Справа № 418/394/13-к
05.08.2013 рокуМіловський районний суд
Луганської області
у складі: головуючого судді - Оробцової Л.О.,
при секретарі - Лисянського О.В.
за участю прокурора - Бражника В.І.
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове кримінальне провадження внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201303049000126 від 22 березня 2013 року з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором та обвинуваченим
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Великоцьк Міловського району Луганської області, українцем, громадянином України, із середньою освітою, одруженим, маючим на утриманні малолітню дитину, не працюючим, в силу ст. 89 КК України не судимим, зареєстрованим та мешкаючим за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -
4 квітня 2013 року до Міловського районного суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості по кримінальному провадженню за фактом вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Під час досудового слідства було встановлено, що 14 вересня 2011 року, приблизно о 16 годині, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у смт. Мілове по вул. Степна Міловського району Луганської області та маючи умисел на незаконне придбання і зберігання наркотичного засобу, біля смітника, який знаходиться неподалік від Міловської газової дільниці, зірвав з дикорослих кущів рослин коноплі висушені верхівкові частини з листям. Після чого подрібнив їх руками та помістив у паперовий згорток, тим самим незаконно придбав і виготовив наркотичний засіб - каннабіс. Поклавши згорток з подрібненими рослинами коноплі кишеню спортивних штанів ОСОБА_1 пішов до свого дому з метою вжити їх шляхом куріння. Однак, приблизно о 17 годині під часу руху був зупинений працівниками карного розшуку Міловського РВ ГУМВС та доставлений до приміщення Міловського РВ УМВС, де під час особистого огляду в нього був виявлений та вилучений паперовий згорток з речовиною рослинного походження. Відповідно до висновку експерта №2155/9 від 23 вересня 2011 року ця речовина визнана особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - каннабісом масою 20,8 грам в перерахунку на суху речовину.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві було кваліфіковано як незаконне придбання особливо небезпечного засобу, виготовлення і зберігання його для власного вживання без мети збуту, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження - прокурором Міловського району Корсуном Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода від 29 березня 2013 року про визнання винуватості, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри, не вчиняти у майбутньому аналогічних злочинів. Сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень. З запропонованою мірою покарання обвинувачений згоден.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочині за ч. 1 ст.309 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.
Згідно ч2ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена за ініціативою прокурора чи підозрюваного.
Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно ч.4ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесене до категорії злочинів середньої тяжкості, унаслідок вчиненого обвинуваченим злочину шкода завдана суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди підозрюваний та прокурор, визначена в межах санкцій ч.1ст.309 КК України, угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2ст.473, ст.ст.394,424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч.5 сст.474 КПК України зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст.476 КПК України. Укладання угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується з призначенням судом узгодженого покарання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання. Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч.7 ст. 474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.
Обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
При узгодженні міри покарання між сторонами враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження - в.о. прокурора Міловського району Луганської області та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та ухвалення обвинувального вироку.
Судові витрати на проведення експертизи суд вважає можливим покласти на обвинуваченого, оскільки вони викликані його протиправними діями.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314,368,374,394,473-476 КПК України суд, -
Затвердити угоду від 29 березня 2013 року про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження - в.о. прокурора Міловського району Луганської області юристом 3 класу Корсун Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в розмірі 337 (триста тридцять сім) гривень 68 копійок.
Речові докази по справі (а.с.25) знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Міловський районний Луганської області .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючий: суддя (підпис)
Голова Міловського
районного суду Л. О. Оробцова