Провадження № 22-ц/774/8890/13 Справа № 419/8950/12 Головуючий у 1 й інстанції - Нізік О.В. Доповідач - Калиновський А.Б.
Категорія
23серпня 2013 року колегiя суддiв Судовоi палати з цивiльних справ Апеляцiйного суду Днiпропетровськоi областi в складi:
Головуючого судді : Калиновського А.Б.
Суддів : Каратаєвої Л.О., Кіктенко Л.М.
При секретарі : Новицькій О.О.
Розглянула у вiдкритому судовому засiданнi в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Військової частини А4608
на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року по справі за позовом Військової частини А4608 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, Красногвардійський районний відділ м. Дніпропетровська Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв'язку з переїздом на інше постійне місце проживання
встановила:
У листопаді 2012 року В/ч А4608 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв'язку з переїздом на інше постійне місце проживання.
Посилалась на те, що 22.06.1994 року на час проходження військової служби на підставі ордеру № 499 службова квартира АДРЕСА_1 була надана для проживання ОСОБА_2 та його сім*ї: дружині ОСОБА_5 та донці ОСОБА_3
10 квітня 2000 року ОСОБА_2 був звільнений в запас за станом здоров*я з правом залишення на квартирному обліку для позачергового постійного житлового приміщення за рахунок Міністерства оборони України.
З 2006 року відповідачі виїхали на постійне місце проживання у домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить його дружині ОСОБА_5, тому позивач просив визнати їх такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 р. в задоволені позовних вимог В/ч А4608 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, Красногвардійський районний відділ м.Дніпропетровська Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв'язку з переїздом на інше постійне місце проживання відмовлено.
Судові витрати, понесені позивачем, віднесено за його рахунок.
В апеляцiйнiй скарзi позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги з тих пiдстав, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.
Відмовляючи В/ч А4608 в задоволені позову, суд виходив з того, що позивач не надав доказів щодо втрати відповідачами права користування житловим приміщенням (квартирою) за адресою: АДРЕСА_3
Крім того, судом встановлено, що відповідно Довідки № 54 від 29.03.2007 року, виписки із домової книги про склад сім'ї і прописку (а.с. 25), виданої ОСОБА_4 - він проживає в АДРЕСА_3, який належить МО України в/ч (військова частина) А4608. На цій площі прописані та проживають четверо людей: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Мешкає ОСОБА_4 Мешкає ОСОБА_4 згідно договору в АДРЕСА_1. В лапках зазначено, що основним квартиронаймачем спірної квартири є ОСОБА_2
З такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до ст.107 ЖК України, наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Як видно з матеріалів справи, позов В/ч А4608 був пред'явлений до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з переїздом на інше постійне місце проживання.
Вказана квартира перебуває на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська та закріплена на праві оперативного управління за в/ч А4608.
На час проходження військової служби на підставі ордеру № 499 від 22 червня 1994 року службова квартира АДРЕСА_1 була надана для проживання ОСОБА_2 та його сім*ї: дружині ОСОБА_5 та донці ОСОБА_3 (а.с. 5).
10 квітня 2000 року ОСОБА_2 був звільнений в запас за станом здоров*я з правом залишення на квартирному обліку для позачергового постійного житлового приміщення за рахунок Міністерства оборони України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1091 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» службове приміщення надається на час виконання військовослужбовцями обов*язків військової служби.
На даний час ОСОБА_2 не проходить військову службу у військовій частині А4608, але в той же час перебуває на квартирній черзі щодо отримання житла (а.с. 6, 7).
31 березня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено Договір піднайму
№ 29 щодо надання ОСОБА_4 у тимчасове користування житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Договір піднайму був укладений з дозволу командира військової частини А4608 та був зареєстрований в будинкоуправлінні. Даний договір було укладено на період знаходження ОСОБА_2 за межами військового містечка. Сторонами були погоджені умови користування спірною квартирою, у тому числі порядок звільнення її ОСОБА_4 За умовами договору ОСОБА_4 зобов'язався забезпечити збереження спірної квартири, здійснювати своєчасно необхідний поточний ремонт та звільнити квартиру на протязі 15 днів з моменту пред'явлення йому вимоги ОСОБА_2 про її звільнення.
Дані обставини підтверджуються копією Договору № 29 від 31.03.2006 року, не заперечуються сторонами та встановлені рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2013 року, що набрало чинності, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 у зв'язку з переїздом на інше постійне місце проживання відмовлено.
Задоволено первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа: В/ч А4608 про виселення з зазначеного житлового приміщення відповідачів (а.с. 109-113).
Обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням, відповідно до ст.. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирішуючи спір, суд зазначені обставини справи та вимоги закону не врахував, помилково дійшов висновку, що спірною квартирою є квартира АДРЕСА_3, а не квартира АДРЕСА_1 та що мешкає ОСОБА_4 згідно договору в АДРЕСА_1, де основним квартиронаймачем є ОСОБА_2
Враховуючи викладене, а також те, що В/ч А4608, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надала суду доказів на обґрунтування своїх вимог, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову їй в задоволені позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідачі вибули з 2005 року на постійне місце проживання у домоволодіння АДРЕСА_2 є безпідставними і спростовуються як матеріалами справи, так і рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2013 року, яким встановлено, що шлюбні відносини між ОСОБА_2 та його дружиною фактично були припинені з 2000 року, а юридично розірвання шлюбу було оформлено 24 січня 2006 року, у зв'язку з чим вона придбала АДРЕСА_2, де проживає сама. Відповідач тимчасово проживав у своєї матері у м.Верхньодніпровську.
Крім того, доводи позивача про те, що відповідачі не проявляли ніякого інтересу до спірної квартири спростовуються договором піднайму від 31.03.2006 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за письмовою згодою командира В/ч А4608 (а.с. 109), із змісту якого вбачається, що відповідач тимчасово залишає спірну квартиру.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегiя суддiв -
вирішила:
Апеляцiйну скаргу Військової частини А4608 задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року скасувати.
Відмовити військовій частині А4608 в задоволені позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, Красногвардійський районний відділ м. Дніпропетровська Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв'язку з переїздом на інше постійне місце проживання.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Суддi: