Справа № 418/474/13-к
1-кп/418/25/13
Іменем України
27.08.2013 року
Міловський районний Луганської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
при секретарі Пасічник Н.М.
з участю прокурора Бражник В.І.
розглянувши у відкритому підготовчому провадженні у залі суду смт. Мілове кримінальне провадження внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030490000229 від 29 липня 2013 року про затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Міловського району Луганської області Корсун Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чертково Чертковського району Ростовської області Російської Федерації ,росіянина, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту , не одруженого, ніде не працюючого, раніше судимого 7 травня 2007 року Міловським районним судом за ч.1 ст. 186 КК України 1 рік позбавлення волі, 21 грудня 2009 року Міловським районним судом Луганської області за ч.3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі, звільнений 18 жовтня 2012 року зв'язку з відбуттям строку покарання, мешкаючого у АДРЕСА_1, зареєстрований у АДРЕСА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України.
21 серпня 2013 року до Міловського районного суду Луганської області надійшов від старшого прокурора прокуратури Міловського району Луганської області Корсун Д.О. обвинувальний акт та угода про визнання винуватості по кримінальному провадженню за фактом вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 злочину передбаченого ч.2 ст. 263 КК України.
Під час досудового слідства було встановлено, що на початку червня 2013 року у смт. Мілове по вул. Степна Міловського району Луганської області недалеко від Міловської газової дільниці, ОСОБА_2 знайшов ніж у чохлі (ножнах). Після чого ОСОБА_2 маючи умисел на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, переніс ніж у чохлі додому свого знайомого, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 де загорнув його у пакет та сховав на городі серед бур'яну. 29 липня 2013 року, приблизно о 9 годині ОСОБА_2 пішов шукати роботу при цьому взяв з собою ніж, який поклав за пояс джинсових штанів. Після чого в магазині купив пляшку пива і приблизно о 11 годині 20 хвилин знаходячись біля адміністративного будинку Міловського РТМО розпивав пиво, коли до нього підійшли робітники міліції. При особистому огляді ОСОБА_2 який на той час знаходився у стані алкогольного сп'яніння за джинсами з лівої сторони було виявлено та вилучено ніж з маркувальним позначенням 7134 у чохлі (ножнах) який згідно висновкам експертизи є холодною зброєю колюче-ріжучої дії-мисливським ножем №5М загального призначення,виробництва ПК МООР СРСР, виготовлений промисловим способом. Вказану зброю ОСОБА_2 носив без передбаченого законом дозволу.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 . на досудовому слідстві було кваліфіковано як незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, що передбачено ч.2 ст. 263 КК України.
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження старшим прокурором прокуратури Міловського району та обвинуваченим ОСОБА_2була укладена угода від 19 серпня 2013 року про визнання винуватості за змістом якої обвинувачений ОСОБА_2 . повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри , не вчиняти у майбутньому аналогічних злочинів. Сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.2 ст. 263 КК України у вигляді 120 годин громадських робіт з запропонованій мірою покарання обвинувачений згоден.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2 ст.263 КК України визнав і щиро кається. Та пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджену в угоді міру покарання. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.468 , ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим.
Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст.468-470,471 КПК України, а також Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті. Вчинене обвинуваченим ОСОБА_2. кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до правопорушень невеликої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст.474 України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.
Крім того, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч.7 ст. 474 КПК України , сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
При призначені покарання враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого не встановлено.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження старшим прокурором прокуратури Міловського району Луганської області Корсун Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_2. та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 263 КК України ухвалення обвинувального вироку.
Долю реочвих доказів вирішити у порядку ст.100 КК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.314,315,369,370- 376, 395,468,471,473,474,475КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 19 серпня 2013 року про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження старшим прокурором прокуратури Міловського району Луганської області юристом 3 класу Корсун Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.263 КК України.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.263 КК України та призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у вигляді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, залишити до вступу вироку у законну силу.
Рєчові докази ніж у чохлі який знаходиться у камері речових доказів Міловського РВ УМВС України у Луганської області знищити.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Луганської області через Міловський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.
Суддя: С.І. Чехов