Харківський окружний адміністративний суд
21 серпня 2013 р. справа №820/5262/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагентсва у Великобурлуцькому районі Харківської області про скасування реєстраційного запису, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Держземагентсва у Великобурлуцькому районі Харківської області, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати реєстраційний запис, вчинений Відділом Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області Головного управління Держкомзему у Харківській області Державного Комітету України із земельних ресурсів у Державному реєстрі земель від 23.12.2011 року за №632148104000779, яким здійснена реєстрація договору оренди земельної ділянки, площею 2,9029 га, приватної власності ОСОБА_1 з ПСП ім. Шевченка, терміном дії на 10 років.
Позивач свого представника до судового засідання не направив, просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заперечення щодо адміністративного позову, у яких просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не усі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України - у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що у власності ОСОБА_1 є земельна ділянка площею 2,9029 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку , виданого на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 28.02.2003 року №50.
На звернення Позивача, відділом Держземагентсва у Великобурлуцькому районі Харківської області було надано відповідь від 14.05.2013 року №01-17/285, в якій повідомлялось, що договір оренди земельної ділянки, площею 2,9029 га, між власником ОСОБА_1 з ПСП ім. Шевченка, було укладено 01.11.2007 року, терміном дії на 10 років, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2011 року за №632148104000779.
Отже, реєстрація договору оренди позивача відбулася 23.12.2011 року.
Позивач зазначив, що примірник договору оренди земельної ділянки, площею 2,9029 га, від 01.11.2007 року, після його реєстрації повернутий йому не був. Копію вказаного договору оренди позивач отримав разом з відповіддю, наданою відповідачем листом від 14.05.2013 року за №01-17/285.
Порядок та умови реєстрації договорів оренди, в період укладення Позивачем правочину з ПСП "ім. Шевченка" визначались Земельним Кодексом України, Законом України « Про оренду» ; Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень": Порядком ведення Поземельної книги, затвердженим Постановою Кабінету міністрів від 09.09.2009 р. № 1021.
Відповідно до Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого Постановою Кабінету міністрів від 09.09.2009 р. №1021 «одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів)»( п.8).
Пунктом 10 вказаного Порядку № 1021 передбачено, що «відомості із зазначенням дати вносяться до розділів Поземельної книги у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держземагентством порядку вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя (далі - посадова особа).»
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є : 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін.
Цією ж статтею Закону передбачається , що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до ст.18 та 20 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень..
Відповідно до ст. 125, ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
З наведених вище норм законодавства вбачається , що договір оренди землі від 091.11.2007 р. , укладений між позивачем та ПСП ім. Шевеченка підлягав обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення запису до Книги реєстрації та до бази даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру. При цьому, відповідно до вимог ст.. 15 Закону України «Про оренду» державній реєстрації підлягав договір оренди землі, який містив усі суттєві умови, визначені цим Законом. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Суд зазначає, що зареєстрований відповідачем договір оренди землі, копію якого надано до суду, не містить усіх суттєвих вимог, визначених ст.. 15 Закону України "Про оренду землі" .
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Форма договору обумовлена ст. 639 ЦК України, за якою, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Законом України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 року визначена обов'язкова письмова форма договору.
Законодавець також висуває вимоги до письмової форми правочину, які визначені у ст. 207 Цивільного Кодексу України, а саме, серед іншого, пунктом 1 наведеної статті регламентовано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, пунктом 2 тієї ж статті передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Зареєстрований відповідачем договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам зазначених статей Цивільного Кодексу України, які висувають вимоги щодо оформлення правочину у письмовій формі, в частині, де окремі аркуші договорів не містять підписів сторін. Крім того у договорі містяться виправлення друкованого тексту, які не скріплені печаткою і не зазначено особу та її підпис, що їх вчинила.
Відсутність підписів сторін на окремих аркушах правочинну та наявність виправлень без зазначення особи, що їх вчинила, надає підстави стверджувати, що сторони у цій частині не дійшли згоди щодо умов договору, викладених на цих аркушах.
Як вбачається з договору оренди земельної ділянки позивача, який став підставою для реєстрації і виникнення права користування цією ділянкою у ПСП ім. Шевченка, підписи містяться лише на останній сторінці правочинну. Договір оренди не прошитий, не пронумерований, не скріплений в єдиний документ підписами та печатками сторін, через що не має форми єдиного документу і за вимог наведених вище норм цивільного кодексу має містити підписи сторін на кожному аркуші, які вважаються невід'ємною частиною договору.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем при реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП ім. Шевченка, терміном дії на 10 років та зареєстрованим від 23.12.2011 року за №632148104000779 було порушено вимоги діючих на той час норм законодавства щодо порядку та умов державної реєстрації договорів оренди землі.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладено вище, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 41, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Держземагентсва у Великобурлуцькому районі Харківської області про скасування реєстраційного запису - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати реєстраційний запис, вчинений Відділом Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області Головного управління Держкомзему у Харківській області Державного Комітету України із земельних ресурсів у Державному реєстрі земель від 23.12.2011 року за №632148104000779, яким здійснена реєстрація договору оренди земельної ділянки, площею 2,9029 га, приватної власності ОСОБА_1 з ПСП ім. Шевченка, терміном дії на 10 років.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь ОСОБА_1 (62609, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Котеньов О.Г.