6/1/1-1-17 та рапорту ОСОБА_1 від 07 грудня 2009 року було звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наказом МВС України № 660 від 30 серпня 1999 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 1999 р. за N 916/4209, який втратив чинність згідно з наказом МВС України від 14 травня 2007 року № 150, затверджено «Порядок підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування» (далі Порядок підготовки фахівців).
Згідно з пунктом 1.2 цього Порядку з повнолітнім курсантом вищого навчального закладу МВС України від імені МВС України (в особі ректора) укладається угода про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 № 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням».
Відповідно до пунктів 2.3 і 3.5 Порядку підготовки фахівців, курсанти, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після закінчення навчання на підставі укладеної угоди повинні відпрацювати за місцем розподілу не менш як три роки. У разі звільнення за власним бажанням, без поважних причин, протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Позивач не надав доказів на підтвердження того, що після зарахування 26 липня 2005 року відповідача до числа курсантів Харківського НУВС Міністерства внутрішніх справ України з ним на підставі зазначених нормативних актів була укладена угода про підготовку фахівця.
Укладення з відповідачем договору про підготовку фахівця вимагалося постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» і наказом МВС України від 14 травня 2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України».
Підпунктом 2.2. пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 14 травня 2007 року № 150 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 травня 2007 року за № 547/138114, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України « визначено, що на підставі Типового договору укласти відповідні договори про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України з кожною особою, яка навчається в цьому закладі за державним замовленням. У разі, коли особа є неповнолітньою, договір з нею укладати за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Надалі такі договори укладати щороку протягом місяця з дня зарахування на навчання.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначені вимоги до письмової форми правочину. Зокрема частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таки, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1. статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1449 від 16 квітня 2013 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі про підготовку фахівці у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2007 року, розташований у графі «Курсант», у рядку (підпис), вчинений не ОСОБА_1, а іншою особою.
За таких обставин суд, визнає договір від 01 вересня 20076 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх прав України не укладеним. Неукладені угоди не погоджують будь яких юридичних наслідків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 р. № 313 затверджено «Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» (далі Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС України прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Згідно з наказом УМВС України в Сумській області № 35 ос від 12 березня 2010 року лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого слідчого відділення Глухівського міського відділу ( з обслуговування міста Глухова та Глухівського району) на підставі погодження ДЗК МВС України від 04.03.2010 року № 6/1/1-1-17 та рапорту ОСОБА_1 від 07 грудня 2009 року звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Відповідно з п. «ж» ст.. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженим поставою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
У вищезазначеному Положенні поважні причини, що перешкоджають виконанню службових обов'язків не визначені, а тому УМВС України в Сумській області застосовуючи при звільненні п. «ж» ст.. 64 Положення повинно було обґрунтувати це у наказі про звільнення або застосувати інші підстави для звільнення, але таке обґрунтування у наказі про звільнення відсутнє.
Крім того, як на підставу для звільнення з органів внутрішніх справ УМВС України в Сумській області в наказі № 35 ос від 12 березня 2010 року посилається на погодження ДЗК МВС України від 04.03.2010 року № 6/1/1-1-17 та рапорт ОСОБА_1, які суду надані не були.
Частиною 1 та 2 ст. 131 ЦПК України визначено, що сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фінансів України.
Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджено спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 р. за № 863/14130 (далі Порядок розрахунку).
Згідно з пунктами 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4., 2.1.6. Порядку розрахунку витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях. До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал; води та водовідведення - 0,2074 куб. м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.
Пунктом 2.2. Порядку розрахунку передбачено, що після закінчення навчального року у наказі начальника ВНЗ про переведення курсантів на наступний курс навчання проти прізвища кожного курсанта проставляється загальна сума його утримання за цей рік відповідно до розрахунків, визначених пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах. Щорічні витяги з цих наказів долучаються до особової справи випускника ВНЗ.
Позивачем не надано суду щорічних витягів з наказів про визначення загальної суми утримання ОСОБА_1 за відповідні роки та відповідних розрахунків .
Зменшення розміру позовних вимог та надання інших розрахунків витрат пов'язаних з навчанням ОСОБА_1 в ХНУВС свідчить про те, що в порушенні вище названого Порядку, ХНУВС не вів щорічних витрат пов'язаних з навчанням ОСОБА_1, не зазначав загальні суми витрат у наказах про переведення ОСОБА_1 на наступний курс і також не зазначив загальну суму витрат і в наказі № 251 о/с від 27.06.2009 року.
Оцінюючі надані докази ХНУВС за правилами статей 58 та 59 ЦПК України суд зазначає наступне, що надана довідка № 122 від 03.02.2012 року про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за 2005-2009 роки не може бути допустимим доказом, оскільки, не містить підпису ОСОБА_1 про отримання грошових сум зазначених у цій довідці та виходячи зі змісту ст. 19 Закону України «Про міліцію», працівникам міліції виплачується грошове забезпечення, а не заробітна плата. Довідка про відшкодування витрат по відділенню речового забезпечення курсанта ФПФСД, лейтенанта міліції ОСОБА_1, який навчався у ХНУВС 2005-2009 р. не може бути допустимим доказом, оскільки, в цій довідці не правильно зазначено прізвище відповідача, вона написана ім'я начальника відділу матеріального забезпечення підполковника міліції ОСОБА_7, ним не розглянута, не містить дати складання, а також підпису ОСОБА_1 про отримання зазначеного у цій довідці речового забезпечення, а також з неї не можливо зрозуміти кого було забезпечено цим майно (курсанта чи лейтенанта ОСОБА_1.). Розрахунки комунальних послуг випускника ХНУВС ОСОБА_1 не можуть бути допустимими доказами, оскільки, ХНУВС не надав доказів, що зазначений у цих розрахунках тариф встановлений для бюджетних установ і діяв у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році ( п. 1.2.6. Порядку розрахунку витрат.)
За змістом ст. ст. 10, 11 , частини 1 статті 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки, ХНУВС не надав належних та допустимих доказів та не довів ті обставини, на які послався як на підставу своїх вимог, то його вимоги не можуть бути задоволені судом.
Не можуть бути задоволені і позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки, договір від 01 вересня 2007 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх прав України є неукладеним. Неукладені угоди не погоджують будь яких юридичних наслідків.
Суд не проводить розподіл судових витрат між сторонами, у зв'язку з відмовою у задоволені первісного та зустрічного позову.
Враховуючі викладене, та керуючись ст. ст. 10,11, 60, 81, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 202, 203, 205, 207, 215,625 ЦК України, суд, -
Позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з навчанням, а саме грошових коштів в сумі 22481 грн. 30 коп. залишити без задоволення за необґрунтованістю.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про визнання недійсним договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2007 року, відмовити за необґрунтованістю.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений суддею на комп'ютері в нарадчій кімнаті 21 серпня 2013 року.
Суддя: