Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/9162/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Яровенко Н.О.
Доповідач - Кабанченко О.А.
6 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Білич І.М.,
Рейнарт І.М..
при секретарі - Мурга М.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утримання житлового господарства Дніпровського району м. Києва на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року в справі за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_3 про незаконне перепланування місць загального користування.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року відмовлено в задоволенні позову КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_3 про незаконне перепланування місць загального користування.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Посилається на те, що суд не взяв до уваги пояснення відповідача в судовому засіданні про те, що саме ним було встановлено цегляну перегородку в загальному коридорі, та прийшов до помилкового висновку про те, що встановлення перегородки в загальному коридорі в не є переплануванням у розумінні Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
В судове засідання апеляційного суду представник позивача не явився, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений в установленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Комунального підприємства по утриманню житловою господарства Дніпровською район) м. Києва.
ОСОБА_4 26 березня 1983 року було видано ордер на право зайняття квартири АДРЕСА_1. Ордер видавався на сім'ю з трьох чоловік: ОСОБА_4. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( а.с.6).
На час розгляду справи в квартирі АДРЕСА_1, яка знаходиться у приватній власності, зареєстрований відповідач та його малолітня дочка ОСОБА_7 (а.с.7).
Відповідно до акту ЖРЕО-412 віл 17 вересня 2012 року при обстеженні виявлено самовільно встановлену мешканцями квартири №52 перегородку у загальному коридорі в (а.с.10).
У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач самовільно, без дозволу органів місцевого самоврядування встановив цегляну перегородку з дверима в загальному коридорі, що примикає до його квартири та квартири № 51, приписи та вимоги ЖРЕО-412 про знесення перегородки не виконав, просив постановити рішення, яким зобов'язати відповідача знести незаконно встановлену перегородку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що встановлена цегляна перегородка в загальному коридорі є переобладнанням або переплануванням в розумінні Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, і встановлення цієї перегородки призвело до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, порушення або руйнації несучих конструкцій будинку.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, вважає, що вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновку суду про те, що встановлення перегородки в загальному коридорі в даному випадку не є переплануванням у розумінні Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що відповідно до змісту рішення суду, на підставі аналізу положень вказаних Правил, суд першої інстанції дійшов до висновку про недоведеність тієї обставини, що встановлена у загальному коридорі будинку перегородка є переплануванням, яке не допускається Правилами, і наслідків у вигляді зобов'язання знести встановлену перегородку в загальному коридорі будинку не передбачено ні Правилами, ні іншими нормативними актами.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу апеляційною скаргою Комунального підприємства по утримання житлового господарства Дніпровського району м. Києва відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: