1[1]
16 cерпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Чорного О.М.,
суддів - Лук'янець Л.Ф., Кияшко О.А.,
за участю прокурора - Отроша В.М.,
засудженої- ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляцію захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року, -
Цією постановою апеляція захисника ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України визнана такою, що не підлягає розгляду.
В своїй апеляції захисник, посилаючись на істотні порушення норм кримінально-процесуального закону, просить скасувати постанову суду першої інстанції, визнати його апеляцію від 22.03.2013 року такою, що підлягає розгляду та направити справу до районного суду для виконання вимог ст. 351 КПК України (1960 року).
При цьому, він посилається на помилковість рішення суду щодо того, що в апеляції не було зазначено, яких саме норм КПК України не було дотримано судом першої інстанції при винесенні вироку.
Зокрема, він вказує на те, що після винесення вироку щодо ОСОБА_1 протягом 12 діб у справі були відсутні усі процесуальні документи, які супроводжували судовий розгляд справи, що є грубим порушенням ч. 1 ст.47, ст. 84, ч.3 ст. 240, ст.244, ч. 1, 2, ст. 245, ч.1 ст. 254, ч. 1 ст. 332, ст. 344 КПК України 1960 року та тягне скасування вироку, як істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Відповідно до п. 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України від 13.04.2012 року, апеляційні та касаційні скарги у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто на підставі положень КПК України 1960 року.
Тому, оскільки дана кримінальна справа надійшла до суду першої інстанції 19.11.2012 року була розглянута 01.04.2013 року, апеляція захисника засудженої підлягає розгляду судом апеляційної інстанції у порядку, передбаченому положенням КПК України 1960 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, обвинуваченої та захисника на підтримку апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженої не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Вимогами ст. 350 КПК України визначено, що апеляція повинна містити назву суду, якому адресується апеляція, особа, яка подає апеляцію, вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція і назва суду, який її постановив, вказівки на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування, прохання особи, яка подає апеляцію, перелік документів, які додаються до апеляції. При обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.
Згідно зі ст. 352 КПК України, у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених ст. 350 КПК України, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, то апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.307 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить їй на праві приватної власності.
На вказаний вирок 06 березня 2013 року захисник засудженої ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій, посилаючись на однобічність та неповноту судового розгляду, а також на істотні порушення норм процесуального закону, просив вирок суду скасувати та повернути справу на новий судовий розгляд.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2013 року зазначену апеляцію захисника було залишено без руху та надано захисникові семиденний термін з моменту одержання копії рішення суду для виконання вимог ст. 350 КПК України. При цьому, захиснику засудженої було роз'яснено, що у разі не виконання ним вище зазначених вимог закону, його апеляція буде визнана такою, що не підлягає розгляду.
Зокрема, своє рішення суд мотивував відсутністю обґрунтування його доводів щодо істотних порушень норм кримінально-процесуального закону та неповноти судового розгляду, оскільки зміст поданої апеляції не містить жодних посилань на недотримання конкретних норм процесуального закону та на спосіб усунення неповноти досудового розслідування саме судом в ході розгляду справи по суті.
Окрім того, зі змісту апеляції захисника вбачається невідповідність її мотивувальної частини її ж резолютивній частині, оскільки порушення права на захист в частині нерозуміння мови, якою велося досудове та судове слідство є підставою для повернення справи на додаткове розслідування, а не на новий судовий розгляд.
22 березня 2013 року до Шевченківського районного суду м. Києва захисником, на виконання вимог постанови суду від 12 березня 2013 року, було подано апеляцію зі змінами. При цьому зміст вище зазначеної апеляції від 22 березня 2013 року також містив протиріччя, а обґрунтування доводів захисника щодо істотних порушень норм процесуального закону було відсутнє.
Отже, захисником не було у встановлений судом семиденний строк виконановимоги ст. 350 КПК України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність визнання апеляції захисника такою, що не підлягає розгляду.
З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України та п. 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України від 13.04.2012 року, колегія суддів,-
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року, якою апеляція захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 визнана такою, що не підлягає розгляду, залишити без змін, а апеляцію захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.
Судді:
________________ _________________ ________________
ЧорнийО.М. Лук'янець Л.Ф. Кияшко О.А.
Справа № 11/796/ 1534/2013
Категорія: ч.2 ст. 307 КПК України
Головуючий у першій інстанції: Осаулов А.А.
Доповідач: Чорний О.М.