19 серпня 2013 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Сімоненко В.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: головне управління юстиції в місті Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору довічного утримання недійсним та визнання права власності на спадкове майно,
В липні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи: головне управління юстиції в місті Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору довічного утримання недійсним та визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що 1\4 квартири за адресою: АДРЕСА_1, належить її в порядку спадкування, оскільки квартира була придбана за спільні кошти її батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але після смерті матері, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона не отримала у спадок зазначене майно, оскільки не знала про його існування; 3\4 квартири за адресою: АДРЕСА_1, яку отримала ОСОБА_3 за договором довічного утримання укладеним з ОСОБА_6, також належать ОСОБА_2 у порядку спадкування після смерті батька, оскільки зазначений договір довічного утримання є недійсним, бо відповідачка не виконувала умов зазначених у договорі, а батько підписуючи його не усвідомлював своїх дій.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2013 року рішення першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення першої та другої інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або не достовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Норми матеріального права застосовано судами відповідно до наданих сторонами і оцінених судом згідно вимог процесуального законодавства, доказів і встановлених на підставі цих доказів фактичних обставин справи та визначених правовідносин.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328, ч. 1 ст. 335 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: головне управління юстиції в місті Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору довічного утримання недійсним та визнання права власності на спадкове майно.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.М.Сімоненко