Іменем України
Справа № 2601/16695/12
Провадження № 2/2601/4597/12
02.08.2013 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Фролов М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому цивільну заяву позивача ОСОБА_1 про залишення без розгляду його позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного нотаріуса ОСОБА_6 про витребування майна, скасування реєстрації, усунення перешкод,-
встановив :
в провадженні Голосіївського районного суду знаходиться вищевказана цивільна справа.
В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті позивач зробив заяву про залишення позову без розгляду.
При поставленні на обговорення даного питання представник відповідача ОСОБА_2 заперечував у задоволенні заяви і просив продовжити розгляд справи оскільки відповідачем ОСОБА_2 пред'явлено зустрічний позов. Представник відповідача ОСОБА_3 також наполягав на продовженні розгляду справи за зустрічним позовом відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватний нотаріус ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленими в судове засідання не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, зміст заяви позивача, вважає за можливе залишити позов без розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Таким чином залишення своїх позовних вимог без розгляду є диспозитивним правом позивача, яким він скористався.
В той же час суд не бере до уваги вимогу представника відповідача ОСОБА_2 про необхідність продовження розгляду справи за його зустрічною позовною заявою про визнання права власності, оскільки зустрічна позовна заява надійшла в суд 24.07.2013 року і в судовому засіданні 02 серпня 2013 року питання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду і об'єднання в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду не вирішувалось.
Відповідно до ч.2-3 ст.123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, а вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Таким чином, оскільки питання прийняття зустрічного позову вирішено не було, зустрічна позовна заява підлягає поверненню разом з доданими до неї матеріалами відповідачу внаслідок залишення без розгляду позовних вимог за первісним позовом, що не позбавляє його права звернутися із самостійним позовом.
На підставі ч.6 ст.154 ЦПК України суд одночасно з вирішенням питання про залишення без розгляду позову вирішує питання про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі наведеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 207, ст. 208-210, 292-296 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного нотаріуса ОСОБА_6 про витребування майна, скасування реєстрації, усунення перешкод - залишити без розгляду.
Скасувати захід забезпечення позову шляхом зняття арешту на квартиру АДРЕСА_1 накладеного відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29.01.2013 року.
Позивачу ОСОБА_1 повернути оригінали письмових доказів долучених ним до матеріалів справи.
Повернути відповідачу ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву з доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити ОСОБА_2, що сплачений судовий збір за його зустрічною заявою може бути повернено на підставі ухвали суду за його заявою.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя