13.08.13р. Справа № 904/4870/13
За позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ
в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Колісник І.І.
Представники:
Від позивача: Нещерет Л.Г., довіреність від 22.07.2013 року, головний спеціаліст юридичного відділу управління.
Від відповідача: Артемов А.О., довіреність від 14.11.2012 року, головний юрисконсульт юридичного відділу.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" перерахувати з рахунку застрахованої особи Нищети Ганни Федорівни на користь позивача 2675,20 грн. зайво перерахованих ним страхових виплат, що мало місце після її смерті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору на зарахування та виплату страхових сум № 20 від 02.03.2010 року відповідач зараховував на рахунок Нищети Ганни Федорівни перераховані позивачем страхові виплати за квітень, травень 2012 року, у той час як відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КИ № 460549 Нищета Ганна Федорівна померла 25 квітня 2012 року. За таких обставин позивач вважає, що зайво перераховані ним грошові кошти у сумі 2675,20 грн. підлягають списанню банком з рахунку застрахованої особи та поверненню. На думку позивача неповернення відповідачем перерахованих страхових виплат є невиконанням останнім вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та норм Цивільного кодексу України у частині повернення на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області помилково перерахованих страхових внесків.
У якості правового обгрунтування позовних вимог позивач посилається, окрім іншого, на статті 1071, 1219 Цивільного кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у ньому підстав.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними. При цьому зазначає, що 02.03.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 20 на зарахування та виплату страхових сум , який є чинним на цей час. 15.02.2007 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та Нищетою Г.Ф. був укладений договір № 04306970, за яким відповідач відкрив Нищеті Г.Ф. картковий рахунок та видав платіжну картку "Онікс-Пенсійний". Відповідно до пункту 1.2. зазначеного договору відповідач здійснює по рахунку операції із зарахування та видачі сум пенсії та інших надходжень, у тому числі зарахування та виплату сум страхових відшкодувань. Згідно з підпунктом 2.2.1. пункту 2.2. договору № 20 від 02.03.2010 року на зарахування та виплату страхових сум відповідач зобов'язувався забезпечити зарахування перерахованих позивачем сум на поточні рахунки, номери яких вказані у наданому ним списку, відповідно до нормативних документів протягом 2-х банківських днів. На виконання умов зазначених договорів відповідачем за дорученням позивача на рахунок № 0430697000, що належить Нищеті Г.Ф., були зараховані усі грошові кошти, що надходили на її ім'я. Повідомлення про смерть Нищети Г.Ф. на адресу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" було направлено позивачем лише 15.06.2013 року, тобто уже після фактичного зарахування усіх зазначених коштів на рахунок Нищети Г.Ф. Обов'язку списання сум грошових коштів, що уже були зараховані на рахунок одержувача, за ініціативою позивача договором та чинним законодавством України не передбачено.
Відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем, оскільки банк лише виконував обслуговування рахунку клієнта, а не був одержувачем зазначених коштів.
Посилання позивача на статті 1071, 1219 Цивільного кодексу України, як на правові підстави позову, вважає неправомірним.
У судовому засіданні 23.07.2013 р. представник відповідача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на позов.
Розгляд справи відкладався з 23.07.2013 року на 13.08.2013 року.
У судовому засіданні 13.08.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
02 березня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк, Відповідач) та Відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Новомосковську Дніпропетровської області (далі - Позивач) був укладений договір № 20 на зарахування та виплату страхових сум (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Банк бере на себе зобов'язання по зарахуванню на поточні рахунки, відкриті в його установах, страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" застрахованим та іншим особам (надалі "Одержувачам виплат"), які відповідно до Закону мають на це право у разі настання страхового випадку.
Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. цього договору Банк зобов'язується забезпечити зарахування перерахованих Клієнтом сум на поточні рахунки, номери яких вказані у списку, наданому Клієнтом, згідно нормативних документів протягом 2-х банківських днів.
Пунктом 5.2. цього ж договору передбачено, що суми страхових та інших виплат, зараховані на поточний рахунок одержувача до місяця його смерті включно, разом з відсотками є його спадщиною і виплачуються спадкоємцям Одержувача виплат відповідно до чинного законодавства.
Згідно з пунктом 5.3. договору з місяця, наступного за місяцем смерті Одержувача виплат, Банк при отриманні повідомлення про смерть, припиняє зарахування на поточний рахунок сум страхових та інших виплат і повертає їх Клієнту.
Суми страхових та інших виплат, що належали Одержувачу виплат і не були зараховані на поточний рахунок у зв'язку з його смертю, протягом 2-х робочих днів повертаються Банком Клієнту (п. 5.4. договору).
Даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом року. Угода вважається продовженою на наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць не попередила іншу про припинення строку його дії (пункт 6.1. договору).
15 лютого 2007 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (а.с. 29-30) та Нищетою Г.Ф. (далі - Держатель) було укладено договір на відкриття пенсійного карткового рахунку на емісію картки "Онікс-Пенсійний" № 04306970 відповідно до умов якого Банк відкриває Держателю пенсійний картковий рахунок та видає безпосередньо Держателю банківську платіжну картку "Онікс-Пенсійний" .
Згідно з пунктом 1.2. договору на відкриття пенсійного карткового рахунку на емісію картки "Онікс-Пенсійний" № 04306970 від 15.02.2007 року Банк здійснює на пенсійний картковий рахунок операції по зарахуванню та видачі сум пенсії та інших надходжень на пенсійний картковий рахунок Держателя, які передбачені чинним законодавством України.
Зарахування коштів на пенсійний картковий рахунок здійснюється протягом двох банківських днів після надходження коштів до Банку (пункт 3.5. договору).
Відповідно до пункту 10.1. цього договору він вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.
20 квітня 2012 року постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області № 0412/10343/10343/41 Нищеті Ганні Федорівні було призначено страхові виплати з 01 березня 2012 року у сумі 2293,03 грн. (а.с. 11).
За платіжними дорученнями № 340 від 08.05.2012 року та № 412 від 07.06.2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області перерахувало на рахунок відповідача 10317,27 грн. страхових виплат, з яких 4586,06 грн. (по 2293,03 грн. за квітень та травень 2012 р.) - для зарахування на особовий рахунок Нищети Г.Ф., що підтверджується списками №№ 236, 280 на перерахування страхових виплат за квітень, травень 2012 року (а.с. 67-70).
Зазначені кошти були зараховані Банком на рахінок Клієнта Нищети Г.Ф. 11.05.2012 р. та 08.06.2012 р., що вбачається з банківської виписки за вказаний період (а.с.45).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КИ № 460549 Нищета Ганна Федорівна померла 25 квітня 2012 року (а.с. 13).
Листами від 15 червня 2012 року № 457/06 та від 25 червня 2012 року 483/04, тобто після здійснених Банком зарахувань спірних грошових коштів на рахунок Нищети Г.Ф., позивач звернувся до відповідача з повідомленням про факт смерті застрахованої особи Нищети Г.Ф. та з проханням заблокувати рахунок і повернути зайво виплачені ним грошові кошти за квітень, травень 2012 року у сумі 2675,20 грн. у зв'язку з її смертю 25.04.2012 року (а.с. 15, 17).
Листами №№ 1870, 2133 від 20.06.2012 та від 11.07.2012 року відповідно Банк відмовив у списанні коштів з карткового рахунку Нищети Г.Ф., посилаючись на те, що він не є власником грошових коштів та у нього відсутні жодні правові підстави для списання коштів з рахунку клієнта (а.с. 16, 18).
Причиною виникнення спору є відмова відповідача повернути на вимогу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську зайво перерахованих ним 2675,20 грн. страхових виплат за період з 26 квітня по 31 травня 2012 року на користь застрахованої особи Нищети Ганни Федорівни, яка померла 25.04.2012 року.
Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до частин першої, восьмої та дев'ятої статті 40 Закону страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання або особам, які мають право на виплати у зв'язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати. Страхові виплати за поточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.
Пунктами 1.8, 1.9 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 24 від 27.04.2007 року "Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат" передбачено способи одержання суми страхових виплат: шляхом їх перерахування на особові рахунки в банку або поштовими переказами; повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.
Згідно зі статтею 33 Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
У силу статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, право на аліменти, пенсію, допомогу або на інші виплати встановлені законом (стаття 1219 Цивільного кодексу України).
Водночас відповідно до частин першої, третьої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.
Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, зокрема, що банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Відповідно до пунктів 1.4., 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. Згідно з положеннями глав 5, 12 Інструкції, стягувачами, що мають право ініціювати списання коштів з рахунків клієнтів без їх відома, є органи державної виконавчої служби (на підставі виконавчих документів, установлених законами України) та органи державної податкової служби (щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою чи територіальною громадою).
За змістом пунктів 1.3., 1.39., 1.40. статті 1, пункту 7.1.2. статті 7 та статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" грошові кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність отримувача; примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; стягувачем вважається особа, яка може бути ініціатором переказу коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом; банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів на поточному рахунку, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
З огляду на викладене, власником коштів, виплачених застрахованій особі Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та зарахованих банком на її особовий рахунок, є безпосередньо застрахована особа. Банк не має права розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку фізичної особи. При цьому, у визначених законодавством випадках, у банку виникає обов'язок здійснити дії щодо списання грошових коштів з особистого рахунку клієнта, зокрема, на виконання судового рішення, незалежно від волевиявлення особи, що є володільцем рахунку.
Посилання позивача на пункти 5.3., 5.4. Договору щодо обов'язку Банку з місяця, наступного за місяцем смерті Одержувача виплат, при отриманні повідомлення про смерть, припинити зарахування на поточний рахунок суми страхових та інших виплат і повернути їх відділенню Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області та щодо обов'язку Банку повернути протягом 2-х робочих днів позивачу суму страхових та інших виплат, що належали Одержувачу виплат і не були зараховані на поточний рахунок у зв'язку з його смертю судом не приймається з огляду на те, що дані пункти договору не містять застереження, що повернення повинно здійснюватися безпосередньо з рахунку держателя коштів, а також до компетенції та повноважень відповідача, як банківської установи, законом не віднесено повноважень щодо відокремлення грошових коштів, які належать і які не належать держателю після його смерті.
Згідно з частиною 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Аналогічне положення міститься у статті 14 Цивільного кодексу України, за якою цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Жодним із наведених законодавчих актів не передбачено право позивача, як стягувача, ініціювати примусове стягнення коштів за рахунок одержувачів страхових виплат та вимагати від Банку повернення зайво перерахованих коштів з рахунків одержувачів страхових виплат у разі їх смерті, так само як і обов'язку Банку вчиняти такі дії на вимогу позивача.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.08.2013 року.
Суддя І.І. Колісник