Ухвала
іменем україни
21 серпня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Висоцької В.С.,
суддів: Гримич М.К., Матвєєвої О.А., Савченко В.О., Умнової О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спонукання до виконання умов договору, вселення та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року,
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,.
Зазначав, що відповідач є його племінником, якого він у серпні 2003 року зареєстрував у своїй власній квартирі АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що відповідач у спірній квартирі не проживав, не цікавився нею та не приймав участі в її утриманні, ОСОБА_1 просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 у серпні 2012 року звернувся до суду із зустрічним позовом про спонукання до виконання умов договору, вселення та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним та ОСОБА_1 у липні 2003 року було укладено договір оренди, за яким останній передав йому в постійне користування кімнату площею 11,7 кв. м, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1, проте перешкоджає йому у вселенні та користування вказаним жилим приміщенням.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Постановлено визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року, зазначене рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково: вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1; зобов'язано ОСОБА_1 передати у користування ОСОБА_2 кімнату площею 11,7 кв. м у вказаній квартирі, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права й порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За правилами ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до вимог ст. 158 ЖК України, договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
25 липня 2003 року між сторонами було укладеного договір оренди (найму) однієї кімнати вказаної квартири площею 11,7 кв. м.
На підставі цього договору відповідача було зареєстровано у спірній квартирі.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи первісні позовні вимоги й відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач більш ніж шість місяців не проживав у спірній квартирі, а тому відповідно до вимог ст. ст. 71, 72 ЖК України втратив право користування нею.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи зустрічні вимоги ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відповідач має право користування спірною квартирою на підставі договору найму, укладеного між сторонами, яким ніким не оскаржено та не скасовано.
Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи апеляційним судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.С. Висоцька
Судді: М.К. Гримич
О.А. Матвєєва
В.О.Савченко
О.В. Умнова