Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 2017/731/2012
№ провадження 1/624/3/13
Іменем України
смт. Кегичівка 20 серпня 2013 року
Кегичівський районний суд Харківської області у особі головуючої судді Куст Н.М., при секретарях Сліпко Л.В. Топовій О.В., з участю сторін: з боку обвинувачення - державних обвинувачів Сліпака О.О., Григеля А.А., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, з боку захисту - підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу, за якою
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1, циган, громадянин України, освіта неповна середня, перебуває у фактичному шлюбі у сім'ї з двома неповнолітніми дітьми, не працює, до взяття під варту проживав у АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не засуджений,
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вовча Балка Машівського району Полтавської області, циган, громадянин України, освіта початкова, не одружений, утриманців не має, не працює, до взяття під варту проживав у АДРЕСА_1, засуджений 27 жовтня 2010 року Джанкойським міським судом АРК за ч.2 ст.186, 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2012 року на не відбутий строк 8 міс. 15д.,
- обидва обвинувачуються за ч.4 ст. 296, ч.2 ст.121 КК України,
10 травня 2012 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля домоволодіння ОСОБА_5 в с. Землянки Кегичівського району Харківської області, порушуючи громадський порядок, спокійні умови відпочинку громадян, з особливою зухвалістю та хуліганських мотивів, висловлюючись нецензурною лайкою, безпричинно, пристали до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, після чого побили ОСОБА_1, спричинивши йому закриту тупу травму живота, розрив лівої долі печінки, розрив загальної печінкової артерії, внутрішньочеревну кровотечу, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, численні садна волосяної частини голови, обличчя, синьці волосяної частини голови, слизової нижньої губи, садна лівого надколінника, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також ОСОБА_2: синець на правій нозі, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Прокурором Кегичівського району Харківської області в інтересах держави в особі фінансового управління Красноградської РДА заявлено позов про стягнення з підсудних витрат на стаціонарне лікування потерпілих в сумі 4031,33грн. та судових витрат.
У пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.296, ч.2 ст. 121 КК України, у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, винним себе визнав повністю. Підсудний ОСОБА_4, у судовому засіданні в частині пред'явлення обвинувачення за ч.4 ст.296 КК України визнав, щодо вчинення хуліганських дій, щодо ч.2 ст. 121 КК України не визнав, в частині нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Обоє цивільний позов визнають та дати пояснення погодились.
Підсудний ОСОБА_4 пояснив, що з ОСОБА_3 прийшли до брата в с. Землянки там випили, і приблизно о 21 год. поверталися додому, почули музику у дворі ОСОБА_5, зайшли туди, оскільки останній перед цим їх запрошував в гості. ОСОБА_5 був дуже п'яний і лежав спав, підійшов до нього, хотів підняти, але тут підійшли ОСОБА_1 і ОСОБА_2, ОСОБА_6 і говорили про те, щоб він з братом йшов звідти. Він побіг додому до іншого брата ОСОБА_7, за ним побігли потерпілі, але не догнали. У домоволодінні брата взяв два молотка для того, щоб захищатися, для самооборони. Ці молотки у нього, один забрав брат ОСОБА_7, інший ОСОБА_3, вже на місці події. Вказує, що ними він нікого не бив. На перехресті він ударив одного потерпілого, ОСОБА_2 кулаком в обличчя, він упав, потім ударив його раз ногою в живіт, від удару останній скотився в кювет. Другого потерпілого, ОСОБА_1, взагалі не бив. Коли ОСОБА_3., сказав, що їде міліція, вирішили йти звідти. Пішли додому в с. Андріївка. Зазначив, що щиро розкаюється вказує, що причин для бійки не було ніяких, показання змінив, бо думав, що суд призначить менше покарання, а також боявся, що працівники Кегичівського РВ завдадуть тілесних ушкоджень, позов визнає повністю.
Підсудний ОСОБА_3 пояснив, що 10 травня 2012 року, разом з братом ОСОБА_4 були у брата в с. Землянки, там пили спиртні напої. Приблизно о 21 год. поверталися додому, почули музику у дворі ОСОБА_5, вирішили зайти туди, оскільки згадав, що ОСОБА_5, запрошував їх. У дворі ОСОБА_5 лежав п'яний на траві, хотів його підняти, але ОСОБА_9 почала нецензурно висловлюватись та виганяти з двору. У цей час до них підійшли ОСОБА_1, ОСОБА_2, свідок ОСОБА_6. Він зі свідком відійшов, ОСОБА_4 побіг, за ним побігли ОСОБА_1 і ОСОБА_2. ОСОБА_4 приніс 2 молотка, один молоток вихватив він, другий брат ОСОБА_7. Сам бив ОСОБА_1, наносив удари в область грудей, ребер, підшлункової, печінки, по голові, рукою в область сонної артерії на шиї, скільки ударів наніс молотком не пам'ятає. Взагалі кількість ударів не рахував. ОСОБА_4 ОСОБА_1 не бив. У вчиненому щиро розкаюється, цивільний позов визнає повністю. Змінив показання з тих же причин, крім того, думав, що будуть якісь пом'якшуючі обставини для брата ОСОБА_4
Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 10 травня 2012 року ввечері він відпочивав в с. Землянки з ОСОБА_2 і ОСОБА_6 у його знайомих. Взагалі нічого не пам'ятає, бо був дуже п'яний. Прийшов до тями вже у Красноградській лікарні. Претензій до підсудних не має.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 10 травня 2012 року у с. Землянки Кегичівського району з ОСОБА_1 і ОСОБА_6 були у його знайомих ОСОБА_9. Вечеряли в дворі, вживали спиртні напої. Коли вийшли за двір, сварилися з підсудними. Підсудний ОСОБА_4 ударив його, він упав к кущі, втратив свідомість. Як і хто бив ОСОБА_1 не бачив, коли прийшов до тями, тільки чув жіночий крик, коли підійшов до ОСОБА_1, він був весь у крові. Претензій до підсудних не має.
Свідок ОСОБА_9, у судовому засіданні показала, що 10 травня 2012 року відпочивали в неї вдома з потерпілими та ОСОБА_6, вечеряли, вживали спиртні напої. Коли до двору зайшли підсудні, вона просила їх піти та не робити біди, нікого не чіпати. Було дуже темно, коли вийшли за двір почула крики, бачила у ОСОБА_4 щось в руках, але, що конкретно, не знає. Коли підійшла до перехрестя, побачила, що ОСОБА_2 в кюветі. Хто його вдарив, не бачила. Бачила, як ОСОБА_4 бив ОСОБА_1 ногами по всьому тулубу, відтягувала його від нього, просила заспокоїтись та не робити біти. ОСОБА_6 також намагався заспокоїти ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Молотків не бачила, але стверджую, що у ОСОБА_4 в руках щось було.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що 10 травня 2012 року відпочивали разом з потерпілими у домоволодінні ОСОБА_9 та її чоловіком, спиртні напої не вживав. Коли прийшли ОСОБА_4, говорив, що їм проблеми не потрібні. Коли вже всі були за двором, почув крики ОСОБА_9, було вже дуже темно, розумів, що ОСОБА_4 б'є хлопців. ОСОБА_3 стояв поруч. В руках ОСОБА_4 щось було, але що конкретно не бачив.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, 10 травня 2012 року ввечері дружина накрила стіл, вечеряли разом із потерпілими, вживали спиртні напої. Коли на подвір'я зайшли підсудні, дружина їх проганяла. Зав'язалась сварка, коли всі вийшли за двір, сам залишився. Через деякий час почув, що десь на перехресті сварка. Коли побіг туди, побачив, що ОСОБА_1 лежить в кюветі. Самої бійки не бачив.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що коли він прибіг на місце події, то бійки вже не було, бачив як потерпілий ОСОБА_1 сидів в машині на задньому сидінні, його умили та повезли. Підсудні теж там були, збиралися додому.
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що 10 травня 2012 року до нього в гості прийшли двоюрідні брати ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Святкували 9 травня та звільнення ОСОБА_3. Випили і брати пішли. Пізніше забіг ОСОБА_4 і сказав, що їх б'ють. Він одягнувся і десь хвилин через п'ять вийшов за ОСОБА_4. Побачив якийсь конфлікт. Став відтягувати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від потерпілих. Бачив як ОСОБА_4 кілька разів когось із потерпілих, кого саме не знає, ударив кулаком. Один молоток забрав у ОСОБА_3. Як у нього опинився і другий плутався, міняв показання, спочатку допускав можливість, що у ОСОБА_3, але точно не у ОСОБА_4, у нього в руках нічого не було, а потім можливо і у ОСОБА_4. Ці два молотки віддав своїй співмешканці, щоб віднесла додому. Чітко не міг відповісти на поставлені запитання, зіславшись на те, що ці події були дуже давно і він вже їх не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 прийшли до них з ОСОБА_13 додому. Випили дві пляшки горілки і підсудні пішли додому. Потім чула, як хтось забіг до будинку і вибіг, пішла подивитися і почула крики на повороті. Там хтось бився, було темно. Намагалась їх розборонити, відштовхувала ОСОБА_4 від когось. Бачила як ОСОБА_4 ударив того чоловіка кілька разів. Все скінчилось тим, що підсудні пішли додому, потерпілі поїхали. Два молотки їй віддав співмешканець ОСОБА_13, молотки віднесла додому.
Експерт ОСОБА_15 у судовому засідання пояснив, що механізм нанесення всіх ушкоджень, які були виявлені у потерпілого ОСОБА_1 є їх виникнення під час дії тупих твердих предметів. Молоток, що проходив по справі, на дослідження не був наданий, але враховуючи локалізацію ушкоджень і їх характер, не виключається можливість їх виникнення, як від нанесення ударів ним, так і від ударів ногою. На лівій частині надколінника у потерпілого ОСОБА_2 був синець. Удар міг бути нанесений будь-чим, синець міг утворитися під дією будь-якого тупого твердого предмета. Це міг бути предмет з обмеженою поверхнею, але конкретно сказати не можна, тому, що в області надколінника 2-2,5 см., тобто він міг бути нанесений від будь-якого твердого предмета, як від молотка, так і від удару ногою. Тут механізм тертя, ковзання, травма була не перпендикулярна, а під невеликим кутом, тому утворився синець. Коли оглядав потерпілого ОСОБА_1, то ніяких ушкоджень на животі не було. Додав, що в черевній порожнині печінка достатньо рухлива, за рахунок удару відбулося її струшування. Розрив печіночного апарату, із-за цього і відбувся такий механізм, на самій черевній частині немає нічого, а печінка лопнула. Вказує, що механізм тут один, якщо відбувається значне струшування, то цей орган бовтається на зв'язках та в залежності від удару розривається. Крім того, зазначає, що удари були достатньої сили, такі, від яких настали вказані тілесні ушкодження, щодо обох потерпілим.
Слідчий ОСОБА_31., допитана як свідок, у судовому засіданні показала, що на підсудних під час досудового розслідування з її боку фізичного та психологічного тиску не здійснювалось, про здійснення на них такого впливу іншими особами їй не відомо і з такими заявами вони не звертались. Під час слідства вони вину визнавали повністю, добровільно давали свідчення. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 показували, що того вечора розпивали спиртні напої у брата ОСОБА_13 Після цього почули музику у ОСОБА_9 Зайшли в двір до неї. Там відпочивали знайомі ОСОБА_9 Підсудних попросили вийти з двору. Свідки, що знаходились в дворі показували, що ОСОБА_13 висловлювались нецензурною лайкою, ображали, погрожували і їх попросили вийти. Після цього зі слів ОСОБА_3, він розмовляв з ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_2, а ОСОБА_4 побіг до брата ОСОБА_7, взяв два молотки і прибіг до них. ОСОБА_3 ніхто не бив, бійки не провокував. ОСОБА_4 пояснював, що він вдарив декількох чоловік молотком по колінах, когось по голові. Після того як ОСОБА_1 впав бив його ногами і молотком. ОСОБА_3 пояснював, що спочатку він повалив ОСОБА_1 і бив ногами в живіт, а потім вже його бив брат ОСОБА_4. І ОСОБА_2 і ОСОБА_1 спочатку бив ОСОБА_3, а потім ОСОБА_4. ОСОБА_4 сам пояснював, що декілька разів бив ОСОБА_1 ногами в живіт. Це було показано і при відтворенні на якому були присутні поняті, проводилась фотозйомка. Свідки показували, що потерпілих били і ОСОБА_4 і ОСОБА_3, тільки ОСОБА_4 був агресивніше настроєний, і бійку почав він. Молотки вилучались у ОСОБА_13, що це були саме ті молотки, що використовували підсудні, відомо з показань ОСОБА_13, оскільки він бачив як ОСОБА_4 прибігав і брав у нього в коридорі молотки. Після того як підсудні потрапили до СІЗО до неї звертався їх батько і просив, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 там ображають, щоб ОСОБА_3 взяв на себе всю вину, бо в нього сім'ї немає, раніше засуджений, а у ОСОБА_4 двоє дітей.
Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що проживає недалеко від місця події і того вечора чула крики, нецензурну лайку, чула важкий стогін, звук ударів, чула як ОСОБА_9 кричала «що ж ти робиш, залиш його, бо ти його вб'єш». Від того всього, що відбувалося, їй було дуже страшно, вона навіть боялася вийти з двору, бо як вказує, «там відбувалось щось страшне». Але нічого не бачила, бо вже було темно, з двору не виходила.
Допитані в якості свідків поняті ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у судовому засіданні показали, що при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_4 добровільно все розповідав та показував, ніякого тиску на нього не було.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_19, у судовому засіданні відмовився надати пояснення, зіславшись на п.1 ч.1 ст.69 КПК України, а саме те що не можуть бути допитані, як свідки, адвокати та інші фахівці в галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та ін.. - з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільняються від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їй ці відомості, але, крім того вказав, що ОСОБА_4, якого він захищав на досудовому слідстві не звертався до нього, з приводу того, що на нього здійснювався фізичний та психологічний тиск з боку працівників Кегичівського РВ.
У судовому засіданні досліджені докази у справі, зокрема: протокол огляду місця події, відповідно до якого, на місці події по вул. Лугова с. Землянки Кегичівського району Харківської області, виявлено та вилучено футболку чоловічу синього кольору з блакитними вставками з надписами "ACTIVE WEAR" "SPORTS COMPETITION HOT SUMMER" (а.с.3-4); протокол огляду місця події, яким є домоволодіння ОСОБА_20 в с. Землянки Кегичівського району Харківської області, де було виявлено та вилучено два металевих молотка з дерев'яними ручками (а.с.8-9); протоколи допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в якості підозрюваного та обвинуваченого, згідно з якими 10 травня 2012 року вони пішли до брата ОСОБА_13 в с. Землянки, вживали спиртні напої, коли вийшли йти додому, в будинку напроти грали музика, зайшли туди, їх почали виганяти, ОСОБА_4 у брата дома, для самозахисту, взяв молотки, почалась бійка, били руками, ногами, молотками, вбивати нікого не хотіли (а.с.33-35,45-48,86-87,109-110,200-201,215-216); протокол допиту потерпілого ОСОБА_2, відповідно до якого 10 травня 2012 року вони вечеряли в дворі ОСОБА_9 та ОСОБА_5, зайшли цигани, вийшли з двору, один з циганів безпідставно вдарив його, коли опритомнів, то побачив, що ОСОБА_1 лежить зігнутий, обличчя було в крові та з рота йшла кров (а.с.55); протокол допиту потерпілого ОСОБА_1, відповідно до якого 10 травня 2012 року з 6 до 15 год. знаходився на рибалці в с. Кобзівка, що далі було він не пам'ятає, 11 травня 2012 року проснувся в реанімації (а.с.78); довідка, копія вироку, відповідно до яких ОСОБА_4 засуджений 27 травня 2008 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік, судимість знята у зв'язку з актом амністії (а.с.88,92,97); довідка про те, що до складу сім'ї ОСОБА_4 входять баба, сестра, дядько, батько, дві племінниці (а.с.89); довідки-характеристики з місця проживання підсудних, відносно яких вони на засіданнях адміністративної комісії сільської ради не розглядались, скарг відносно них не надходило (а.с.90, 115); копія паспорта ОСОБА_4 з підтвердженням анкетних даних (а.с.91); копія постанови Кегичівського районного суду від 21 січня 2009 року про передачу ОСОБА_4 під нагляд батькові ОСОБА_21 (а.с.93); копія постанови Кегичівського районного суду від 27 травня 2008 року про закриття справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 296 року (а.с.94); довідки про те, що підсудні на наркологічному та психіатричному обліках не перебувають (а.с.95, 96, 112, 113); копії довідок та вироку, згідно з якими ОСОБА_3 засуджений 27 жовтня 2010 року Джанкойським міським судом АРК за ч.2 ст.186, 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2012 року на не відбутий строк 8 міс. 15д. (а.