Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.
розглянула 25 липня 2013 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2011 року.
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2011 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, у тому числі: 19 вересня 2001 року вироком Слов'янського міськсуду по ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 145 в редакції 1960 року, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 29 грудня 2005 року умовно-достроково на 8 місяців 24 дні; 25 лютого 2011 року вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 297 КК України до 3 років обмеження волі,
засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком суду від 25 лютого 2011 року і остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.
За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1 31 січня 2011 року близько 16 год. 30 хв. зайшов у двір по АДРЕСА_1 до свого знайомого ОСОБА_2, де побачив під навісом мотоцикл ІЖ П-З реєстраційний номер НОМЕР_1. Переконавшись у відсутності господаря, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом - мотоциклом вартістю 1731 грн., ОСОБА_1 почав викочувати його за двір будинку, але довести свій злочинний намір до кінця та розпорядитися викраденим мотоциклом на власний розсуд не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий потерпілим ОСОБА_2
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2011 року вирок районного суду змінено: виключено з мотивувальної частини вироку вказівку суду на вчинення засудженим злочину в стані алкогольного сп'яніння. В решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості і просить призначити покарання більш м'яке, ніж передбачено законом. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги при призначенні покарання його щире каяття, відсутність шкоди, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей і що він з місця скоєння злочину не втікав.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про часткове задоволення скарги засудженого, скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що суд, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 як замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, посилався у мотивувальній частині вироку про викрадення мотоцикла, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України кваліфіковано правильно, а призначене судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, що потягло однобічність та неповноту досудового та судового слідства, не встановлено.
Доводи прокурора про скасування судових рішень задоволенню не підлягають, так як відповідно до пункту 1 примітки до ст. 289 КК України під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий та маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, знову вчинив замах на вчинення тяжкого злочину, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, та обрав покарання, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій засудженого та прокурора й виключив з мотивувальної частини вироку вказівку суду на вчинення засудженим злочину в стані алкогольного сп'яніння, в решті вирок залишено без зміни. Усі інші наведені в апеляції засудженого доводи, в тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам його касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано апеляційним судом із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
В.І. Орлянська Суржок А.В. Т.І. Франтовська