73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
про закриття провадження у справі
"31" березня 2009 р. Справа № 15/211-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Муравльовій Г,М., розглянувши справу
за позовом: Новотроїцької районної державної адміністрації, Херсонська область, смт.Новотоїцьке
до: Державного підприємства "Азовський центр ПівденНІРО", Запорізька область, м.Бердянськ
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Тепло-Огарьовське", Херсонська область, Новотроїцький район
про усунення перешкод в користуванні землею
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
Позивач просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права Новотроїцької районної державної адміністрації розпоряджатися земельними ділянками водного фонду ставків "Гайдамаки" площею 27,1 га та "Чобіток" площею 180,1га. щодо передачі їх у користування ПОСП АФ "Тепло-Огарьовське" згідно укладених договорів оренди, а також зобов'язати НДБ "Сиваш" ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" звільнити земельні ділянки водного фонду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, надіслав клопотання від 30.03.2009р. № 1/12/292 про закриття провадження по справі у зв'язку з підписанням ПОСП агрофірмою "Тепло-Огарьовське" акту приймання-передачі земельних ділянок водного фонду - ставків, згідно укладених договорів оренди.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, надіслав заяву від 25.03.2009р. №106, якою підтримав клопотання позивача про закриття провадження у справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив. Відповідач надіслав до суду заяву від 19.03.2009р. № 02/127 про заміну неналежного відповідача. До зазначеної заяви відповідач додав незавірені ксерокопії акту від 28.07.2007р. та наказу Державного комітету рибного господарства України від 23.07.2007р. №150. Копій заяви про заміну неналежного відповідача для надсилання іншим учасникам судового процесу, відповідачем не надано.
Дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд
Згідно з ч. 1 ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 КАС України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. В юридичному значенні під документом розуміється матеріальна форма відображення, поширення, використання і зберігання інформації, яка надає йому юридичної сили. Документ укладається і засвідчується уповноваженою особою.
Надані відповідачем до заяви про заміну неналежного відповідача незавірені ксерокопії документів не можуть бути розцінені судом як письмові докази, якими обґрунтовується заявлена вимога, оскільки вони не засвідчені у встановленому законом порядку уповноваженою особою.
До того ж, оскільки представник позивача в судове засідання не з'явився, і відповідач не додав до заяви про заміну неналежного відповідача її копій, то у суду відсутня можливість встановити позицію позивача стосовно зазначеної заяви.
Суд відхиляє заяву відповідача про заміну неналежного відповідача за недоведеністю викладених у заяві обставин.
Позов заявлено в порядку адміністративного судочинства. При цьому позивач посилається на те, що відповідач вчинює йому перешкоди у здійсненні права розпорядження земельними ділянками водного фонду.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 4 КАСУ встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Безпосередньо визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
В той же час, у випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Крім цього слід зазначити, що поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у межах даної справи Новотроїцька райдержадміністрація не є суб'єктом владних повноважень, а тому розгляд даної справи не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Така ж сама позиція викладена у Рекомендаціях Вищого господарського суду України № 04-5/120 від 27.06.2007р. Зокрема у п. 3. ч. 15 зазначених рекомендацій визначено: якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Закрити провадження у адміністративній справі.
2.Копії ухвали надіслати учасникам судового процесу.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.В. Клепай