03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №2607/13403/12
№ апеляційного провадження:22-ц/796/7500/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Захарчук С.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
31 липня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Кабанченко О.А., Левенця Б.Б. при секретарі Охневській Т.В.
за участю: відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5
представника позивача Іванчишиної С.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС», ОСОБА_7 про стягнення суми ,-
ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 14 380,62 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу, а також судовий збір у розмірі 214,60 грн. Позивач посилається на те, що 05 березня 2012 року по вул. Лятошинського,24 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль «ВАЗ 21011», н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який належить ОСОБА_7, та автомобіль «Сузукі», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, який належить ТОВ «Перша лізингова компанія». Винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_3 Цивільна відповідальність водія та пасажирів від нещасних випадків ТОВ «Перша лізингова компанія» застрахована у ПАТ ««Акціонерна страхова компанія «Інго Україна». 25 квітня 2012 року страхова компанія сплатила страхове відшкодування у розмірі 14 380,62 грн.. Позивач звернувся до ОСОБА_3 з претензією про виплату страхового відшкодування у порядку регресу, проте останній відмовився сплачувати вказану суму, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована у ПАТ «Страхова група ТАС», забезпеченим транспортним засобом є «ВАЗ 21011», н.з НОМЕР_1.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» суму у розмірі 14 380,62 грн. та 214,60 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2012 року по вул. Лятошинського, 24 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль «ВАЗ 21011», н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який належить ОСОБА_7, та автомобіль «Сузукі», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, який належить ТОВ «Перша лізингова компанія» (а.с.14-15).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.03.2012 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.12).
28 листопада 2011 року між ТОВ «Перша лізингова компанія» та ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» був укладений договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків, за умовами якого застрахованим транспортним засобом є автомобіль «Сузукі Гранд Вітара», н.з. НОМЕР_2 (а.с.10-11).
Згідно страхового акту від 11 квітня 2012 року, розмір страхового відшкодування склав 14 380,62 грн. та 25 квітня 2012 року ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» сплатила зазначену суму ТОВ «Перша лізингова компанія» (а.с.38,40).
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач надав суду поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів від 07 лютого 2012 року, укладений між ОСОБА_7 та ПАТ «Страхова група «ТАС», № АА/7924429, за умовами якого забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ 21011-13, н.з. НОМЕР_1, та ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну ( на одного потерпілого) складає 50 000 грн. (а.с.64). Зазначав, що вищезазначені кошти підлягають стягненню з ПАТ «Страхова група «ТАС»
Проте, відповідно до акту про втрату бланків суворого обліку від 30 січня 2012 року, бланки полісів ОСЦПВ за номерами № АА 7924421-7924570 були втрачені (а.с.82) у зв'язку з чим ПАТ «Страхова група «ТАС» було подано оголошення в газеті про те, що втрачені поліси серії № 7924421-7924550, стікери до них серії АА № 7715591-7715740, зелена карта (вся система) UА078 № 837651-8377000 та Білорусь, Молдова, Росія - UА078 №8121081-8121100 вважати недійсними (а.с.83-84).
На думку ОСОБА_3 Поліс, укладений між ОСОБА_7 та ПАТ «СГ «ТАС»,є дійсним правочином, оскільки в ньому зазначено, що страхувальник 07.02.2012 року о 17 год. 00 хв. сплатив страхову премію у розмірі 777,60 грн.
Проте, згідно довідки ПАТ «Страхова група «ТАС» від 07 березня 2013 року, страхові платежі по Полісу №АА/7924429 на рахунок АТ «Страхова група «ТАС» не надходили (а.с.119), а ОСОБА_3 не надав належних доказів - квитанції, що страховий платіж по договору страхування дійсно був сплачений.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-