с.111,114,183); протокол допиту свідка ОСОБА_20, згідно з якими 10.05.2012 року до нього прийшли брати ОСОБА_3, ОСОБА_4, вони випивали, після того як вони пішли додому, ОСОБА_4 повернувся додому та взяв молотки, на вулиці брати били чоловіків, він забрав молотки (а.с.134); довідка про те, що ОСОБА_1 знаходиться на лікуванні в реанімаційному відділенні КЦРЛ з діагнозом черепно-мозкова травма, забив головного мозку, цукор, алкогольне сп'яніння (а.с.138); протокол №752 медичного огляду для встановлення факту споживання психоактивних речовин та стану сп'яніння, відповідно до якого встановлено факт вживання алкоголю ОСОБА_1 (а.с.139); протокол допиту свідка ОСОБА_22, відповідно до якого вона проживає з ОСОБА_4 в фактичному шлюбі, у ниє двоє дітей, діти записані на її прізвище оскільки вони не одружені (а.с.145); копії свідоцтв про народження ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьками яких записаний ОСОБА_25 (а.с.146,147); висновок експерта №295-КР/12 відповідно до якого у ОСОБА_2 мали місце синці на лівій нозі, які утворились від травматичного впливу тупого твердого предмету, які являються легкими тілесними ушкодженнями (а.с.148-149); протокол відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею, відповідно до якого ОСОБА_4 показав та надав пояснення , щодо обставин вчинення злочину (а.с.151-156); висновок експерта №297-КР/12, згідно з яким у ОСОБА_4 мали місце садна на лівій нозі, які утворились від впливу тупого твердого предмета по механізму тертя-ковзання, не виключена можливість в результаті нанесення ударів руками та ногами, які являються легкими тілесними ушкодженням (а.ч.163); довідка, відповідно до якої ОСОБА_4 на військовому обліку в Нововодолазько-Кегичівському ОРВК не перебував та не перебуває (а.с.166); довідка про те, що ОСОБА_3 на військовому обліку по архівним даним Нововодолазько-Кегичівського ОРВК не значиться (а.с.167); висновки експерта №294-КР/12, №334-КР/12, згідно з яким у ОСОБА_1 мали місце закрита травма живота, розрив лівої долі печінки, розрив загальної печіночної артерії, внутрішньочеревний крововилив, з приводу чого було проведено операцію, крім того, виявлено численні садни волосяної частини голови, обличчя, синці волосяної частини голови, слизової нижньої губи, забивну рану нижньої губи, садна лівого надколінника, дані тілесні ушкодження утворились від прямого впливу тупих твердих предметів, за ступенем тяжкості травма живота з пошкодженням органів черевної порожнини, відносяться до тяжких, як небезпечних для життя тілесних ушкоджень, інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.170-171,172-173); висновок експерта №298-КР/12 відповідно до якого у ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено (а.с.174); акти №572 та №567 амбулаторної судово-психіатричної експертизи, згідно з якими у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на даний час ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявлено, можуть усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, в період часу, до якого відносять інкриміновані їм правопорушення вони знаходились поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, а знаходились в стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, при які могли усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребують (а.с.175-177,178-180); довідка про вартість лікування ОСОБА_1, з зазначенням, всього затрат на суму 4031,33 грн. (а.с.184); протокол про визнання та приєднання до справи речових доказів - двох молотків з дерев'яними ручками, протокол їх огляду та розписка про прийняття їх на зберігання Кегичівським СВМ Сахновщинського РВ ГУМВС України в Харківській області (а.с.185,186,187); постанова про відмову у визнанні речовим доказом - футболки та талон про прийняття її на зберігання Кегичівським СВМ Сахновщинського РВ ГУМВС України в Харківській області (а.с.219,220).
