Ухвала
іменем україни
19 серпня 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Наумчук М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Львівської області від 24 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - житлово-будівельний кооператив № 38 буд. АДРЕСА_1, про визнання дійсним договору застави майна та визнання права власності на предмет застави, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання дійсним договору застави майна та визнання права власності на предмет застави,
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 травня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 18 вересня 2010 року у розмір 4000 грн. В іншій частині заявлених вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано дійсним договір застави майна від 1 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передали в заставу ОСОБА_3 майно, яке вони набудуть у майбутньому, зокрема шістнадцять квартир за номерами з 81 по 96 за адресою: АДРЕСА_1, які заставодавці зобов'язуються збудувати та здати в експлуатацію у термін до 1 квітня 2011 року, як забезпечення повернення позики у розмірі 500000 грн за договором позики від 20 квітня 2008 року, а також п'ятнадцяти відсотків річних за користування позикою та позики у розмірі 500000 грн наданої за договором позики № 2 від 20 квітня 2008 року, п'ятнадцяти відсотків річних за користування позикою, а також відшкодування витрат із звернення стягнення на предмет застави у повному обсязі визначеному на момент фактичного задоволення вимог. Визнано за ОСОБА_3 право власності на вісім квартир, а саме на квартири за номерами 82, 86, 88, 90, 92, 94, 96 у будинку АДРЕСА_1, в якості звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави майна від 1 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за невиконання умов договору позики від 20 квітня 2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано дійсним договір застави від 1 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передають у заставу ОСОБА_3 майно, яке вони набудуть у майбутньому, зокрема, шістнадцять квартир за номерами від 81 до 96 за адресою: АДРЕСА_1, які заставодавці зобов'язуються збудувати та здати в експлуатацію у термін до 1 квітня 2011 року, як забезпечення повернення позики у розмірі 500000 грн, виданої за договором позики від 20 квітня 2008 року, а також 15 % річних за користування позикою та позики у розмірі 500000 грн, виданої за договором позики № 2 від 20 квітня 2008 року, 15 % річних за користування позикою, а також відшкодування витрат із звернення стягнення на предмет застави у повному обсязі визначеному на момент фактичного задоволення вимог. Визнано за ОСОБА_3 право власності на вісім квартир, а саме квартири № № 81,83, 85, 87, 89, 91, 93, 95 у будинку АДРЕСА_1, в якості звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави майна від 1 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за невиконання умов договору позики від 20 квітня 2008 року, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 24 травня 2013 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 травня 2011 року в частині вирішення зустрічних позовів скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Доводи касаційної скарги, додані до неї матеріали, зміст оскаржуваного рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст. 324, п. 5 ч. 4, ч. 5 ст. 328 ЦПК України, -
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - житлово-будівельний кооператив № 38 буд. АДРЕСА_1, про визнання дійсним договору застави майна та визнання права власності на предмет застави, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання дійсним договору застави майна та визнання права власності на предмет застави, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Львівської області від 24 травня 2013 року відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ М.І. Наумчук