вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
24.03.09Справа №2а-4444/08/2
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амід-Строй»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
про скасування рішення та скасування податкового повідомлення-рішення .
за участю представників:
від позивача - Рижих О.В. - пред-ка, дов.від 05.01.2009 р.
від відповідача - Тарасенко О.В. - пред-ка, дов. № 87/10-0 від 23.07.2008 р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Амід - Строй» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач), в якому просило скасувати рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги від 23.07.2008 року за вих. № 2334/10/25-010, залишене без змін рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 30.09.2008 року за вх. № 2513/10/25-023. Крім того, позивач просив скасувати податкове повідомлення рішення відповідача № 000681230/1 від 30.07.2008 року на загальну суму 41467,50 грн.
Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.03.2009 року, представник позивача заявив усне клопотання про відкликання позовних вимог в частині скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про результати розгляду первинної скарги від 23.07.2008 року за вих. № 2334/10/25-010, залишене без змін рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 30.09.2008 року за вх. № 2513/10/25-023.
Суд ухвалою від 24.03.2009 р. залишив без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог щодо скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про результати розгляду первинної скарги від 23.07.2008 року за вих. № 2334/10/25-010, залишене без змін рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 30.09.2008 року за вх. № 2513/10/25-023.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 16.12.2008 р. ., надав заперечення на позов , в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту .
Під час проведення судових засідань представники сторін наполягали на вимогах та доводах, викладений у позові та запереченнях до нього.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд
Відповідач провів документальну невиїзну перевірку позивача з питань правових відносин з ТОВ «Росстрой» за період часу з 01.04.2006 р. по 30.09.2007 р. та з ТОВ «Торгово-будівна компанія МСВ» за період часу з 01.04.2006 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої 12.05.2008 р. склав Акт №3605/23-2/33374525 . У зазначеному акті зафіксовано, що в порушення абзацу д п.п. 7.2.1 , п.п. 7.2.6. п. 7.2 , п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу донараховано ПДВ за період з 01.04.2006 р. по 30.09.2007 р. у сумі 31979 грн. та зменшено 26 строку в Декларації по ПДВ в сумі 116033 грн.
На підставі акту перевірки від 12.05.2008 р. 33605/23-2/33374525 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.05.2008 р. №0006812301/0 , згідно з яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 31979 грн. та відповідно до п.п.17.1.3 ст. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовані фінансові санкції у сумі 15989,50 грн. - у розмірі 50% від суми донарахованого податкового зобов'язання.
Керуючись ст..5 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивач 30.05.2008 р. подав до відповідача заяву про перегляд рішення по нарахуванню сум податкового . зобов'язання та застосуванню штрафних санкцій.
Відповідач частково задовольнив вимоги позивача, скасував податкове повідомлення - рішення від 22.05.2008 р. № 0006812301/0 в частині 4334 нарахованого податку та 2167 грн. - застосованих штрафних санкцій.
Відповідачем 30.07.2008 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0006812301/1 , згідно з яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 27645 грн. та відповідно до п.п.17.1.3 ст. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовані фінансові санкції у сумі 13822,50 грн. - у розмірі 50% від суми донарахованого податкового зобов'язання.
Позивач надіслав на адресу ДПА в АРК Скаргу на рішення відповідача, просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.07.2008 р. №0006812301/1.
ДПА в АРК 30.09.2008 р. прийняла рішення № 2513/10/25-023 , яким відмовила у задоволені скарги позивача та скасуванні актів, прийнятих відповідачем.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.
Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).
Відповідач у акті перевірки № 3605/23-2/33374525 та у своїх запереченнях вказує на те, що під час формування податкового кредиту по ПДВ позивачем за період часу , який перевірявся, було неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які оформлені ТОВ «Росстрой» на суму 9390,13 грн. та ТОВ «Торгівельно-будівна компанія МВС» на суму 138622, 78 грн. При цьому відповідач вважає, що податкові накладні оформлені вказаними контрагентами з порушенням вимог чинного законодавства . Представники податкового органу під час проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача встановили, що вони нібито не розташовані за адресами, зазначеними в податкових накладних, та підписи їх представників на податкових накладних викликають сумніви в їх справжності.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Росстрой», ТОВ «Торгівельно-будівна компанія МВС» були укладені договори на виконання робіт, постачання товарів. На виконання умов зазначених договорів позивачем отримані послуги та товари, сплачена їх вартість , в тому числі і ПДВ, .
З пояснень сторін стає зрозумілим, що позивач, який мав права на бюджетне відшкодування по ПДВ, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеним контрагентом ПДВ до складу податкового кредиту за відповідні податкові періоди .
Під час розгляду справи були надані документи, яки свідчать про те, що ТОВ «Росстрой» та ТОВ НАК -Одяг-стиль» , який є правонаступником ТОВ «Торгівельно-будівна компанія МВС», продовжують здійснювати підприємницьку діяльність, знаходяться за адресами, зазначеними у податкових накладних, біль того подають до податкових органів податкову звітність відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ , які були не менш сум його зобов'язань по ПДВ у зазначені звітні періоди, надання ним усіх видаткових та податкових накладних на товар та послуги , отримані від ТОВ «Росстрой» та ТОВ «Торгівельно-будівна компанія МВС» у період часу, який перевірявся, суд вважає, що позивач правомірно включив 27645 грн. до сум бюджетного відшкодування. При цьому суд вважає необхідним відмітити, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ , не надав доказів того, що позивач не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ зазначеним суб'єктам господарювання.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за вказаний період часу на 27645грн .
Посилання відповідача на те, що підписи осіб, яки оформляли податкові накладні від імені ТОВ «Росстрой» та ТОВ «Торгівельно-будівна компанія МВС» зроблені на припущеннях, не підтверджуються матеріалами справи.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.
Як зазначено вище , суд не встановив порушення Закону України «Про податок на додану вартість» в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 27645 грн., сплачених під час розрахунків за отриманий від ТОВ «Росстрой» та ТОВ «Торгівельно-будівна компанія МВС» товар. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у сумі 13822,50грн.
Таким чином, суд приходить до висновку , що відповідач в акті перевірки №3605/23-2/33374525 зробив висновки, які не відповідають діючому законодавству та обставинам справи, що призвело до необґрунтованого визначення позивачу суми податкового зобов'язання по ПДВ та нарахування ним штрафних санкції.
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги у частині скасування податкового повідомлення рішення відповідача від 30.07.2008 р. № 0006812301/1 підлягають задоволенню.
Під час судового засідання, яке відбулось 24.03.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 31.03.2009 р.
Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0006812301/1 від 30.07.2008 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амід-Строй» (м. Сімферополь, вул. Кримської правди 8-А, код ЄДРПОУ 33374525 ) 3,40 грн. судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки ,передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.