В судовому засіданні дослідженні, крім того: - протокол відтворення обстановки та обставин події злочину від 30.07.2013 року, що проведене в присутності експерта ОСОБА_26, відповідно до якого ОСОБА_3 показав, що він наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а саме коли він стояв навпроти ОСОБА_1, вдарив правою рукою кулаком в ліву сторону шиї, один раз. В лівій руці він тримав молоток, потім коли ОСОБА_1 впав, то почав бити правою ногою в печінку, два рази тильною стороною ноги, два-три рази в потиличну частину голови, лівою ногою, два-три разив область правого підребер'я правою рукою, молотком 5-6 разів. Після того, як його відтягли від потерпілого, присів на коліна біля ОСОБА_1 з лівої сторони та 7-8 разів вдарив його правою та лівою рукою в область стегна та печінки. Також вказує, що бачив, як ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_2 один раз в область голови, від цього удару потерпілий упав та потім ще один раз вдарив ногою в область голови. Зазначає, що ОСОБА_4 ОСОБА_1 не бив; - протокол відтворення обстановки та обставин події злочину від 30.07.2013 року, що проведене також в присутності експерта ОСОБА_26, відповідно до якого ОСОБА_4 вказав, що перший удар ОСОБА_2 він наніс кулаком правої руки в ліву сторону обличчя, від удару потерпілий впав на коліна, потім наніс удар правою ногою в передню частину грудної клітки, від удару потерпілий впав на лівий бік, потім наніс удар ногою в область передньої поверхні нижньої кінцівки. Повідомив, що він не бачив, які тілесні ушкодження ОСОБА_3 наносив іншим учасникам даної події; - протокол відтворення обстановки та обставин події злочину від 06.08.2013 року, що проведене в присутності експерта ОСОБА_26, відповідно до якого ОСОБА_9 показала, що під час того, коли ОСОБА_4 почав бити ОСОБА_1, вона в цей час стояла на відстані близько 1 м та коли почалася бійка в нього в руках був якийсь предмет, що це був за предмет вказати точно не може. Чим саме наніс він перший удар вона також не знає, але вказує, що ОСОБА_4 точно бив близько 5-7 разів ногами коли ОСОБА_1 лежав на землі. Також ОСОБА_4 нахилився над ОСОБА_1 та продовжував наносити удари. Під час того, як наносив удари, то вона точно не може вказати чи бив він предметом, чи даний предмет був у руках. Також вказує, що намагалась відтягнути ОСОБА_3 від потерпілого ОСОБА_1, але в неї нічого не вийшло і ОСОБА_4 продовжував наносити удари.
Крім того, за наслідками прокурорської перевірки, про проведення якої прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання з приводу того, що під час досудового слідства на ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чинився психологічний та фізичний тиск з боку працівників Кегичівського РВ ГУ МВС України в Харківській області, тому вони визнали себе винними у скоєнні зазначених злочинів, була винесена постанова від 25.06.2013 року, відповідно до якої кримінальне провадження від 25.06.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України закрито, у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
В судовому засіданні дослідженні матеріали прокурорської перевірки, а саме: протокол допиту ОСОБА_4, відповідно до якого він вказує, що на нього здійснював фізичний і психологічний тиск капітаном міліції на ім'я ОСОБА_30, він виражався нецензурною лайкою та замахувався, крім того вказує, що не знає, чому при вчинення на нього тиску він заявляв, ні при обранні відносно нього мір запобіжного заходу, ні при проведенні досудового розслідування, ні в судовому засіданні, а зараз повідомив тільки тому, що довгий строк; протокол допиту ОСОБА_3, відповідно до якого він вказав, що бачив, як на його брата ОСОБА_4 кричали і замахувались, а його ударили по потилиці. Тиск на нього здійснював оперативник, його ім'я не знає чому раніше не повідомляв, про здійснення на нього фізичного та психологічного тиску не знає, і чому зараз повідомив про це також не знає; протоколи допиту свідків, а саме: заступника начальника Кегичівського РВ та старшого ДІМ ОСОБА_27, які виїжджали на місце події, чергового ОСОБА_28, першого заступника начальника Красноградського РВ, на той час старшого слідчого Кегичівського РВ та слідчого по цій справі, відповідно до яких всі вказують, що ніякого впливу ні фізичного, ні психологічного на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не здійснювалось.
Для повноти з'ясування усіх обставин справи та перевірки доводів постанови про закриття кримінального провадження від 12.07.2013 року, в якості свідка в судовому засіданні, за клопотанням підсудних допитаний старший ДІМ Кегичівського СВМ Сахновщинського РВ ГУ МВС України ОСОБА_27, який відбирав первинні пояснення в даній справі, він вказав, що ні ним, ні іншими працівниками міліції психологічного та фізичного тиску на підсудних не здійснювалось.
Встановлено і про це зазначив ОСОБА_4, що він на досудовому слідстві винним себе визнав повністю тільки тому, що боявся, що до нього з боку працівників Кегичівського РВ будуть застосовані заходи фізичного та психічного впливу, в судовому засіданні, до скасування вироку по справі, тому що вважав, що суд призначить більш м'яке покарання. ОСОБА_3 це не заперечив, крім того вважав, що будуть якісь пом'якшуючі обставини для брата ОСОБА_4
Також взято то уваги, що підсудний ОСОБА_4, на запитання прокурора, не міг чітко вказати у суді, хто з потерпілих є ОСОБА_1, а хто ОСОБА_2, і кого саме він бив, хоча коли надавав пояснення, то вказував чітко, що наносив тілесні ушкодження тільки ОСОБА_2, а ОСОБА_1 взагалі не бив.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що прокурорська перевірка проведена у повному обсязі, оскільки повно відібрані пояснення підсудних та допитані працівники міліції, які виїжджали на місце події та були присутні у той час, як були доставлені підсудні до Кегичівського РВ, після вчинення ними злочинів, а також той працівник міліції, на якого вказував підсудний ОСОБА_4, а саме ОСОБА_27, показання якого, крім того були перевірені, під час його допиту в судовому засіданні.
Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.
Суд не бере до уваги протокол відтворення обстановки і обставин події злочину від 29.07.2013 року, що проведене з участю ОСОБА_3, але у відсутність експерта ОСОБА_26, що є порушенням та невиконанням умов постанови про судового доручення від 09.07.2013 року.
Також, суд не бере до уваги незначні протиріччя у показаннях свідків, оскільки вони дійсно могли забути деякі обставини справи, так як з дня подій пройшов значний проміжок часу та ці розбіжності в сукупності не впливають на кваліфікацію вчинених підсудними злочинів.
Заслухавши пояснення підсудних, потерпілих, показання свідків, дослідивши докази у справі, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.
Суд вважає доведеним, що підсудні 10 травня 2012 року, біля 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля домоволодіння ОСОБА_5 в с. Землянки Кегичівського району Харківської області, умисно порушили громадський порядок, спокійні умови відпочинку громадян, з особливою зухвалістю, хуліганських мотивів та явної неповаги до суспільства, висловлюючись нецензурною лайкою, безпричинно, побили потерпілих, отже, їх дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 296 КК України, за ознакою вчинення групою осіб, особливої зухвалості, яка проявилась у заподіянні тілесних ушкоджень та із використанням предметів, а саме молотків, що були винесені із домоволодіння ОСОБА_4 з метою нанесення тілесних ушкоджень, тобто знаходились поза межами місця події, це також усвідомлювалось ОСОБА_3 та були використані ОСОБА_3 для нанесення тілесних ушкоджень. Але в судовому засіданні не встановлено, не доведено та не надано доказів, з приводу того факту, що ОСОБА_4 наносились тілесні ушкодження саме молотком, але встановлено, що він мав намір спричинити шкоду здоров'ю людині, оскільки приніс дані молотки, але ОСОБА_3 один, а брат ОСОБА_13 другий молоток забрали, для того, щоб запобігти вчиненню ОСОБА_4 злочину. Та вказана обставина на кваліфікацію злочину не впливає.
Також ОСОБА_1 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, тому дії підсудних також правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України, за кваліфікуючою ознакою, вчинення його групою осіб. Враховано, що підсудні умисно змінили показання, а свідок ОСОБА_9 чітко вказала, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 наносив ОСОБА_4, оскільки відтягувала його від нього, молотків не бачила, але як зазначає експерт ОСОБА_15 тілесні ушкодження завдані ОСОБА_1 нанесені тупим твердим предметом, це міг бути як молоток, та і нога.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_9, суд вважає їх такими, що вони відповідають обставинам справи та підтверджені показаннями експерта ОСОБА_15 та матеріалами кримінальної справи, а підсудні умисно змінили показання, оскільки намагались, саме ОСОБА_4 уникнути відповідальності за тяжкі злочини.
Прокурор не вбачає підстав для зміни обвинувачення, клопотань, щодо цього не заявлено.
Обставин, що пом'якшують покарання, щодо обох підсудних не встановлено, оскільки ОСОБА_29, не визнав повністю своєї вини, а ОСОБА_3, хоча і визнав повністю, але обоє змінили свої показання, крім того, добровільно не відшкодували завданих збитків за позовом прокурора.
Обставиною, що його обтяжує, згідно з п.13 ч.1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд вважає, що згідно зі ст. 12 КК України, вони є тяжкими.
Призначаючи вид та розмір покарання у межах санкції закону за скоєння злочинів, також береться до уваги, що їх наслідки не є непоправними, потерпілі претензій не мають, підсудні характеризуються посередньо.
Обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості злочинів та можуть бути враховані при характеристиці осіб підсудних, для застосування ст. 69 КК України, суд не знаходить.
Враховуючи викладене вище, суд вважає обґрунтованим призначити обом підсудним покарання у межах санкції відповідних норм закону, у вигляді позбавлення волі, з відбуванням у виправній установі закритого типу.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вказано, у пункті першому, що при новому розгляді справи може бути посилено покарання чи застосовано норму закону про більш тяжкий злочин лише у випадках, якщо вирок було скасовано за апеляцією чи касаційним поданням прокурора, апеляцією чи касаційною скаргою потерпілого або його представника через м'якість покарання, або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин. Так вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 04.12.2012 року по цій справі було скасовано апеляційним судом Харківської області з інших підстав, а саме у зв'язку з істотним порушеннями кримінально-процесуального закону, які перешкоджають постановити законний та обґрунтований вирок.
Таким чином, суд вважає необхідним призначити покарання, яке призначено за вироком по цій справі від 04.12.2012 року.
Суд визнає такі покарання необхідними і достатніми для виправлення підсудних та попередження нових злочинів.
Щодо заявленого позову, суд виходить з положень ст. 28 КПК України щодо права на його пред'явлення.
З урахуванням положень ст. 328 КПК України про вирішення позовів залежно від доведеності підстав і розміру, суд вважає, що позов прокурора Кегичівського району Харківської області в інтересах держави в особі фінансового управління Красноградської РДА підлягає задоволенню на підставі ч.4 ст.174 ЦПК України, як такий, що повністю визнаний підсудними і підтверджений зазначеними вище та дослідженими доказами.
Оскільки при подачі позову прокурор, згідно з п.6, п.11 ст.5 Закону "Про судовий збір", від сплати судового збору звільнений, ці витрати, на підставі ст.88 ЦПК України, покладаються на підсудних, їх розмір, відповідно до ст.4 цього Закону, становить 214,60 грн.
Розглядаючи питання щодо міри запобіжного заходу, суд вважає, що у зв'язку з призначенням реального покарання у вигляді позбавлення волі, та забезпечення його відбування, її слід залишити обом підсудним у вигляді тримання під вартою, що відповідає тяжкості злочинів та особам підсудних.
Речовий доказ - два металевих молотка з дерев'яними ручками, що передані на зберігання Кегичівському СВМ Сахновщинського РВ ГУМВС України в Харківській області, суд виходить з того, що ці предмети є інструментами і не належать підсудним, тому, на підставі п.5 ст. 81 КПК України, вважає правильним повернути ОСОБА_13, як законному володільцю у власність.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
ОСОБА_4, ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 121 та ч.4 ст. 296 КК України, і призначити їм покарання:
ОСОБА_4 за ч.2 ст. 121 КК України - 7 років позбавлення волі, за ч.4 ст. 296 КК України - 5 років позбавлення волі.
Остаточне покарання за цим вироком, відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити у вигляді позбавлення волі строком 7 (сім) років у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України - 7 років 3 місяці позбавлення волі, за ч.4 ст. 296 КК України - 5 років позбавлення волі.
Остаточне покарання за цим вироком, відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити у вигляді позбавлення волі строком 7 років 3 місяці.
На підставі ч.5 ст.107, ст. 71 КК України, частково приєднати не відбуте покарання, призначене попереднім вироком Джанкойського міського суду автономної республіки Крим від 27 жовтня 2010 року за ч.2 ст.186, 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, а саме, його невідбутої частини у вигляді 8 міс. 15д. Остаточне покарання, за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_3 у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, ОСОБА_3 до набрання вироком чинності, залишити у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі м. Харкова.
Строк відбування покарання кожного відраховувати з часу фактичного затримання, тобто, з 11 травня 2012р.
Задовольнити цивільний позов прокурора Кегичівського району Харківської області в інтересах держави в особі фінансового управління Красноградської РДА, стягнувши солідарно: з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, витрати на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 4031 (чотири тисячі тридцять одна) грн. 33 коп. та судовий збір - 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60коп.
Речовий доказ - два металеві молотки з дерев'яними ручками, що знаходяться на зберіганні у Кегичівському СВМ Сахновщинського РВ ГУМВС України в Харківській області, повернути ОСОБА_13 (с. Землянки Кегичівського району Харківської області), у власність.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб: засудженими - з часу отримання його копії, іншими учасниками - з моменту його проголошення.
Суддя Н.М. Куст