іменем україни
21 серпня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Іваненко Ю.Г., Наумчука М.І.,
Мартинюка В.І., Парінової І.К.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Запорізької області від 2 квітня 2013 року,
У квітні 2010 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначало, що 27 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 17-6227-117К, згідно з умовами якого відповідачеві відкрито відновлювальну відкличну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі
151 000 грн з оплатою 17% річних строком до 27 листопада 2022 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» того ж дня було укладеного іпотечний договір, за яким відповідач передала в іпотеку належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0, 1500 га, що розташована по АДРЕСА_1.
Також на забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_4 було укладеного договір поруки, за яким останній зобов'язався перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання щодо місячного погашення та повернення кредитних ресурсів в обумовленні сторонами строки не виконала, унаслідок чого виникла кредитна заборгованість, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 467 735 грн. 69 коп.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 25 січня 2013 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у сумі 467 735 грн. 69 коп. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, земельну ділянку площею
0,1500 га, що розташована по АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_3 й передано нею в іпотеку згідно з договором від
27 листопада 2007 року в межах суми боргу за кредитним договором № 17-6227-117К від 27 листопада 2007 року станом на 11 жовтня 2012 року у загальному розмірі 467 735 грн 69 коп., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, що буде визначена у порядку виконавчого провадження. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 2 квітня 2013 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 січня
2013 року в частині відмови в стягненні кредитної заборгованості в солідарному порядку з поручителя ОСОБА_4 скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у сумі 467 735 грн 69 коп. У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить рішення апеляційного суду Запорізької області від 2 квітня 2013 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 січня 2013 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що кредитна заборгованість підлягає солідарному стягнення на користь банку як з боржника так і з поручителя.
Судом установлено, що 27 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та позивачем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 17-6227-117К, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 151 000 грн зі сплатою 17% річних строком до 27 листопада 2022 року.
Того ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, а з ОСОБА_4 - договір поруки.
Судом також встановлено, що через неналежне виконання боржником ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, виникла кредитна заборгованість.
Відмовляючи в задоволенні вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя, суд першої інстанції вважав, договір поруки, укладений між позивачем та ОСОБА_4 таким, що припинив свою дію з підстав, передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України.
При цьому суд посилався на те, що поручитель ОСОБА_4 отримав письмове повідомлення банку про дострокове повернення кредитних коштів та інших виплат 27 травня 2009 року, а з позовом до суду банк звернувся тільки 19 квітня 2010 року, тобто більше ніж через шість місяців з моменту отримання поручителем письмової вимоги банку про дострокове повернення кредитних коштів та вважав, що порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом шести місяців з моменту дострокового пред'явлення вимоги.
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що кредитна заборгованість підлягає солідарному стягнення на користь банку як з боржника так і з поручителя.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено строк повернення кредиту до 27 листопада 2022 року.
Згідно з п. 1.1 договору поруки, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4, вказаний договір діє до повного виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, тобто до 27 листопада
2022 року.
Виходячи з викладеного, строк виконання основного зобов'язання, відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, за яким відліковується строк для пред'явлення вимоги до поручителя, ще не настав, оскільки такий строк настане з 27 листопада 2022 року.
Отже, встановивши фактичні обставини справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з боржника та поручителя.
Такий висновок суду відповідає вимогам закону та узгоджується з матеріалам справи.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.
З огляду на вищевикладене, рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим та відповідно до положень ст. 337 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 2 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді: Ю.Г. Іваненко
В.І. Мартинюк
М.І. Наумчук
І.К. Парінова