Справа № 2-70/12
15 серпня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Пархоменко О.В.
при секретарях Харитоновій К.В., Голік О.А., Ринда Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - виконавчий комітет Ірпінської міської ради, Державна інспекція сільського господарства у Київської області , Інспекція з державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, Головне управління ДСНС України у Київській області у м. Ірпінь про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди,
Позивачка звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що вона є власником ? частини будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 09.11.00 р., реєстр № 1-3663; вказаний будинок розташований на земельній ділянці, частина якої площею 0,0296 га належить їй на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на землю серії Р1 № 204574, виданого 18.03.03 головою Ірпінської міської ради на підставі рішення ІУ сесії ХХІУ скликання Ірпінської міської ради народних депутатів від 26.09.02. Власницею інших ? частин вказаного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину серії АЕР № 944445 від 12.04.02 є ОСОБА_2 Кожна із частин вказаного житлового будинку розміщена на спільному фундаменті і під одним дахом та має суміжні стіни.
Позивачка вказує, що в липні 2009 року відповідачка почала самовільно, без погодження з нею, співвласницею житлового будинку й органами архітектури та містобудування будівельні роботи : розширення і перебудову своєї частини будинку шляхом часткового її зносу без її на те згоди і надбудови другого поверху. Оскільки на її звернення відповідачка не реагує, вона була змушена звертатися у відповідні інстанції з проханням вплинути на ситуацію, що склалася. Факт незаконного будівництва та порушення її прав підтверджується відповідями інспекції ДАБК у Київській області, Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Київській області на її письмові звернення, а також фото таблицею, які вона додає до позовної заяви. Так, за її заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_2 інспекцією ДАБК у Київській області було проведено обстеження території домоволодіння їх з нею будинку АДРЕСА_1 та встановлено, що за вказаною адресою співвласницею будинку ОСОБА_2 проводиться самочинна перебудова згаданого будинку; за фактом виявленого правопорушення відповідачку інспекцією Держархбудконтролю притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 96 ч.3 КУпАП, одночасно відповідачці було надано припис № 92 від 02.12.09 про припинення будь-яких будівельних робіт. Крім того як вбачається з акту № А 2727/97 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного 03.12.09 державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель у Київській області ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що " в порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України ОСОБА_2 зайнято земельну ділянку орієнтовною площею 0,00043 га по АДРЕСА_1, яка згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 18.03.03, виданого на підстав рішення Ірпінської міської ради від 26.09.02 № 87-4-ХХІУ та зареєстрованого в Книзі реєстрації актів про право приватної власності на землю за № 1933 належить ОСОБА_1.".
Позивачка також вказує, що відповідно до листа Головного державного інспектора Ірпінського міського управління ГУ МНС України в Київській області № 3-21 від 30.11.09 відповідачка також порушила норми п. 1.1 ДБН В 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", п. 2.7, 4.2.2, 8.4.4 Правил пожежної безпеки в Україні та не дотрималась вимог пожежної безпеки в будівництві, а саме без обмеження поширення пожежі між будинками, згідно вимог діючої нормативної документації ( ДБН 360-92, СниП 11-89, ДБН Б.2.4-1, ДБН Б. 24-3, СниП 2.11.06).
