14 серпня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Касьяна О.П., Маляренка А.В.,Матвєєвої О.А.,Юровської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «ДТЕК Павлоградвугілля», треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Павлограді Дніпропетровської області та територіальне управління Держгірпромнагляду, про зобов'язання вчинити дії та встановлення факту, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «ДТЕК Павлоградвугілля», треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Павлограді Дніпропетровської області та територіальне управління Держгірпромнагляду, про зобов'язання вчинити дії та встановлення факту, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року,
У вересні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 5 лютого 2001 року по 15 червня 2006 року він знаходився у трудових відносинах з шахтою «Павлоградська» ВАТ «Павлоградвугілля» (правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), працював грозом з повним робочим днем у шахті.
17 лютого 2006 року близько 09 год. 15 хв. він повертався додому з роботи на відомчому автобусі і при виході з автобуса впав та отримав травму голови.
29 березня 2006 року було складено акт № 109 про нещасний випадок невиробничого характеру, який трапився з ним 17 лютого 2006 року, причиною нещасного випадку зазначено ожеледицю.
15 червня 2006 року МСЕК м. Павлограда встановила йому втрату працездатності і визнала інвалідом другої групи.
Оскільки він не погодився з даним актом, 17 листопада 2006 року було складено акт спеціального розслідування нещасного випадку, причиною вказано особисту необережність потерпілого.
Вважав, що даний випадок пов'язаний з виробництвом, просив визнати акт недійсним та зобов'язати відповідача скласти акт по формі Н-1.
03 грудня 2009 року позивач звернувся до суду з уточненням до позовної заяви та просив суд визнати пункти 3,4,6 рішення спеціальної комісії від 17 листопада 2006 року недійсними, та додатково просив визнати нещасний випадок, який стався з ним 17 лютою 2006 року на шахтній зупинці селища Шахтобудівників, пов'язаним з виробництвом (т.1 а.с.63-64).
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено: визнано пункти 3,4,6 акту комісії спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_6 17 лютого 2006 року, недійсними; визнано нещасний випадок, який стався з позивачем 17 лютою 2006 року о 10 год. 30 хв. на шахтній зупинці селища Шахтобудівників таким, що пов'язаний з виробництвом.
Останнім рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року рішення міськрайонного суду скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що матеріали справи не містять даних про те, що позивач звертався до відповідного органу державного нагляду за охороною праці зі скаргою про незгоду з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, а тому його звернення до суду з вказаним позовом є передчасним.
Однак з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, тому що суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.
За змістом ст.ст. 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За змістом ст. 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року «Про охорону праці», пп. 10, 13, 38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року, роботодавець повинен організовувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.
Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування нещасного випадку за відповідною формою.
У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ, або незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд зробив хибний висновок про те, що звернення позивача до суду є передчасним.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та стосуватися, зокрема, питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони стверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд усупереч вимогам ст. ст. 213, 214, 303, 309, 316 ЦПК України не забезпечив з'ясування наведених доводів апеляційних скарг відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Павлограді Дніпропетровської області та ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції; обмежившись лише формальним посиланням на передчасне звернення позивача до суду, ухвалив рішення про відмову в позові.
Крім того, судом не надано правової оцінки акту форми Н-1 №15 від 03 серпня 2011 року, відповідно до якого нещасний випадок, що стався з ОСОБА_6 17 лютого 2006 року, визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
З урахуванням наведеного, ухвалене судом апеляційної інстанції рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, тому воно як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог п. 2 ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року скасувати і справу передати на новий апеляційний розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді:О.П. Касьян
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Г.В. Юровська