Справа № 610/1813/13-к
Пр. № 1-кп/610/143/2013
15.08.2013 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.
при секретарі Щербак Л.Ч.,
за участю: прокурорів Левченко Г.М., Кривича І.В.
потерпілої ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження № 12013220190000260 за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Балаклія Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: 19.10.1999 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст. 140 ч. 2 КК України (в ред. 1960 р.) до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України (в ред. 1960 р.) - з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 27.11.2000 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 17-81 ч. 3, 81 ч. 3, 17-140 ч. 2, 140 ч. 3, 143 ч. 2, 42, 43 КК України (в ред. 1960 р.) до 4 років позбавлення волі; 06.09.2002 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 5, 69, 71 КК України до 6 років позбавлення волі; 11.12.2008 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі; 22.03.2013 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 296 ч. 1, 71, 72 КК України до 2 років обмеження волі; проживаючого: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 06 лютого 2013 року близько 12 год. 30 хв., знаходячись по АДРЕСА_3, де відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, що виразилося в нанесенні потерпілій ОСОБА_1 кількох ударів кулаком в область обличчя, заволодів грошима останньої в сумі 500 грн. та золотими прикрасами, а саме: сережками, масою 4 г., 585 проби, вартістю 988 грн. 96 коп., ланцюжком, масою 6 г., 585 проби, вартістю 1483 грн. 44 коп., хрестиком, масою 2 г., 585 проби, вартістю 494 грн. 48 коп., ланцюжком, масою 4,5 г., 585 проби, вартістю 1112 грн. 58 коп., ладанкою овальної форми, масою 2 г., 585 проби, вартістю 494 грн. 48 коп., кільцем масою 1,5 г., 585 проби, вартістю 370 грн. 86 коп., кільцем, масою 4 г., 585 проби, вартістю 988 грн. 96 коп., ланцюжком, масою 4 г., 585 проби, вартістю 988 грн. 96 коп.
Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 7422 грн. 72 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину по пред'явленому обвинуваченню не визнав та пояснив, що з 05 по 06 лютого 2013 року він ночував у своєї сестри ОСОБА_5, оскільки в його домі немає опалення. Весь день 06 лютого 2013 року він був вдома у сестри. Близько 17 год. 00 хв. він виходив з дому відвідати товаришів і не заставши нікого вдома, близько 19 год. 00 хв., повернувся. З потерпілою ОСОБА_1 він не знайомий та її не грабував.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винність підтверджується:
- показами потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила суду, що 06 лютого 2013 року близько 10 год. 00 хв. вона повернулась з роботи додому. Її батько поїхав на риболовлю, а мати об 11 год. 30 хв. пішла з дому. Вона лягла в одній з кімнат відпочивати, вхідні двері при цьому були відчинені. Близько 12 год. 30 хв. вона почула, що вхідні двері будинку відчинились і в дім хтось ввійшов. Вирішивши, що це її син вона вийшла його зустріти. В коридорі вона побачила раніше незнайомого їй чоловіка в чорній спортивній куртці з вдягненим капюшоном, який відразу вдарив її кулаком в праве око. Після цього він схопив її за руку і сказав: «Давай все, що в тебе є!». Вона відповіла, що в неї нічого немає. Після цього він наказав їй зняти золоті сережки. Потім він схопив її за руку та потягнув у кімнату. В кімнаті він почав переривати речі і знову сказав: «Давай все, що в тебе є!», при цьому почав різати якимось предметом їй по руці. Вона віддала йому золоті прикраси, а саме: браслет, два кільця, один ланцюжок з ладанкою та один ланцюжок з хрестиком. Прикраси він поклав до карману курточки, після чого пішов до кімнати батьків та почав там все переривати. Повернувшись він її знову вдарив. На чергову вимогу чоловіка віддати все, що в неї є, вона віддала йому 500 грн. Отримавши гроші, він ще раз її вдарив після чого вона втратила свідомість і опритомніла тільки коли повернувся її син. Також пояснила, що у Балаклійському райвідділі з нею проводили впізнання і вона впізнала чоловіка, який її пограбував, ним виявився ОСОБА_4 В судовому засіданні підтвердила, що саме обвинувачений ОСОБА_4 її пограбував;
- показами свідка ОСОБА_7, який пояснив суду, що 06 лютого 2013 року вранці він поїхав на риболовлю. Близько 11 год. 00 хв. йому телефонувала донька та питала коли він повернеться. Приблизно о 13 год. 00 хв. йому зателефонувала дружина та сказала щоб він терміново їхав додому, тому що їх донці погано і вона викликала швидку. Повернувшись, він побачив, що в домі все розкидано і дізнався, що його доньку пограбували. Він чув як донька розповідала працівникам міліції, що в неї забрали 500 грн. та золоті прикраси, а саме: сережки, браслет, два кільця, один ланцюжок з ладанкою та один ланцюжок з хрестиком. Вказані прикраси були в його доньки, деякі з них їй дарували вони. Також пояснив, що його донька ходила до Балаклійського райвідділу на впізнання. Повернувшись, вона йому розповіла, що впізнала чоловіка, який її пограбував.
- показами свідка ОСОБА_8, який пояснив суду, що він мешкає в АДРЕСА_4. Навпроти його будинку проживає ОСОБА_4 з яким він особисто знайомий. 06 лютого 2013 року він сидів на лавочці біля свого дому і чекав друзів. Приблизно о 12.00 год. він побачив ОСОБА_4, який з середини двору зачинив калитку, переліз через паркан і, привітавшись з ним, пішов в напрямку АДРЕСА_3. ОСОБА_4 був одягнутий у чорну куртку з капюшоном та темно синього кольору штани. Зазначені події він добре пам'ятає оскільки домовлявся з друзями 07 лютого 2013 року піти пограти у футбол.
- показами свідка ОСОБА_6, який пояснив суду, що він працює слідчим СВ Балаклійського РВ ГУМВС України в Харківській області і проводив досудове розслідування по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_4 При допиті потерпілої ОСОБА_1 остання вказала на ознаки особи, яка вчинила стосовно неї грабіж і пояснила, що може її впізнати. Отримавши від оперативних співробітників інформацію про те, що вказаний злочин міг вчинити ОСОБА_4 він вирішив провести впізнання за участю потерпілої ОСОБА_1 Впізнання проводилось за склом з одностороннім оглядом. Потерпіла ОСОБА_1, в присутності понятих, впізнала особу, яка вчинила щодо неї грабіж, ним виявився ОСОБА_4 Жодного тиску на потерпілу не завдавалося.
- показами свідка ОСОБА_9, яка пояснила суду, що вона брала участь в якості понятого при проведенні впізнання по кримінальному провадженню за фактом пограбування ОСОБА_1 Впізнання проводилось у Балаклійському райвідділі за склом з одностороннім оглядом. Спочатку на вулицю вивели чотирьох осіб, яких впізнавали, а потім завели потерпілу. Подивившись через скло на чоловіків, потерпіла почала плакати і сказала, що впізнала чоловіка, який її пограбував, при цьому вказала на нього рукою. Цим чоловіком виявився ОСОБА_4 Після цього вони всі пішли до кабінету слідчого для оформлення протоколу. Також пояснила, що на потерпілу ОСОБА_1 ніхто тиску не чинив і що вона сама впізнала чоловіка, який її пограбував.