Вказує, що свого погодження на знос частини будинку відповідачки та проведення будівельних робіт, як того вимагає ст. 28 Закону України "Про архітектурну діяльність", вона відповідачці не давала і з самого початку заперечувала проти її самовільного будівництва, неодноразово послідовно та наполегливо оскаржувала її дії, звертаючись у відповідні державні установи. Не дивлячись на вжиті до відповідачки вказані заходи адміністративного впливу, остання, всупереч вимогам ст. 28 Закону України "Про архітектурну діяльність" продовжує порушувати її права, оскільки створює перешкоди для використання належного їй на праві власності будинку. Перешкоди у користуванні її майном полягають у тому, що внаслідок вказаного самовільного будівництва цегельна стіна другого поверху будинку ОСОБА_2 споруджена фактично над її частиною даху ( нависає над стелею її спальної кімнати, не опираючись при цьому на несучу стіну першого поверху). При цьому стіна другого поверху будинку надбудована на суміжній стіні першого поверху будинку, яка згідно з технічною документацією БТІ не є несучою, що в подальшому призводить до руйнування цієї стіни внаслідок надмірного навантаження, що, в свою чергу, є небезпечним для життя її і інших мешканців її частини будинку. Через нависання даху надбудованого другого поверху ОСОБА_2 над дахом її частини житлового будинку атмосферні опади накопичуються на ділянці між краєм покрівлі її частини будинку і стіною другого поверху незаконної надбудови (створився так званий "сніговий мішок"), внаслідок чого через замерзання та розмерзання цих опадів (добове коливання температур в зимовий період) руйнується покрівля її частини будинку та постійно мокне стеля її спальної кімнати, що позбавляє її безперешкодного і безпечного користування своїм майном.
Вказує, що крім того, дах над самовільно побудованим другим поверхом має таку конструкцію, що опади спадають на її частину земельної ділянки, що призводить до затікання опадів під фундамент та замокання стін її частини будинку. Внаслідок проведених відповідачкою незаконних будівельних робіт також змінилася конструкція даху та зменшився об'єм приміщення горища над її частиною будинку. Її право користування майном, що є її власністю, порушується також тим, що відповідачка без дотримання відповідних правил та без погодження з нею провела по її частину будинку кабель з електрострумом, що також створює загрозу для мешканців її частини будинку та позбавляє її можливості при необхідності проводити будь-які ремонтні чи будівельні роботи в місці знаходження кабелю. Все викладене вище унеможливлює безперешкодне користування нею частиною будинку, що є її власністю, зокрема, спальною кімнатною через постійну загрозу обвалу зазначеної стіни та намокання стелі і спонукає її до використання в якості спальні інших (допоміжних) приміщень будинку, що порушує її право власності і є ознакою недотримання ОСОБА_2 як забудовником обов'язків, передбачених ст. 28 Закону України "Про архітектурну діяльність"; внаслідок навісання на її частині будинку кабелю під напругою невідомого їй призначення вона також позбавлена можливості проводити будь-які ремонтні чи будівельні роботи своєї частини будинку.
Позивачка також вказує, що внаслідок проведених відповідачкою незаконних будівельних робіт її частина будинку втратила свою комерційну привабливість, що також є ще одним чинником порушення її прав як власника частини будинку. Неодноразові звернення до відповідачки з проханням припинити самовільне будівництво до позитивного результату не призвели, самовільне будівництво нею продовжується. Враховуючи вищевикладене вважає, що вимога по знесенню самочинної будівлі буде найбільш прийнятною для відновлення її порушеного права щодо користування частиною будинку, що є її власністю.
Позивачка вказує, що здійсненням самочинного будівництва їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у негативних емоціях і переживаннях, яких вона зазнала і продовжує зазнавати у зв'язку із протиправними діями відповідачки; для відстоювання своїх законних прав та інтересів вона була змушена витрачати час на звернення до різних установ і організацій, що створювало додаткове негативне моральне навантаження, душевні переживання поглиблюються ще й тим, що за настільки явної протиправної поведінки з боку відповідачки, остання жодним чином не реагує і продовжує самочинне будівництво. Виходячи із глибини душевних страждань, завданих їй і членам її сім'ї протиправними діями відповідачки, їх з характеру і тривалості, вона оцінює завдану їй моральну шкоду в 8 000 гривен.
Позивачка просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні майном, що є її власністю - ? частиною будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільної прибудови та надбудови до вказаної частини за рахунок відповідачки; зобов'язати ОСОБА_2 відновити за її рахунок будівлю в попередній стан відповідно до технічної документації вказаного будинку; стягнути із ОСОБА_2 на її користь 8 000 гривен в якості компенсації за завдану моральну шкоду; стягнути із ОСОБА_2 на її користь витрати по оплаті судового збору та витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.
