Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2/641/2464/2013 Справа № 641/6651/13-ц
22 серпня 2013 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді - Онупко М.Ю.,
за участю секретаря - Кисіль О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-
В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться вищезазначена цивільна справа.
14 серпня 2013 року позивач ОСОБА_1 надав до канцелярії суду заяву, в якій просив накласти заборону на відчуження нерухомого та рухомого майна, що належить відповідачу у справі ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Позивачем не зазначено майно відповідача, на яке необхідно накласти арешт, не надано даних щодо майна, яке належить відповідачу та його вартості.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому матеріали справи не містять доказів чи обґрунтування доводів позивача про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення.
Клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому відповідна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суддя -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з цією заявою, після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -М. Ю. Онупко