Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
1-кп/130/144/2013 р.
130/2420/13-к
Іменем України
27.08.2013
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого - судді Вернік В.М.,
при секретарі: - Росовській О.Ю.,
із участю: - прокурора Мидвецького О.В.,
- обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обинувачений у тому, що після 16 години дня 20.03.2013 року в ході проведення з добровільної згоди огляду сараю, розташованого у дворі будинку АДРЕСА_1, належному ОСОБА_3, працівниками міліції на стелажах серед господарських речей було виявлено три фрагменти полімерних пляшок, кжн з яких із горловиною та без донної частини, із вмістом наперстку з фольги, на внутрішніх поверхнях яких містилося нашарування речовини темно-коричневого кольору із різким запахом, що містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - екстракт канабісу, загальною масою 0,661 г. у перерахунку на суху речовину, які належать ОСОБА_2, за допомогою яких він вживав наркотичний засіб коноплю.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України за кваліфікуючими ознаками - незаконне виготовлення, придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
Також до суду разом із даним обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 надійшла укладена між останнім та прокурором угода про визнання винуватості від 08.08.2013 року за змістом погодження вказаними сторонами вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин із аналогічною кваліфікацією його протиправних дій за ч.1 ст.309 КК України, визначення міри кримінального покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, застереження щодо усвідомлення обвинуваченим наслідків укладання та затвердження судом даної угоди, а також наслідків її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він цілком розуміє характер та суть обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.309 КК України, в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені в ході досудового розслідування. Просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, пояснивши, що її він укладав добровільно, без примусу, погроз чи обіцянок з боку інших осіб.
Прокурор не заперечував проти затвердження судом укладеної угоди про визнання винуватості, посилаючись на відповідність її умов вимогам кримінального та кримінального процесуального закону.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості, а також представлені прокурором для огляду матеріали кримінального провадження №12013010130000359 суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У відповідності до вимог п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення щодо угоди: затвердити її або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Згідно ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Подана на затвердження угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним загалом відповідає вимогам ст.471 КПК України щодо її форми та змісту, датована та підписана сторонами.
Кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.309 КК України, у вчиненні якого обвинувачено ОСОБА_2, за максимальною санкцією відповідно до визначеної у ст.12 КК України класифікації є злочином середньої тяжкості, внасліок вчинення вказаного кримінального правопорушення шкода завдана лише суспільним інтересам, можливість застосування угоди про визнання винуватості щодо чого законом прямо передбачена.
Погоджена сторонами міра покарання перебуває в межах санкції відповідного кримінального закону.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, за результатом чого не отримано заяв сторін про відмову від угоди.
Суд також переконався, що укладення даної угоди сторонами є їх добровільним прагненням, яке не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Про наявність застережених ч.4 ст.309 КК України обставин щодо добровільного звернення ОСОБА_2 до лікувального закладу та розпочатого лікування його він наркоманії, що могло б слугувати формальної підставою звільнення від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст.309 КК України, суду ніким із сторін не повідомлено.
Таким чином, під час підготовчого розгляду судом встановлено відповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального та кримінального закону, визначено правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення, тяжкість якого та відповідно заподіяння шкоди лише суспільним інтересам передбачає можливість укладення такої угоди; умови останньої відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; не виявлено обгрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним; неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань та відсутність фактичних підстав для визнання винуватості не є очевидними, що у сукупності визначає відсутність в даному конкретному випадку застережених законом умов для відмови у затвердженні умов угоди про визнання винуватості, за наслідком чого остання підлягає затвердженню судом.
Речові докази підлягають знищенню.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08.08.2013 року між прокурором Жмеринської міжрайонної прокуратури Рудяк С.В. та обвинуваченим ОСОБА_2
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити йому за ч.1 ст.309 КК України узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази: три фрагменти полімерних пляшок із вмістом наперстків з фольги та нашаруванням екстракту канабісу, загальною масою 0,661 г., які зберігаються в камері схову Жмеринського РВ УМВС, - знищити (а.к.п.21,22).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 367 (триста шістдесят сім) гривень 08 копіойк (а.к.п.16).
Вирок набирає законної сили після закінчення строків його оскарження.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ст.394 КПК України, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ Вернік В.М.