Справа № 361/3076/13-ц
Провадження № 2/361/1446/13
06.08.2013
6 серпня 2013 року м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Пухної О.М.
при секретарі - Якименко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Броварська районна державна нотаріальна контора про визнання спільним майном подружжя та визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування,-
У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, яка постійно проживала та була прописана за адресою АДРЕСА_1 На час смерті матері, їй на праві спільної сумісної власності подружжя належало 1\4 частина житлового будинку АДРЕСА_1 Спадкоємцями на момент її смерті були її чоловік ОСОБА_4, син ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1.
З заявою про прийняття спадщини після смерті матері звернувся лише батько ОСОБА_4. Інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини не подавали. Проте позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину у вигляді 1\16 частини житлового будинку та надвірні споруд фактичним проживанням та утриманням цього будинку після смерті матері.
12 листопада 2012 року він звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте нотаріус листом йому повідомив, що спадкова справа була відкрита ще за заявою його батька та проте, що у його матері відсутнє спадкове майно крім грошових вкладів, які успадкував батько. Позивач у позовних вимогах вказує, що це не відповідає дійсності, оскільки його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 одружилися у 1956 році, почали проживати однією сім?єю та збудували 1\2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 На цю частину будинку було видано свідоцтво про право власності на ОСОБА_4 Проте, оскільки ця частина будинку була збудована у шлюбі, то відповідно матері ОСОБА_3 належить половина збудованої частини будинку. Отже на момент смерті ОСОБА_3 їй мала належати 1\2 частина збудованої батьками частини жилого будинку, що складає 1\4 частину від цілого будинку. З огляду на викладене позивач просить встановити факт, що частки у майні подружжя (батьків позивача) є рівними та визнати 1\2 частину будинку АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Оскільки у зв?язку з наведеним після смерті матері відкрилася спадщина на 1\4 частину будинку АДРЕСА_1 та виходячи із кількості спадкоємців позивач вважає, що він фактичним проживанням у спадковому будинку та веденням господарства прийняв спадщину у вигляді 1\16 частини будинку. Зважаючи на викладене просив задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_11 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_12 позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні.
Представники Княжицької сільської ради та Броварської районної нотаріальної контори в судове засідання не з?явилися. До суду подано заяви про слухання справи у відсутності їх представників.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12 - 14). ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 1956 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя.
Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 28 лютого 1994 року ОСОБА_4 був власником 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 6 листопада 1998 року подарував 1\4 частину вказаного будинку ОСОБА_2,ОСОБА_13, ОСОБА_14
Власником іншої 1\2 частини того ж будинку був ОСОБА_7 що підтверджується технічним паспортом будинку та не заперечується сторонами в судовому засіданні. 3 лютого 1999 року ОСОБА_7 склав заповіт, та заповів усе своє майно ОСОБА_4, який постійно проживав у вказаному будинку. У 2000 році ОСОБА_7 помер, а ОСОБА_4 продовжував проживати у будинку АДРЕСА_1 та фактично прийняв спадщину.
6 грудня 2006 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповідав належний йому будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,4821 га., що знаходяться по АДРЕСА_1 ОСОБА_2, своєму онуку. Вказаний заповіт не скасовувався та є чинним.
З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_3, яка постійно проживала у вказаному будинку, знала чи могла знати про те, що власником 1\2 частини будинку АДРЕСА_1 Київської області відповідно до свідоцтва про право власності від 28 лютого 1994 року є її чоловік ОСОБА_4, а також те, що 6 листопада 1998 року чоловік подарував 1\4 частину вказаного будинку ОСОБА_2,ОСОБА_13, ОСОБА_14 - їх онукам. Зазначені обставини нею за життя не оспорювалися. Питання про визнання 1\2 частини будинку чи 1\4 його частини спільним майном подружжя або ж визнання за нею права власності на частину майна, ОСОБА_3 за життя також не ставилося.
Із спадкової справи № 69 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що із заявою про видачу свідоцтва про право власності на майно померлої у 2006 році звернувся лише її чоловік ОСОБА_4 та зазначив, що після смерті дружини залишилося спадкове майно, що складається лише із грошових вкладів в ощадбанку. Заповітів щодо розпорядження будь - яким своїм майном ОСОБА_3 не залишала.
Крім - того, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкоємці, в тому числі й позивач, знали чи могли знати, що право власності на спірну частку будинку зареєстровано за ОСОБА_4, проте з відповідними вимогами до суду не зверталися. Не зверталися спадкоємці крім ОСОБА_4 і з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи про видачу свідоцтв на спадщину після смерті ОСОБА_3. Такі заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були подані вже після смерті їх батька ОСОБА_4, тобто після того, як вони дізналися про існування заповіту ОСОБА_4 Зазначені обставини підтвердив і сам позивач у судовому засіданні, пояснивши що інші спадкоємці обіцяли йому вирішити питання спадкування мирним шляхом.
Відповідно до вимог ст. 257 УК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України).
В ст.267 ЦК України передбачено що позовна давність застосовується судом лише за заявоюсторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
З огляду на зазначене, та враховуючи положення ч.4 ст. 267 ЦК України, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання 1\4 частини будинку АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Не підлягають задоволенню й позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1\16 частину спірного будинку, оскільки фактично власником 3\4 часток будинку (куди входять спірна 1\16) був ОСОБА_4, який розпорядився своїм майном в тому числі й будинком на користь ОСОБА_2, склавши про це 6 грудня 2006 року заповіт, який є чинним і ОСОБА_2 у термін, передбачений ст. 1270 ЦК України звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с.109).
За змістом ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. І лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Броварська районна державна нотаріальна контора про визнання спільним майном подружжя та визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування підлягають відхиленню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 212 - 215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Броварська районна державна нотаріальна контора про визнання спільним майном подружжя та визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. М. Пухна