В подальшому під час розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач у своєму запереченні проти позову посилається на ст. 361 ЦК України при цьому абсолютно ігнорує норми ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Забуваючи, що відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Тому відповідач мав керуватися саме ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Які були грубо порушені та призвели доведення ? будівлі, що належить позивачу до аварійного стану, що чітко визначено у судовій експертизі та з невідомих підстав ігнорується відповідачем. Також зауважує, що виходячи з експертного висновку випливає, що можливість проведення ремонтно-реставраційних робіт технічно неможливо.
Вказує, що відшкодування перенесених нею за цей період моральних, фізичних, психічних і душевних переживань і страждань, непомірно великих втрат немайнового характеру внаслідок психічного впливу неправомірних дій вона вбачає у матеріальному еквіваленті розміру заподіяної їй моральної шкоди. Для підрахунку психологічно обґрунтованої межі матеріального еквівалента моральної шкоди інститут психології ім. Костюка Академії педагогічних наук України при проведенні психологічних експертиз використовує методику, яка полягає у виборі базового показника для обчислення моральної шкоди та визначенні допоміжних критеріїв, які збільшують або зменшують базовий показник. При цьому застосовує різні базові показники і допоміжні критерії, які найбільш прийнятні в кожному конкретному випадку. Аналізуючи чинне законодавство щодо моральної шкоди, вона приходить до висновку, що базовий показник і допоміжні критерії уже визначені цим законодавством. Так загальний мінімальний розмір матеріального еквівалента моральної шкоди встановлений законодавством складає не менше 5 мінімальних розмірів заробітної плати, що в правовому статусі її, як позивача і є найбільш прийнятним базовим показником. Її моральні , психічні і душевні страждання та її втрати немайнового характеру непомірно перевищують встановлену мінімальну межу матеріального еквівалента розміру відшкодування заподіяної їй моральної шкоди. Виходячи з цього, а також Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.05.1995 року щодо критеріїв установлення розміру матеріального еквівалента, вона вважає, що найбільш прийнятні, психологічно й законодавчо обґрунтовані допоміжні критерії слід визначати, виходячи з видів утрат немайнового характеру, які позивач поніс внаслідок психічного впливу неправомірних дій. Вважає, що при визначення розміру відшкодування моральної шкоди необхідно врахувати наступні обставини: у зв'язку з протиправними діями відповідача, які проявилися внаслідок того, що відповідач в день її звернення до суду і до теперішнього часу не готовий на мирне врегулювання спірного питання змушує страждати не тільки її але й всю її сім'ю, а саме чоловіка та дитину. Порушено звичайний ритм їх життя у зв'язку з необхідністю тривалого перебування на судових засіданнях та під час проведення інших дій пов'язаних зі збиранням доказової бази. В даний час вона постійно знаходиться в стані депресії, було втрачено душевний спокій, порушився сон, з'явилися страшні сновидіння. Багато часу було втрачено та витрачається на лікування, в той час коли вона могла займатися іншими справами, спокійно працювати, виховувати малолітню дитину. Разом з тим вона терпить незручності та вимушена суттєво обмежувати себе у задоволенні своїх нагальних потреб. Вказує, що відповідач не вжив жодних заходів для того, щоб у добровільному порядку відшкодувати завдані моральні та матеріальні збитки, все це також принижує її, її переслідує почуття страху, незахищеності та тривоги, вона стала дратівливою, погано спить, не може нормально взагалі працювати. Виходячи з наведеного допоміжні критерії вона визначає в описаних вище втратах немайнового характеру у вигляді глибини, тривалості й характеру переживань і страждань, також в порушенні нормальних життєвих зв'язків, у вимушеному істотному погіршенні її життя. Також відповідач навмисно затягує та чинить протидію судовому провадженню по розгляду спірного питання щодо усунення перешкод в користуванні майном. Тому вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати їй заподіяний моральний збиток у розмірі 8 000 гривен.
Позивачка також вказує, що внаслідок протиправний дій відповідача по чиненні перешкод в користуванні майном та душевних переживань вона звернулася 11.02.2013 року за правовою допомогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Межрегіональна правова компанія", факт витрат позивача, пов'язані з наданням останньому правової допомоги підтверджується квитанцією про сплату наданих послуг; актом від 17.12.2012 року приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно заявки № 1 до договору № 11/2 від 11.02.2012 року про надання юридичних послуг, підтверджено факт надання ТОВ "МПК" позивачу правової допомоги, внаслідок протиправних дій відповідача щодо несплати заборгованості по заробітній платі позивачу. Відповідно до розрахунку, наданого ТОВ "МПК" кількість часу, витраченого на організацію, проведення та завершення юридичного супроводу складає 7 годин 30 хвилин, вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу у сумі 3 250,0 гривен.
У зв'язку із викладеними обставинами позивачка просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні майном, що є власністю ОСОБА_1 - ? частиною будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 об'єкту самочинного будівництва, яким є АДРЕСА_2, в тому числі з надбудовами і прибудовами до неї; зобов'язати ОСОБА_2 виготовити проектно-кошторисну документацію по відновленню та відновити будівлю в первісний стан відповідно до технічної документації, що буде виготовлено за рахунок ОСОБА_2; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3 250,0 гривен; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 000 гривен в якості компенсації за завдану моральну шкоду; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_8 та її представники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позов підтримали, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні 26.06.2013 року позов не визнали, суду пояснили, що відповідачка є законним користувачем і власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0264 га. Відповідно до діючого на дату початку ремонту шляхом реконструкції житлового будинку законодавства, а саме постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 року № 1104 дозвіл на виконання будівельних робіт був непотрібен. В квітні 2010 року ПМП "Аркос" було розроблено проект добудови з надбудовою до існуючого житлового будинку по АДРЕСА_1, цей проект було погоджено заступником головного архітектора м. Ірпені ОСОБА_14 від 12.05.2010 року. Також вважали, що твердження позивачки щодо невідповідності реконструкції шляхом добудови із прибудовою вимогам діючих нормативних документів у сфері будівництва спростовуються погодженнями спеціально уповноваженими органами державної влади та висновками ліцензованих експертних організацій в галузі будівництва. Просили у позові відмовити.
В судове засідання 15.08.2013 року відповідачка та їх представники не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, в зв'язку із цим суд, заслухавши думку позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_15, вважав за можливе розглянути справу в їх відсутності.
Представник третьої особи - Державної інспекції сільського господарства у Київської області Мисюра Н.М. в судовому засіданні 26.06.2013 року суду пояснила, що відповідно до повноважень інспекції відноситься контроль за використанням та охороною земель, вони не можуть нести відповідальність за ті документи, які складалися попередньою інспекцією, до будинків відношення інспекція не має.
Представник третьої особи - Інспекції з державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Бездоля Ю.О. в судовому засіданні позов підтримав, крім позовних вимог в п. 5 та 6 позовної заяви, які просив вирішити на розсуд суду. Пояснив, що інспекція проводила перевірки, про що складено акт перевірки та винесена постанова. Чи виконала відповідачка припис № 837 від 06.09.12 року він не знає, не володіє такою інформацією.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Ірпінської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином, надав суду листа з проханням розглядати справу без участі представника виконавчого комітету Ірпінської міської ради за доказами, наявними в матеріалах справи.
Представник третьої особи Головного управління ДСНС України у Київській області у м. Ірпінь в судове засідання не з'явився, надав суду листа, в якому вказав, що по суті заяви заперечень не має та просив розгляд проводити за відсутності представника третьої особит за доказами наявними у справі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 листопада 2000 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1-3663 спадкоємицею майна ОСОБА_18, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочка ОСОБА_8, спадкове майно на яке видане це свідоцтво складається з ? частини жилого будинку АДРЕСА_1, який належав померлому на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області, виданого 16 квітня 1998 року; вказаний жилий будинок дерев'яний, обкладений цеглою, жилою площею 24,7 кв. м., зазначений на плані під літ. "А", має слідуючі споруди : сарай під літ "Б", альтанка під літ "Г", вбиральня під літ "В", огорожа № 1-3.
