Справа № 185/2955/13-ц
15 серпня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Юдіної С.Г.
при секретарі - Шелеповій В.В.
за участю представника первісного позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя та по зустрічній позовній заяві ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_9 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, Павлоградської міської ради в якій просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя, а саме в домоволодінні АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила що з квітня 2000 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_10. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу вони придбали будинок АДРЕСА_1. Будинок був записаний на чоловіка. 09.06.2006 року шлюб між нею та ОСОБА_10 було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_10 є їх син ОСОБА_8, та мати ОСОБА_10 - ОСОБА_4 В серпні 2008 року вона звернулась до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Однак їй було відмовлено у зв'язку з тим, що нею не було надано документу,який посвідчує шлюбні відносини та рекомендовано звернутися до суду з даним позовом.
В ході розгляду справи відповідачка ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_8, Павлоградської міської ради в якій просила суд: визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, як за спадкоємицею першої черги за законом після померлого ОСОБА_10; стягнути з неї на користь ОСОБА_3 в рахунок сплати компенсації за її 1/2 частку у сумісному майні подружжя 922,10 грн. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_4 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_10, після його смерті відкрилася спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1. Вона, її чоловік ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 звернулися до нотаріальної контори. ОСОБА_9 відмовився від свої частки спадщини на її користь. Свідоцтво про право на спадщину на свої 2/3 частини будинку вона не отримала у зв'язку з тим, що банк АППБ «Аваль» заявив свої права на спадковий будинок, оскільки відповідно до укладеного між АППБ «Аваль» та ОСОБА_10 будинок АДРЕСА_1 був переданий ОСОБА_10 в іпотеку. Після смерті ОСОБА_10 залишився неповернутий банку кредит в сумі 21053,23 грн. Зазначену суму вона разом з ОСОБА_9 сплатили в період з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 28.10.2011 року. ОСОБА_3 як законний представник неповнолітнього ОСОБА_8 сплачувати борг банку в сумі 6705, 33 грн. що відповідає його 1/3 частині в спірному будинку відмовилася. Отже виконавши зобов'язання за кредитним договором, вона як новий кредитор має право звернути стягнення на його частку у спадковому майні. Враховуючи що вартість спадкового майна становить 20116 грн., її частка 2/3 в спадковому майні дорівнює 13410,67 грн. частка 1/3 неповнолітнього ОСОБА_8 становить 6705, 33 грн. і саме цю суму ОСОБА_3 повинна їй сплатити. Враховуючи, що за період шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_10 сплатили банку по кредиту суму 1844,19 грн., то ОСОБА_3 має право тільки на 1/2 частку від спільно сплаченої суми тобто 922,10 грн. У зв'язку з чим вона вважає що за нею повинно бути визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 та стягнуто з неї на користь ОСОБА_3 суму 922,10 грн.
Представник відповідача Павлоградської міської ради в судове засідання не заявився, надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, у вирішенні справи покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи Першої Павлоградської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, у вирішенні спору покладаються на розсуд суду.
В судовому засіданні позивачка за первісним позовом свій позов підтримала, пояснила що спірний будинок був придбаний нею та чоловіком у період шлюбу. Вони домовилися що будинок цей буде для сина. ОСОБА_10 взяв кредит у банку на його придбання. До придбання будинку та після його придбання вона з сином та чоловіком проживали у її батьків. Перший внесок на кредит в сумі 5000 грн. сплати банку разом з чоловіком. Після смерті чоловіка вона звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини, однак у неї були відсутні документи на будинок та вона та документи на підтвердження шлюбних стосунків тому їй було відмовлено. Ніхто ніколи їй не пропонував сплатити якусь частку в спадковому майні, звісно вона би погодилася оскільки їй та її дитині ніде жити, вона винаймає житло і зацікавлена в тому щоб у дитини було житло. Зустрічний позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.
Представник первісного позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав посилаючись на доводи наведені в позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні. Вимоги по зустрічному позову не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2 кожен окремо, в судовому засіданні позов ОСОБА_3 не визнали, зустрічну позовну заяву підтримали, посилаючись на доводи наведені в зустрічній позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні.
Третя особа ОСОБА_9 в судовому засіданні зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити.
Вислухавши сторони, з'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх письмовими доказами, суд доходить висновку що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає з огляду на таки підстави.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_10 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 квітня 2000 року (а.с. 5).
Від даного шлюбу народилась дитина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 6).
23 грудня 2005 року між ОСОБА_10 та АППБ «Аваль» був укладений кредитний договір № 014/66531/3183/74 відповідно до якого ОСОБА_10 отримав кредитні кошти в сумі 15500 грн. ( а.с. 48)
23 грудня 2005 року на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_12 - ОСОБА_10 придбав житловий будинок АДРЕСА_1 Дніпропетровської області з господарчими спорудами (а.с. 43)
В той же день між АППБ «Аваль» та ОСОБА_10 був укладений договір іпотеки № 014/08-02/519, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_1 (а.с. 51)
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайоного управління юстиції 09 червня 2006 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 розірвано. (а.с. 8)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7).
Як вбачається з відповіді на запит суду Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 заведено спадкову справу на підставі заяви № 1706 від 26.07.2008 року про прийняття спадщини за законом від матері померлого - ОСОБА_4. Також з заявами про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини звернулися: ОСОБА_9 з заявою про відмову від прийняття спадщини за законом на користь своєї дружини, матері померлого - ОСОБА_4; дружина померлого - ОСОБА_3, яка діє від імені малолітнього сина померлого - ОСОБА_8; колишня дружина померлого - ОСОБА_3. Свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 Першою Павлоградською держнотконторою не видавалося. ( а.с. 15)
Приймаючи рішення по суті заявлених первісних позовних вимог суд керується положеннями ст. 44 КПшС України, (яка діяла на момент винесення рішення про розірвання між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 шлюбу від 26 листопада 2002 року (а.с. 57)), відповідно до якої, шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану. Шлюб в органах реєстрації було розірвано 09 червня 2006 року.
Згідно ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ст. 68 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою.
Згідно ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Доказів того, що спірне майно є особистою власністю ОСОБА_10, а тому не підлягає поділу, суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частиною 3 ст. 61 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
З викладеного вбачається, що за загальним правилом, майно, придбане подружжям в кредит, є спільною сумісною власністю чоловіка та дружини, у якому частки подружжя є рівними.
Відповідно до положень ст. 65 Сімейного кодексу України, договір , укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося сторонами, що будинок АДРЕСА_1, був придбаний ОСОБА_10 23 грудня 2005 року за договором купівлі - продажу за кошти отримані ним за кредитним договором № 014/66531/3183/74 від 23 грудня 2005 року укладеним з АППБ «Аваль». Вказаний договір ОСОБА_10 укладено в інтересах сім'ї з метою придбання спірного будинку.
Отже будинок АДРЕСА_1 є об'єктом спільної сумісної власності подружжя й підлягає поділу за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України, та ст. 372 ЦК України.
Таким чином враховуючи встановлені обставини справи та перевіривши їх належними доказами суд вважає, що позовні вимоги заявлені за первісним позовом підлягають задоволенню.
Позовні вимоги за зустрічним позовом щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на будинок АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю.
Щодо вимоги за зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок сплати компенсації за 1/2 частку у спільному сумісному майні подружжя в сумі 922,10 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що заявлені передчасно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 65, 68, 69, 70 СК України, ст.ст. 58, 59, 60, 131, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку в спільному сумісному майні подружжя, а саме на 1/2 частку в домоволодінні АДРЕСА_1 в місті Павлограді Дніпропетровської області.
В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_9 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.Г. Юдіна