вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
27.03.09Справа №2а-8777/08/4
о 12:22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у склалі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі Заєвській Н.В., за участю представників сторін:
від позивача - Конопльов В.М.;
від відповідача - Дмитрієва О.В., Новіков А.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим
до Відділу шкіл та дошкільних закладів Залізничної районної ради м. Сімферополя
про стягнення заборгованості у сумі 647773,57 грн
Суть спору: Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу шкіл та дошкільних закладів Залізничної районної ради м. Сімферополя про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням у сумі 647773,57 грн.
Позов мотивовано тим, що позивачем на підставі акту ревізії №06-4/1-586 від 23.11.2006, за рішенням №06-4/1-1029 від 13.12.2006 нараховано страхові внески і пеню, застосовано штрафи на загальну суму 663233,05 грн. з яких відповідачем сплачено 15459,48 грн.
Ухвалами суду від 10.12.2008 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи це тим, що кошти на погашення заборгованості по виплатам, передбаченим ст. 57 Закону України "Про освіту" надходять з Державного бюджету України у вигляді окремих субвенцій, без урахування коштів на сплату внесків в фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Крім того, зазначені виплати не включаються до фонду оплати праці і не є фактичними витратами на виплату основної і додаткової заробітної плати, на них не нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. На підставі вищевикладеного, представник відповідача, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши надані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Відділ шкіл та дошкільних закладів Залізничної районної ради зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 30.09.1998 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 436394.
Відповідач зареєстрований як страхувальник у Залізничній районній виконавчій дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим 14.11.2001 року, реєстраційний код 010040000040, що підтверджується повідомленням про реєстрацію страхувальника від 14.11.2001 року.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначені Законом України №2240-ІІІ від 18.01.2001 р. “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (далі - Закон №2240).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону страхувальниками є:
а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону;
б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону.
Ч. 1 ст. 6 Закону України №2240 передбачено, що загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 27 Закону №2240 встановлений обов'язок страхувальників нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. 4.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. N 16, перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.
Судом встановлено, що в період з 07.11.2006 року по 23.11.2006 року позивачем була проведена ревізія відповідача по коштам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.09.2005 по 31.10.2006.
Під час проведення ревізії, зокрема, встановлено не нарахування і не утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням із сум виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005 №934 "Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів"; відповідачу було донараховано внесків на загальну суму 24242,57 грн., крім того була донарахована пеня на суму 2190,00 грн. Також, перевіркою було встановлено суму не прийнятих до заліку витрат у розмірі 10037,03 грн., що відображено в акті № 06-4/1-586 від 23.11.2006 року.
На підставі зазначеного акту перевірки позивачем було прийнято рішення № 06-4/1-1029 про донарахування страхових внесків на суму 24242,57 грн.; пені у сумі 2190,00 грн.; не прийняття до заліку витрат на суму 10037,03 грн., застосування до відповідача штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків на суму 139,93 грн.; застосування штрафу за неповну сплату страхових внесків на суму 621605,00 грн.; застосування штрафу за порушення порядку витрачання страхових коштів на суму 5018,52 грн.
Відповідач оскаржив дане рішення до Виконавчої дирекції відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим, в порядку встановленому розділом 16 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19 вересня 2001 р. N 38. Згідно із рішенням Виконавчої дирекції відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим від 21.02.2007 №06-2-450 та рішенням Виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності скарги відповідача залишені без задоволення.
Судом встановлено, що відповідачем добровільно погашено заборгованість у сумі 15459,48 грн.
Судом встановлено, що згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України №2240 та п. 5.1 Інструкції №339 передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
Ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” передбачено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Відповідач не надав суду доказів погашення залишку заборгованості, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ти обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 647773,57 грн.
Судом встановлено, що штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону №2240 нараховуються страхові внески на суму 621605,00 грн. застосовано позивачем не нарахування страхових внесків на суми виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005 №934 "Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів".
Відповідно до п. 4 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженою вищеназваною постановою (далі - Порядок №934), відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 745 Порядок №934 доповнено пунктом 3-2, згідно із яким страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються.
Крім того, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 745 Порядок №934 встановлено, що до сум фактичних витрат на оплату праці (для роботодавців) чи сум оплати праці (для найманих працівників), що обчислюються відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266 , не включаються суми виплат, що здійснюються згідно із Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів".
Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 745 набрала чинності з дати опублікування (опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр", 2006, 06, 02.06.2006 N 102) і відповідно до загального принципу дії законів і нормативно-правових актів у часі, встановленого ч. 1 ст. 58 Конституції України, зворотної дії не має, тому її не може бути застосовано до правовідносин, пов'язаних із нарахуванням і сплатою страхових внесків, що мали місце до дати набрання нею чинності.
З вказаних підстав, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що на вказані виплати не повинні були нараховуватись страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Втім, суд звертає увагу на те, що одним з основних принципів адміністративного судочинства є принцип пропорційності, тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване судове рішення.
Судом встановлено, що відповідач є комунальною організацією, видом діяльності якого є управління в соціальній сфері, допущені ним порушення пов'язані з неврегульованістю питання погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти.
Таким чином, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 621605,00 грн. штрафних санкцій за неповну сплату страхових внесків призведе до порушення принципу пропорційності та порушення балансу між несприятливими наслідками для відповідача та метою, з якою застосований вказаний штраф.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Відділу шкіл та дошкільних закладів Залізничної районної ради м. Сімферополя 26168,57 грн. заборгованості, у тому числі нарахованих страхових внесків на суму 24242,57 грн., пені у сумі 2190,00 грн.; не прийнятих до заліку витрат на суму 10037,03 грн., штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків на суму 139,93 грн.; штрафу за порушення порядку витрачання страхових коштів на суму 5018,52 грн., з урахуванням суми коштів, сплачених відповідачем у сумі 15459,48 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 27.03.2009, оголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова у повному обсязі складена 01.04.2009.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділу шкіл та дошкільних закладів Залізничної районної ради м. Сімферополя (р/р 35418002001011 в ГУ ДК України в АР Крим м. Сімферополь МФО 824026 ЕДРПОУ 02144200) 26168,57 грн. на користь Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності АР Крим (р/р 37170200900001 в ГУ ДК України в АР Крим м. Сімферополь МФО 824026 ОКПО 22325042) заборгованість у сумі 26168,57 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя підпис Циганова Г.Ю.