ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15 серпня 2013 р. Справа № 909/714/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П.А.,
при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України",
вул.Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001
до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"
вул. Б.Хмельницького, 59-А, м.Івано - Франківськ, 76007
про стягнення 27 728 604,85 грн. заборгованості, з яких: 22 025 693,36 грн. основний борг,
148 720,54грн.- інфляційні втрати, 2 435 505,20 грн. - пеня, 839 858,58грн. - 3% річні та
2 278 827,18 грн. - 7% штраф
За участю представників сторін:
від позивача: Вознюк Є.В.- головний юрисконсульт відділу претензійно - правової роботи, (довіреність № 14/61 ввід 22.03.13)
від відповідача: Пукіш Т.Р.- юрисконсульт юр. відділу, (довіреність № 20-01/1196 від 11.10.12 )
публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" звернулось в суд із позовом до державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 27 728 604,85 грн. заборгованості, з яких: 22 025 693,36 грн. основний борг, 148 720,54грн.- інфляційні втрати, 2 435 505,20 грн. - пеня, 839 858,58грн. - 3% річні та 2 278 827,18 грн. - 7% штраф. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно укладеного договору щодо оплати поставленого природного газу.
Відповідач в судове засідання з'явився та надав суду відзив в якому зазначив, проте що відмовити у задоволенні позову в частині стягнення інфляції в сумі 148 720,54 грн. та 3% річних в сумі 839 858, 58 грн. та просить зменшити розмір пені та штрафу.
Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
19.01.12 між ПАТ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" укладено договір № 12/1001-БО-15 на купівлю - продаж природного газу (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язується передати покупцеві імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору .
На виконання умов договору позивач передав відповідачу протягом січня - липня 2012 року природний газ на загальну суму 49 317 751,27 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи.
Згідно п.4.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
В порушення договірних зобов'язань, відповідач своєчасно не розрахувався за поставлений природний газ, внаслідок чого позивачем нараховані штрафні санкції.
В силу ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Посилання відповідача на відсутність своєї вини суд не може прийняти до уваги, враховуючи ст.617 ЦК України, якою передбачені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Виходячи із системного аналізу норм Цивільного та Господарського кодексів суд прийшов до висновку, що відсутність у боржника необхідних коштів та невиконання зобов'язань контрагентами боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання взятого зобов'язання.
Заперечення відповідача щодо правильності нарахування позивачем пені, штрафу та 3 % річних суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2 договору на купівлю-продаж природного газу №12/1001-БО-15 сторони узгодили, що у разі невиконання покупцем пункту 4.1 умов цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад (30) тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7(семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Пунктом 4.3 договору №12/1001-БО-15 від 19.01.12 сторони узгодили, що у платіжних дорученнях відповідач повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу.
Частиною 1 ст.1089 Цивільного кодексу України встановлено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
В судовому засіданні представник позивача відмовився, щодо перерахування штрафних санкцій, проте судом перевірено правильність нарахування за розрахунками позивача, які наявні в матеріалах справи та не є арифметично вірними.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
На підставі вказаної норми закону позивачем відповідачу за період з 19.01.12 по 22.04.13 нараховані три відсотки річних в сумі 839 858,58 грн. та інфляційні втрати в сумі 148 720,54 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування 3% річних, задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи є арифметично не вірним.
Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки позивачем неправомірно сума боргу за кожен місяць нарахування збільшена на суму інфляційних втрат та за розрахунком, здійсненим судом, інфляційні втрати становлять 148 720,54 грн. В решті інфляційних втрат в сумі 148720,54 грн. слід відмовити.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме:597409,21 грн. - пені, 1541798,54 грн. - штрафу, 119481,84 грн. - 3% річних та в інфляційних нарахувань - відмовити.
Що стосується стягнення 148 720,54 грн. інфляційних нарахувань за період з 16.01.12 по 15.08.12, нарахованих на суму заборгованості , то слід зазначити.
Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці (Постанова Вищого господарського суду України від 15.02.12 у справі №5021/1596/2011).
Господарським судом встановлено, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 362-97р., а тому в задоволенні інфляційних втрат за період з 16.01.12 по 15.08.12 слід відмовити за необґрунтованістю.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв'язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 526, 530, 546, 610, 612, 614, 617, 625, 629, 714, 1089 ЦК України, ст. 216, 230 ГК України, ст. 4-7, 22, 28, 33, 43, 49, 55, 69, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 27 728 604, 85 грн. задовольнити частково.
Стягнути з державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького,59-а, м. Івано-Франківськ,76000 (код 03346058) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького,6, м. Київ 1,01001 (код 20077720) - 22 025 693,36 грн. ( двадцять два мільйони двадцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто три грн. 36 коп.) - основний борг, 597 409,21 грн. (п'ятсот дев'яносто сім тисяч чотириста дев'ять грн. 21 коп.) - пені, 119481,84 грн. ( сто дев'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна грн. 84 коп.) - 3% річних, та 1541798, 54 (один мільйон п'ятсот сорок одна тисяча сімсот дев'яносто вісім грн. 54 коп.) - штрафу, а також 68820,20 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 20 коп.) - судового збору.
В решті вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.08.13
Суддя Шкіндер П. А.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Кучма І. І. 20.08.13