Справа № 752/11781/13-к
Провадження №: 1-кп/752/451/13
29 липня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Дроздової Н.В.
при секретарі Хоменку О.С.
з участю прокурора Вдовиченка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110010004517 від 03.04.2013 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Українки Київської області, українки, громадянки України, одруженої, не працюючої, освіта професійно-технічна, має на утриманні малолітню доньку, не зареєстрованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27.10.2011 року за ч. 1 ст. 309 КК України, та на підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільненої від кримінального покарання; вироком Обухівського районного суду Київської області від 18.03.2013 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -
02.04.2013 року приблизно о 16.30 год. у ОСОБА_1, яка перебувала у відділі продажу одягу оптово-роздрібного магазину «Фуршет», що по вулиці Інженерній, 1 в м. Києві, виник умисел таємно викрасти товар, який був виставлений для продажу, а саме: гольф чорного кольору, вартістю 153, 36 грн., колготи жіночі сірого кольору, вартістю 35, 44 грн., бюстгальтер чорного кольору вартістю 140, 68 грн. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів та користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає взяла вище вказані речі та пішла до примірочної кімнати. В примірочній кімнаті одягла на себе гольф чорного кольору, взятий в магазині, поверх нього одягла куртку у якій прийшла до магазину. Після цього бюстгальтер чорного кольору та колготи сірого кольору, які були взяті в цьому ж магазині сховала в рукав своєї куртки з метою приховати вказані речі від сплати. Після цього ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел пішла до ліній касових апаратів вказаного магазину, взятий в магазині та схований товар до оплати не надала та його вартість не сплатила. Однак, свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як була затримана співробітниками охорони магазину
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено, у зв'язку з відшкодуванням заподіяної шкоди.
Допитана в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та показала суду про те, що дійсно вона 02.04.2013 року у магазині «Фуршет», що по вулиці Інженерній, 1 в м. Києві, вирішила таємно викрасти частину речей, що взяла у торгівельній залі, тому на касі за частину заплатила, а частину сховала та намагалася пронести без оплати, оскільки не мала грошей. Однак, буза зупинена працівниками охорони, які виявили викрадений товар.
Щиро розкаялася у вчиненому, просила суд не карати її суворо, дуже шкодує про вчинене та обіцяє такого більше не робити.
За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази представника потерпілого та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи, допитом обвинуваченої та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують її особу, та надійшов до висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно.
При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, віднесено кримінальним законом до категорії середньої тяжкості;
- особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, з 07.03.2013 року перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, має судимість, що не знята та не погашена у встановленому законом порядку.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, у відповідності зі ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
На підставі вимог ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України, покарання за даним вироком та покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 18.03.2013 року, виконувати самостійно.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Керуючись вимогами ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України, вирок Обухівського районного суду Київської області від 18.03.2013 року, яким ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виконувати самостійно.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Роз'яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя Н.В. Дроздова