Справа № 1218/2-а-30/2011
Провадження № 2-а-/419/23/2013
27 серпня 2013 р. Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді - Добривечіра Л.Д.,
при секретарі - Московченко О.В.,
з участю: позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Новоайдар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі про призначення, перерахунок та виплату пенсії інваліду 3-ї групи, який постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС, надбавки до пенсії як інваліду війни відповідно до ст. 13 ЗУ „про статус і соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІІ групи за захворюванням, пов'язаним із впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Позивачеві була призначена пенсія у зв'язку із встановленням інвалідності. Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначений розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи за захворюванням, причинний зв'язок якого із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 50 вказаного Закону інвалідам ІІІ групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року № 2154-УІ мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений та передбачений ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" складав з 01.01.2010 року - 695 грн., з 01.04.2010 року - 706 гривень, з 01.10.2010 року - 723 грн., з 01.12.2010 року - 734 грн. Позивач отримує зазначені виплати в меншому розмірі ніж це встановлено законом, тому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію по інвалідності із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, розмір яких встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також додаткової пенсії в розмірі 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як інваліду війни 3 групи, відповідно до ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", провести перерахунок та виплату недоотриманої пенсії за період з 09.11.2010 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати її.
Основним положенням щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІІ групи за захворюванням, пов'язаним із впливом аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 15.11.2010 року (а.с. 9).
Відповідно до експертного висновку №4 від 28 вересня 2010 року та довідки до акту огляду МСЕК № 504136 позивачу встановлена третя група інвалідності з 09.11.2010 року (а.с.6, 7).
Позивачу виплачується пенсія як особі, якій встановлена ІІІ група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 вищевказаного Закону України, передбачена щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1 категорії інвалідам ІІІ групи у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам ІІІ групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Крім того, згідно із рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, який неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
Посилання представника відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", № 1 від 03.01.2002 року, №894 від 13.07.2004 року при здійсненні доплат до пенсій окремим категоріям осіб, суд не приймає до уваги, оскільки застосування відповідачем положень вищевказаних Постанов КМУ суперечить положенню ч.3 ст.22 Конституції України, бо при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а також суперечить положенням ст.ст.21,24 Конституції України, в яких чітко зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права та свободи, є рівними перед Законом.
Тому, виходячи із засад пріоритетності Конституції України та Законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року, а не Постанова КМУ № 654 від 16.07.2008 року.
Таким чином, є неправомірним застосування зі сторони відповідача при вирішенні питання перерахунку розміру пенсії позивача того нормативного акту, який погіршує його становище в порівнянні з другими громадянами, що відповідно суттєво порушує і його пенсійні права.
За таких обставин суд вважає за необхідне визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі неправомірною та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 09.11.2010 року .
Позивачем заявлена вимога про призначення йому та виплату підвищення до пенсії як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Судом встановлено, що позивач дійсно є інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.11.2010 року (а.с.8).
Статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В запереченні відповідач посилається на те, що позивачу підвищення як інваліду війни ІІІ групи встановлено в розмірі 110,10 грн., тобто у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність (734 х 30%), але розмір визначений відповідачем в запереченні є меншим, ніж дійсний розмір 30 відсоткової ставки від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Вимогу позивача щодо стягнення на його користь судових витрат суд вважає необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи не містяться докази, які б підтверджували понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст. 84 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст.28, 45 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст.ст. 50,54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.ст. 8,21,22,24,46 Конституції України, ст.ст. 17, 18, 19, 20, 104, 159, 160, 162 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі про призначення, перерахунок та виплату пенсії інваліду 3-ї групи, який постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС, надбавки до пенсії як інваліду війни відповідно до ст. 13 ЗУ „про статус і соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії та додаткової пенсії відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та підвищення до пенсії як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі призначити з 09.11.2010 року та зробити з 09.11.2010 року перерахунок та виплату: пенсії інваліду ІІІ групи ОСОБА_1 у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком; підвищення до пенсії як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням фактично здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо було подано апеляційну скаргу, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Л.Д.Добривечір