Справа № 2610/12694/2012
Провадження №2/761/1291/2013
іменем України
10 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Голік Н.О.
при секретарі : Ксендзюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Діадема», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, у якому просить визнати недійсними договір купівлі-продажу нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 59,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладеного між Закритим акціонерним товариством «ДІАДЕМА» та ОСОБА_1.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що. 29.10.2002 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», та ЗАТ «ДІАДЕМА» укладено Рамкову угоду №768 зі змінами, відповідно до якої Банк зобов'язувався здійснювати кредитування ЗАТ «ДІАДЕМА» у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми 300 000,00 доларів США, ліміт строку - 120 місяців.
Згідно зі ст. 3 Рамкової угоди забезпечення зобов'язань Клієнта перед Кредитором з повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та зобов'язань, що витікають із акредитивів та/або гарантії, та/або овердрафту інших видатків за цією Угодою є майно та (або) майнові права Клієнта та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно укладених договорів застави, поруки та гарантії.
Договори, угоди та документи, що оформлені з метою забезпечення виконання зобов'язань за даною Угодою, є його невід'ємною частиною.
На виконання вказаного вище зобов'язання, між АТ «ПроКредит Банк» та ЗАТ «ДІАДЕМА» укладено Договір застави нерухомого майна - нежитлового приміщення № 768-Д32, посвідчений 29.10.2002 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 за реєстровим №2302, зі змінами, за яким ЗАТ «ДІАДЕМА» передало у заставу нерухоме майно - нежиле приміщення -10/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 597,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
П. 2.9 Договору застави сторони обумовили накладення заборони відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення - 10/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 597,8 кв. м., яку було зареєстровано в електронному реєстрі Другої Київської державної нотаріальної контори.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2010 року в справі №44/485 виділено в натурі частку співвласника - ЗАТ «ДІАДЕМА» - зі спільної часткової власності, яка становить 10/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 597,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. «А» та складається із нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 загальною площею 59,7 кв. м., припинено право спільної часткової власності на 10/100 частин від нежилих приміщень площею 597,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. «А» та складається із нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 загальною площею 59,7 кв. м. між ЗАТ «ДІАДЕМА» та Шевченківською районною у м. Києві радою, визнано право власності ЗАТ «ДІАДЕМА» на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. «А» загальною площею 59,7 кв. м. як на окремий об'єкт власності.
Не зважаючи на зазначене накладення заборони відчуження нерухомого майна, 10.02.2012 року ЗАТ «ДІАДЕМА»на підставі договору купівлі-продажу продало ОСОБА_1 нежиле приміщення (літ. А) загальною площею 59,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ч. ч. 2, 3 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.
В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.
В порушення зазначеної норми нотаріус, що посвідчував 10.02.1012 року договір купівлі-продажу нежилого приміщення, укладений між ЗАТ «ДІАДЕМА» та ОСОБА_1 не перевірив відсутність заборони відчуження або арешту цього майна, а також не отримав згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.
Договір купівлі-продажу від 10.02.1012 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки ОСОБА_1 не провів належного розрахунку з ЗАТ «ДІАДЕМА», що підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав листи в яких просив розглядати справу без його участі.
В листах від 23.11.2012 року (вих..№122/01-16), від 05.03.2013 року (вих.№7/01-16) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вказав, що договір купівлі-продажу нежилого приміщення в літ. А загальною площею 59,7 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1, укладений між Закритим акціонерним товариством «Діадема» та ОСОБА_1, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 10.02.2012 року за реєстровим №716, з дотриманням вимог законодавства України, а саме: здійснення перевірки вказаного нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон та в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується копіями витягів з вказаних реєстрів. Арешт на все нерухоме майно ЗАТ «Діадема» відповідно постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника від 19.01.2012 року зареєстровано державним реєстратором в Єдиному реєстрі заборон 20.03.2012 року, тобто після посвідчення приватним нотаріусом договору купівлі-продажу, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23.11.2012 року.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.10.2002 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», та ЗАТ «ДІАДЕМА» укладено Рамкову угоду №768, відповідно до якої Банк зобов'язався здійснювати кредитування ЗАТ «ДІАДЕМА» у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми - 50 000,00 доларів США, ліміт строку - 36 місяців (а.с.9).
До Рамкової угоди №768 від 29.10.2002 року, між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», та ЗАТ «ДІАДЕМА» були укладені додаткові угоди про внесення змін, а саме: 18.06.2004 року Додаткова угода №1, 17.03.2005 року - Додаткова угода №2, 29.11.2005 року - Додаткова угода №3 (а.с.10-12).
З урахуванням зазначених додаткових угод встановлено наступний лімітів кредитування: ліміт суми - 300 000,00 доларів США, ліміт строку - 120 місяців.
29.10.2002 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», та ЗАТ «ДІАДЕМА» укладено Договір застави нерухомого майна - нежилого приміщення №768-Д32, який забезпечує вимоги ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк» (заставодержателя), що витікають з рамкової угоди №768 від 29.10.2002 року та договорів про надання траншів, посвідчений 29.10.2002 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 за реєстровим №2301, та на у зв'язку з посвідченням цього договору застави накладено заборону відчуження вказаного майна до припинення договору застави за реєстровим №2302 від 29.10.2002 року (а.с.13). Згідно умов договору застави нерухомого майна - нежилого приміщення №768-Д32, ЗАТ «ДІАДЕМА» (заставодавець) передає у заставу нерухоме майно - нежиле приміщення - 10/100 частини від нежилих приміщень в будинку площею 597,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Відповідно до п.2.9 Договору застави №768-Д32 від 29.10.2002, сторони обумовили накладення заборони відчуження нерухомого майна - нежилого приміщення - 10/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 597,8 кв. м.