- аналогічними показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_10;
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 06.02.2013 року, в якій остання зазначила прикмети особи, яка її пограбувала;
- протоколом огляду місця події від 06.02.2013 р. домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, під час якого виявлені сліди вчинення злочину;
- висновком товарознавчої експертизи № 574 від 05.03.2013 року, відповідно до якого вартість ювелірних виробів на брухт золота, становить: 6922 грн. 72 коп., у тому числі: золотих сережок, масою 4 г., 585 проби - 988 грн. 96 коп.; золотого ланцюжка, масою 6 г., 585 проби - 1483 грн. 44 коп.; золотого хрестика, масою 2 г., 585 проби - 494 грн. 48 коп., золотого ланцюжка, масою 4,5 г., 585 проби - 1112 грн. 58 коп.; золотої ладанки овальної форми, масою 2 г., 585 проби - 494 грн. 48 коп.; золотого кільця масою 1,5 г., 585 проби - 370 грн. 86 коп.; золотого кільця, масою 4 г., 585 проби - 988 грн. 96 коп.; золотого ланцюжка, масою 4 г., 585 проби - 988 грн. 96 коп.;
- висновком судово-медичної експертизи № 129-БЛ/13 від 13.03.2013 р., відповідно до якого у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, були встановлені наступні тілесні ушкодження: садно і синець в лобній ділянці голови, синець в правій окологлазничній ділянці, які утворилися від ударної дії тупих предметів, а також по 3 поверхневі різані рани на правому та лівому передпліччі, і поверхнева різана рана на лівій гомілці, які утворилися від дії ріжучого предмету (предметів), індивідуальні властивості яких в пошкодженнях не відобразилися. Давність їх утворення 4-5 днів до моменту освідування, можливо і в строк вказаний освідуваною. За ступенем тяжкості вищевказані синці, поверхневі різані рани і садно, як кожне окремо так і в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 16.02.2013 року за участю потерпілої ОСОБА_1, під час якого остання впізнала ОСОБА_4 як особу, що її пограбувала;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.04.2013 року за участю ОСОБА_1, під час якого остання розповіла та показала на місці про обставини її пограбування 06.02.2013 року;
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 405-БЛ/13 від 14.05.2013 р., відповідно до якого вищезазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_1: садно і синець в лобній ділянці голови, синець в правій окологлазничній ділянці можливо могли виникнути в строк і при обставинах вказаних в протоколі слідчого експерименту від 25.04.2013 г. з її участю;
Дослідивши надані учасниками кримінального провадження докази, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 186 КК України як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що 06 лютого 2013 року близько 10 год. 30 хв. вона приїхала до своєї доньки ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Там також знаходився її син ОСОБА_4 Потім вона лягла спати та прокинулась близько 15 год. 30 хв. Її син ОСОБА_4 знаходився вдома та дивився телевізор. Приблизно о 16.00-17.00 год. її син сказав, що піде до друзів. О 18 год. 00 хв. приїхали працівники міліції, які розшукували її сина. Вона разом з ними проїхала до себе додому і впевнившись, що її сина вдома немає, повернулась. Приблизно через 30 хвилин повернувся її син ОСОБА_4 Вона розповіла йому, що його розшукує міліція.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що її брат ОСОБА_4 з кінця січня 2013 року жив у неї. 06 лютого 2013 року до неї прийшла їх мати та поскаржившись, що всю ніч не спала, лягла спати. Прокинулась мати о 15.30 год. Весь цей час вона зі своїм братом ОСОБА_4 знаходилась вдома. Близько 16.00 год. її брат пішов з дому. Коли він пішов, приїхали працівники міліції, які його розшукували. Їх мати разом з працівниками міліції поїхала шукати її брата. Через деякий час мати повернулася, а ще через якийсь час повернувся і її брат. Також пояснила, що на досудовому розслідуванні давала інші покази у зв'язку з тим, що перебувала у хворобливому стані і переплутала дати подій.
До вказаних показів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_5 суд відноситься критично, оскільки ОСОБА_11 є матір'ю, а ОСОБА_5 рідною сестрою обвинуваченого. Зазначені покази суд розцінює як намагання допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності.
Доводи обвинуваченого про те, що він 06.02.2013 року до 17.00 год. перебував вдома у своєї сестри, а також аналогічні покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_5, спростовуються вищезазначеними показами потерпілої ОСОБА_1, а також показами свідка ОСОБА_8 про те, що 06.02.2013 року приблизно о 12.00 год. він побачив ОСОБА_4, який з середини двору зачинив калитку, переліз через паркан і, привітавшись з ним, пішов в напрямку АДРЕСА_3.
Оскільки повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 21.02.2013 року було вручено ОСОБА_4 25.02.2013 року, а проведено слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_1 та призначено додаткову судово-медичну експертизу 25.04.2013 року, тобто в межах двомісячного строку, доводи сторони захисту щодо недопустимості вказаних доказів суд вважає безпідставними.
Безпідставними суд вважає також доводи сторони захисту щодо недопустимості в якості доказу протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.02.2013 р. через зовнішню несхожість статистів із ОСОБА_4, оскільки, відповідно до ст. 228 КПК України, при проведенні вказаної слідчої дії особи, які пред'являються для впізнання не повинні мати лише різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Про відсутність вказаних різких відмінностей в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_10
Можливі розбіжності у показах свідків щодо віку потерпілої та конкретних обставин проведення певних слідчих дій (місця складання протоколу, тощо), на думку суду, пов'язані з давністю подій і особливістю суб'єктивного сприйняття віку та інших ознак кожною людиною.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позиція обвинуваченого необґрунтована, за допомогою своєї версії він намагається уникнути відповідальності і ввести суд в оману.
Оцінивши дослідженні докази в їх сукупності, вину обвинуваченого ОСОБА_4 по даній кваліфікації суд вважає доведеною.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий: 19.10.1999 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст. 140 ч. 2 КК України (в ред. 1960 р.) до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України (в ред. 1960 р.) - з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 27.11.2000 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 17-81 ч. 3, 81 ч. 3, 17-140 ч. 2, 140 ч. 3, 143 ч. 2, 42, 43 КК України (в ред. 1960 р.) до 4 років позбавлення волі; 06.09.2002 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 5, 69, 71 КК України до 6 років позбавлення волі; 11.12.2008 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі; 22.03.2013 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 296 ч. 1, 71, 72 КК України до 2 років обмеження волі. На обліку у лікаря-психіатра не перебуває. З 2000 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з алкогольною залежністю. За місцем проживання характеризується негативно.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Визнання органом досудового розслідування в якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, вчинення злочину повторно, судом при призначенні покарання таким не враховується, оскільки дана обставина передбачена ст. 186 КК України в якості ознаки злочину, що впливає на його кваліфікацію, і додаткового врахування при призначенні покарання в якості обставини, що обтяжує його, - не потребує.
При призначенні покарання обвинуваченому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу винного, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин, конкретні обставини справи, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України суд до покарання, призначеного ОСОБА_4 даним вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 22.03.2013 року за ч. 1 ст. 296 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, перерахувавши це покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України в більш суворий вид покарання, виходячи зі співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі і таким чином до нового покарання приєднує 6 місяців позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті злочину, підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілої в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приймає до уваги положення ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона - в даному випадку потерпіла - зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Приймаючи до уваги, що згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 574 від 05.03.2013 року загальна вартість золотих виробів складає 6922 грн. 72 коп., а інших доказів їх вартості не надано, суд приходить до переконання, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1, в частині відшкодування матеріальної шкоди, підлягають задоволенню в сумі 7422 грн. 72 коп. (6922,72+500=7422,72)
При вирішенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд вважає, що позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково в розмірі 5000 грн. При цьому суд вважає, що моральна шкода, заподіяна ОСОБА_1, полягає в фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що моральна шкода заподіяна злочином, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини ОСОБА_4, ступінь тяжкості, характер та кількість заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, вимушеність змін в організації потерпілою свого життя, вимоги розумності і справедливості.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання 5 (п'ять) років і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70, п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового складання з покаранням призначеним за вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 22.03.2013 року у виді 6 місяців позбавлення волі, остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 - 6 (шість) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 24.05.2013 року.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 72 коп. матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) моральної шкоди, а всього стягнути 12422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області судові витрати по справі в сумі 2009 грн. 00 коп. за проведення дактилоскопічних та товарознавчої експертиз.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддя