03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №754/494/13-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/8047/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Саламон О.Б.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
31 липня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Кабанченко О.А., Левенця Б.Б.. при секретарі Охневській Т.В.
за участю: відповідача ОСОБА_3 та його представника
ОСОБА_4, позивача ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідач не проживає у спірній квартирі з січня 2012 року, не цікавиться нею, витрат по оплаті не несе, його особисті речі відсутні, місце перебування невідоме.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про перегляд вищевказаного рішення.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року заяву залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що останні десять років в іх сім'ї склалися неприязні стосунки, йому чинилися перешкоди в проживанні, без його згоди вселялися незареєстровані в квартирі особи, що змушувало його звертатися з відповідними заявами до житлових та правоохоронних органів, в спірній квартирі він проживав, користувався медичною допомогою, отримував кореспонденцію, іншого житла не має.
Посилається також на те, що про розгляд справи в суді першої інстанції його не було повідомлено, на даний час він знятий з реєстраційного обліку у спірній квартирі, а позивач отримала документи на приватизацію.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з»явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як встановлено, згідно ордера №33178 серії Б, виданого на підставі рішення виконкому Печерської районної ради народних депутатів м.Києва від 07 лютого 1995 року, на сім'ю з 4 осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 була надана квартира АДРЕСА_1, яка складається з 2-х кімнат, жилою площею 30,52 кв.м..
Квартира не приватизована.
Відповідно до довідки ф.3 (а.с.12), в квартирі зареєстровано 4 особи: мати ОСОБА_6, син ОСОБА_3, дочка ОСОБА_5, онука ОСОБА_8.
Ухвалюючи заочне рішення та задовольняючи позовні вимоги, визнаючи ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає понад шість місяців, що підтверджується актами, складеними працівниками ЖЕК-319, 16 травня, 15 серпня та 12 грудня 2012 року, а з вимогою про продовження строку на відсутність у спірній квартирі відповідач не звертався.
З таким висновком суду погодитись не можна. Акти, на які суд посилається в рішенні як на доказ, констатують лише відсутність в спірній квартирі відповідача на момент перевірки, жоден з осіб, які підписали акти не допитувався в якості свідка. Тому вказані акти не можна визнати належними та допустимими доказами .
В порушення вимог ст. 71 ЖК України, не з'ясовані стосунки сторін, не надана оцінка письмовим доказам, прикладеним до заяви про перегляд заочного рішення.
В судовому засіданні встановлено, що останні десять років між сторонами склалися неприязні стосунки з приводу користування спірною квартирою, що підтверджується відповідними заявами та скаргами відповідача на ім'я начальника ЖЕК-319, до Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві, прокуратури та державних органів, матеріалами перевірки та відповідями на заяви та скарги відповідача (а.с71-87). Питання щодо користування спірною квартирою сторонами вже було предметом розгляду судових органів.
Так, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2002 року було зобов'язано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні спірною квартирою.
Також рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2011 року за позовом батька відповідача ОСОБА_7 було припинено право власності відповідача ОСОБА_3 на ј частину однокімнатної квартири у спільній власності ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_5.
В справі відсутні належні та допустимі докази не проживання відповідача в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин.
У зв'язку з викладеним, заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.02.2013 року не можна визнати таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.307,309,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, 3-я особа: ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-