03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №757/11779/13-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/11043/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Бортницька В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
07 серпня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Соколової В.В., Кабанченко О.А. при секретарі Мурзі М.В.
за участю: позивача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Адміністрації Президента України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Президента України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 31 000 000 грн.. Посилається на те, що у 1989 році, як кадровий офіцер він працював на відновленні об'єкту «Укриття» на Чорнобильській АЕС, чим були порушені його права відповідно ст.4 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод». У 1991 році після розпаду СРСР разом із сім'ю він був підданий дискримінації по національному походженню, мовним ознакам, майновому стану, чим були порушені його права відповідно до ст.14 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод». ОСОБА_3 зазначає, що йому було відмовлено у праві на освіту, так як він росіянин, втратив здоров'я, виконуючи накази, у нього відсутні кошти на освіту, чим порушені його права відповідно до ст.2 Протоколу №2 цієї ж Конвенції. Починаючи з 2004 року та до цього часу позивач не може вільно пересуватися по території України та вибирати місце проживання у зв'язку з відсутністю коштів, здоров'я, що порушує його права відповідно до ст.2 Протоколу № 4 від 16.09.1963 року Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод». ОСОБА_3 неодноразово звертався до Адміністрації Президента України, яка своїми діями та бездіяльністю позбавила його права на ефективний правовий захист.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_3 проходив кадрову військову службу в Збройних Силах з 29.07.1987 року по 29.09.2004 року, є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 11 групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. ОСОБА_3 неодноразово звертався з листами до Президента України з різних питань, зокрема, порушення його прав і свобод, сприяння вирішення питання виплати коштів за рішеннями Славутського міськрайонного суду Хмельницької області на лікування сина та його як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС., щодо нарахування та виплати стипендії його синові, поновлення порушених, на його думку, прав шляхом відшкодування моральної шкоди тощо.
Звернення ОСОБА_3 до Президента України були опрацьовані Адміністрацією Президента України відповідно до вимог п.4 п.п. 20 Положення про Адміністрацію Президента України та скеровані для розгляду до органів, у компетенцію яких входило вирішення порушених ОСОБА_3 питань.
Відповідач діяв в межах та у спосіб наданих йому повноважень, що визначені чинним законодавством. Будь-яких доказів неправомірності дій Адміністрації Президента України при опрацюванні звернень позивача ОСОБА_3 не надано.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з вимог закону та обставин справи, що обґрунтовано доводами судового рішення і не спростовується доводами апеляційної скарги.
Рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-