До договору застави нерухомого майна - нежилого приміщення №768-Д32 від 29.10.2002 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», та ЗАТ «ДІАДЕМА» були укладені угоди про внесення змін, а саме: угода від 30.07.2003 року, угода від 18.06.2004 року, угода від 17.03.2005 року, угода від 29.11.2005 року, посвідчені приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 (а.с.14-17).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2010 року в справі №44/485 за позовом ЗАТ «ДІАДЕМА» до Шевченківської районної в м. Києві ради, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про виділення частки майна, припинення права спільної часткової власності, позовні вимоги ЗАТ «ДІАДЕМА» задоволено частково та виділено в натурі частку співвласника - ЗАТ «ДІАДЕМА» - зі спільної часткової власності, яка становить 10/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 597,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, літ. «А» та складається із нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 загальною площею 59,7 кв. м.; припинено право спільної часткової власності на 10/100 частин від нежилих приміщень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. «А» та складається із нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 загальною площею 59,7 кв. м. між ЗАТ «ДІАДЕМА» та Шевченківською районною у м. Києві радою; визнано право власності ЗАТ «ДІАДЕМА» на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. «А» загальною площею 59,7 кв. м. як на окремий об'єкт власності (а.с.19-22, 107-111).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.11.2011 року в справі №27/220 за позовом ЗАТ «ДІАДЕМА» до Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк», третя особа: ТОВ «Женева» про визнання зобов'язання таким, що припинило свою дію, позовні вимоги ЗАТ «ДІАДЕМА» задоволено повністю та визнано припиненими правовідносини між ЗАТ «ДІАДЕМА» та АТ «ПроКредитБанк», які виникли на підставі рамкової угоди №768 від 29.10.2002 року; визнано припиненими правовідносини між ЗАТ «ДІАДЕМА» та АТ «ПроКредитБанк», які виникли на підставі договору застави №768-Д32 від 29.10.2002 року; звільнено від обтяження шляхом виключення з державного реєстру іпотек запис №10841030 від 16.02.2011 року, внесений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4, і зареєстрований у реєстрі за 32302, про державну реєстрацію обтяження права власності на нежитлове приміщення, що яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; звільнено від обтяження шляхом виключення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційний запис №1372815 від 12.102004 року, внесений реєстратором - Другою Київською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4, №270 від 29.10.2002 року (а.с.67-74).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року по справі №27/220, рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2011 року в справі №27/220 залишено без змін (а.с.75-81).
Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2012 року по справі №27/220, Рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2011 року та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року по справі №27/220, залишено без змін (а.с.65-66).
10.02.2012 року між ЗАТ «Діадема» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений 10.02.2012 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, за реєстровим №716, за умовами якого продавець (ЗАТ «Діадема») передав у власність покупцю (ОСОБА_1) нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 59,7 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1 а покупець прийняв зазначене нежиле прощення і сплатив за нього грошову суму (а.с.104).
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до п.2.1. спірного договору купівлі-продажу продаж нежилого приміщення здійснений за 474 000,00 грн.
Підтвердженням проведення розрахунку ОСОБА_1 з ЗАТ «Діадема» квитанція до прибуткового касового ордеру №3 від 10.02.2012 року у сумі 474 000,00 грн., підстава - оплата за купівлю приміщення (заг.пл. 59,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1), прибутковий касовий ордер №3 від 10.02.2012 року у сумі 474 000,00 грн., підстава - оплата за купівлю приміщення (заг.пл. 59,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1).
Крім того, з суми продажу (474 000,00 грн.) ОСОБА_1 здійснено оплату 1% збору до пенсійного фонду у сумі 4 740,00 грн., що підтверджується квитанцією №61-6870 від 10.02.2012 року.
Згідно ст.ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За нормами ч. 2, 3 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 спірний договір купівлі-продажу нежилого приміщення був укладений з дотриманням вимог законодавства України. Приватним нотаріусом здійснено перевірку нерухомого майна, яке розташоване в АДРЕСА_1 в Єдиному реєстрі заборон та в Державному реєстрі іпотек та встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №34873885 від 10.02.2012 року інформація щодо заборон, арешту АДРЕСА_1 - відсутня; відповідно до Витягу з Державного реєстру іпотек №34873923 від 10.02.2012 року та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №34873949 від 10.02.2012 року, інформація щодо перебування під іпотекою чи податковою заставою АДРЕСА_1 - відсутня (а.с.123-125).
Отже, на час укладання та посвідчення договору купівлі-продажу нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 59,7 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1 10.02.2012 року, зазначене нежитлове приміщення під іпотекою чи податковою заставою, а також під забороно відчуження чи арешту - не перебувало.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, або одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.. 203 цього Кодексу.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідачів щодо укладення спірного договору.
Договір укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України та посвідчений нотаріально.
Положеннями ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Посилання позивача на те, що договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки приватний нотаріус не перевірив відсутність заборони відчуження або арешту цього майна, та те, що договір купівлі-продажу від 10.02.1012 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки ОСОБА_1 не провів належного розрахунку з ЗАТ «ДІАДЕМА», не знайшли свого документального підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, у зв'язку з недоведеністю позивачем своїм вимог у задоволені його позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним слід відмовити.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не надано жодних доказів існування підстав недійсності договору купівлі-продажу нежилого приміщення
Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Діадема», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: