головуючий суддя І інстанції - Костроба Ю.Ю.
суддя - доповідач - Геращенко І.В.
Донецький апеляційний адміністративний суд
Іменем України
« 25 » березня 2009 року справа № 2а-6/09/1212
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Малашкевича С.А., Старосуда М.І.
при секретарі судового засіданняГрецькій Ю.А.
за участю представників сторін:
прокурора - Вартанова О.М. - посвідчення № 2970
від позивача - Губіна Ю.В. - довір. від 10.03.2009 року № 15-9-640,
від відповідача- Подлесняк В.Є. - довір. від 18.03.2008 року № 01-29/05
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Кремінського району Луганської області
на постанову Кремінського районного суду Луганської області
від 13.01.2009 року
у справі№ 2а-6/09
за адміністративним позовомПрокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до відповідачаКремінської районної ради Луганської області
провизнання протиправним, нечинним рішення
Прокурор Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Кремінськоого районного суду Луганської області з позовною заявою до Кремінської районної ради Луганської області про визнання протиправним, нечинним рішення Кремінської районної ради Луганської області від 18.05.2006 року № 2/11 “Про реалізацію положень Указу Президента України від 07.04.2006 року № 295/2006р. щодо російської мови на території Кремінського району”.
Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 13.01.2009 року у справі № 2а-6/09 (суддя Костроба Ю.Ю.) позовна заява залишена без задоволення.
Приймаючи постанову, місцевий суд виходив з того, що прокурором порушений строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Прокурором Кремінського району подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Вказує на те, що Законом України “Про місцеве самоврядування” радам не надані повноваження щодо встановлення порядку застосування мов чи визначення їх статусу, тому рішення, яке оскаржувалось, прийняте з перевищенням повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством України.
Питання щодо визначення порядку застосування мови, відповідно до ст. 92 Конституції України, регламентується виключно Законами України, але на даний час відсутній механізм порядку запровадження заходів, передбачених Європейською хартією регіональних мов або мов меншин та меж їх застосування.
Вказує на те, що ним не порушений строк для звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки 20.08.2008 року до Кремінської районної ради прокуратурою Кремінського району внесений протест на рішення, яке оспорювалось, та 15.09.2008 року Кремінська районна рада відхилила зазначений протест, тобто, як вважає прокурор, строк для звернення до суду з адміністративним позовом слід відраховувати саме з зазначеної дати.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
18 травня 2006 року Кремінською районною радою Луганської області на другій сесії п”ятого скликання прийняте рішення № 2/11 “Про реалізацію положень Указу Президента України від 07.04.2006 року № 295/2006р. щодо російської мови на території Кремінського району”, яким підтримане рішення другої сесії п”ятого скликання Луганської обласної Ради від 25.04.2006 року № 2/13 “Про заходи по забезпеченню реалізації положень Указу Президента України від 07.04.2006 року № 295/2006 відносно російської мови на території Луганської області” щодо того, що російська мова в Луганській оласті у визначені Європейської Хартії регіональних мов або мов меншинств є регіональною мовою.
Прокуратурою Кремінського району Луганської області на виконання завдання прокуратури Луганської області в період з 01.08.2008 року по 20.08.2008 року проведена перевірка за зверненням голови Луганського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації “Комітет виборців України” з питань прийняття органами місцевого самоврядування Луганської області рішень, які порушують вимоги чинного законодавства України про мови.
Під час перевірки встановлено, що 18.05.2006 року Кремінська районна рада прийняла рішення № 2/11 “Про реалізацію положень Указу Президента України від 07.04.2006 року № 295/2006р. щодо російської мови на території Кремінського району”.
За результатами перевірки до Кремінської районної ради внесений протест на вищевказане рішення.
15.09.2008 року Кремінська районна рада надіслала на адресу Прокуратури Кремінського району Луганської області рішення від 04.09.208 року № 26/11 “Про розгляд протесту прокурора Кремінського району від 20.08.2008 року № 2443вих-08”, яким протест прокурора відхилений.
13.02.2008 року на адресу Генерального прокурора України надійшов лист Кабінету Міністрів України про захист прав та інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України під час судового розгляду справ зазначеної категорії.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, заявник скарги вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки вважає, що рішення, яке оскаржувалось, прийняте з перевищення повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством України.
Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Права районних та обласних Рад визначені статтею 43 зазначеного Закону, з аналізу якої вбачається, що нею не передбачений такий спосіб реалізації владних повноважень обласною Радою, як визначення статусу російської або якої - не будь іншої мови.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 зазначеного Закону районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.
Регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку і вживання української та інших мов, якими користується населення республіки, в державному, економічному, політичному і громадському житті, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури і мови, дальшого зміцнення дружби і співробітництва народів Союзу РСР здійснюється Законом України “Про мови в Українській РСР”.
Статтею 4 цього Закону встановлено, що мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови.
Українська РСР забезпечує вільне користування російською мовою як мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР.
Тобто, спеціальним Законом про мову вже визначений статус російської мови та право громадянина на вільне користування російською мовою.
Відповідно до п. 4 ст. 92 Конституції України виключно Законами України визначається порядок застосування мов.
Згідно ст. 9 цього Закону організація виконання Закону Української РСР про мови в Українській РСР покладається на Раду Міністрів Української РСР.
Контроль за виконанням цього Закону покладається на Ради народних депутатів Української РСР.
Таким чином, приймаючи рішення, яке оскаржувалось, відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством та з перевищенням повноважень, наданих йому Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Зазначена норма закріплена статтею 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до якої акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Тобто, рішення, яке оскаржувалось, є обов'язковим для виконання на відповідній території для всіх суб'єктів виконавчої влади, господарювання та громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до ст. 10 Конституції України Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Згідно ст. 156 Конституції України зміна статусу мов, визначеного положеннями статті 10 Конституції України, можлива лише за умови зміни конституційних положень статті 10, здійсненої за спеціальним порядком - за поданням відповідного законопроекту Президентом України або менш як за двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і за умови прийняття його не менш як двома третинами від конституційного складу парламенту та затвердження його всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
Приймаючи рішення, районна рада порушила права конституційні мешканців територіальної громади, а саме право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, право брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, право на народне волевиявлення, право голосу на референдумах.
Аналогічна правова позиція міститься і в рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 року № 1-6/99.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про порушення позивачем строку для звернення до суду з адміністративною позовною заявою, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 361 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Строки звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав встановлені Главою 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Пунктом 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як зазначалось раніше, Прокуратурою Кремінського району здійснена перевірка Кремінської районної ради з питань правомірності прийняття рішення, яке оскаржувалось, за наслідками якої на адресу відповідача надісланий протест від 20.08.2008 року, який рішенням Кремінської районної ради від 04.09.2008 року № 26/11 відхилений.
Оскільки 13.02.2008 року до Генерального прокурора України звернувся Кабінет Міністрів України з листом про захист прав та інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України в цьому питанні, 06.10.2008 року Прокуратура Кремінського району в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернулась до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішення Кремінської районної ради від 18.05.2006 року № 2/11.
Таким чином, судом першої інстанції зроблений помилковий висновок про порушення Прокурором строку для звернення до адміністративного суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним дослідженням усіх обставин, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм процесуального та матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України “Про мови в Українській РСР”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, п. 3 ст. 198, п. 1, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Прокурора Кремінського району Луганської області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 13.01.2009 року у справі № 2а-6/09 - задовольнити.
Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 13.01.2009 року у справі № 2а-6/09 за позовом Прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Кремінської районної ради Луганської області про визнання протиправним, нечинним рішення Кремінської районної ради Луганської області від 18.05.2006 року № 2/11 “Про реалізацію положень Указу Президента України від 07.04.2006 року № 295/2006р. щодо російської мови на території Кремінського району” - скасувати.
Позовну заяву Прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Кремінської районної ради Луганської області про визнання протиправним, нечинним рішення Кремінської районної ради Луганської області від 18.05.2006 року № 2/11 “Про реалізацію положень Указу Президента України від 07.04.2006 року № 295/2006р. щодо російської мови на території Кремінського району” - задовольнити.
Визнати протиправним, нечинним рішення Кремінської районної ради Луганської області від 18.05.2006 року № 2/11 “Про реалізацію положень Указу Президента України від 07.04.2006 року № 295/2006р. щодо російської мови на території Кремінського району”.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
У судовому засіданні 25.03.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 30.03.2009 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді С.А.Малашкевич
М.І.Старосуд
з оригіналом згідно
головуючий суддя І.В.Геращенко