Встановлено, що згідно витягу з рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради народних депутатів від 23.06.1998 року № 195/9 "Про передачу земельних ділянок в приватну власність" передано безкоштовно в приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельні ділянки слідуючим громадянам в існуючих межах : ОСОБА_18 земельну ділянку площею 0,0256 га за адресою АДРЕСА_1. Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 26.02.2002 року № 52/5 "Про передачу земельних ділянок в приватну власність" розглянувши заяву ОСОБА_1, беручи до уваги свідоцтво про право на спадщину № 1-3663 від 09.11.2000 року відмінити п.12 рішення Ірпінського міськвиконкому № 195/9 від 23.06.1998 року "Про передачу земельних ділянок в приватну власність" в частині передачі в приватну власність земельної ділянки ОСОБА_18 площею 0,0256 га за адресою АДРЕСА_1; передати безкоштовно в приватну власність ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,0296 га за адресою АДРЕСА_1. Згідно Державному акту на право приватної власності на землю серії РІ № 204574 , виданого на підставі рішення ІУ сесії ХХІУ скликання Ірпінської міської ради народних депутатів від 26 вересня 2002 року № 87-4-ХХІУ передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0296 га в межах згідно з планом, земельна ділянка розташована на території Ірпінської міської ради, АДРЕСА_1, землю передано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Встановлено, що згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 28.10.09 № 152 Інспекція ДАБК в Центральному регіоні Київської області , обстеживши будинковолодіння АДРЕСА_1 повідомляє, що на час обстеження будинок був зачинений, а його власник за даною адресою не проживає. Перевірити правову та технічну документацію на будинковолодіння не є можливим, так як власник судячи з телефонної розмови не бажає її надати до інспекції. Будівництво за даною адресою проводиться самочинно, інспекція ДАБК у Київській області дозволу на виконання будівельних робіт не видавала.
Згідно листа в.о. начальника Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київськй області від 03.11.09 на ім."я ОСОБА_1 повідомлено, що її повідомлення від 21.10.2009 року відносно неправомірних дій її сусідки ОСОБА_2 було розглянуто Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області, по фактам викладеним в матеріалах було проведено перевірку. На підставі зібраних матеріалів в порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 356 КК України "Самоправство" відмовлено згідно п.2 ст. 6 КПК України та роз'яснено, що по факту дій ОСОБА_2 їй слід звернутися до суду з цивільним позовом.
Встановлено, що згідно Акту про передачу на зберігання встановлених межових знаків за адресою АДРЕСА_1 09 листопада 2009 року межові знаки земельної ділянки по АДРЕСА_1 встановлені на місцевості в кількості 6 шт і передані на зберігання землевласнику ОСОБА_1
Згідно листа відділу Державного пожежного нагляду м. Ірпінь ГУ МНС України в Київській області від 30.11.2009 року № 3-21 на ім."я ОСОБА_1 співробітники Ірпінського МУ виїздом на місце здійснили обстеження території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1; в ході проведення перевірки на даній ділянці були виявлені ознаки будівельно-монтажних робіт по реконструкції (розширенню) житлового будинку співвласниці ОСОБА_2. Вищезазначена громадянка за погодженням для реконструкції в Ірпінське МУ ГУ МНС України в Київській області не зверталась, будівельно-монтажні роботи проводяться без наявності експертизи проектно-кошторисної документації від органів Державного пожежного нагляду, в порушення вимог п. 1.1 ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", п. 2.7, 4.2.2, 8.4.4 Правил пожежної безпеки в Україні, а також без дотримання вимог пожежної безпеки в будівництві, а саме : без обмеження поширення пожежі між будинками, згідно вимог діючої нормативної документації ( ДБН 360-92, СниП 11-89, ДБН Б.2.4-1, ДБН Б. 24-3, СНиП 2.11.06). Міри адміністративного впливу у зв'язку з наявними порушеннями не можливо застосувати за відсутністю правопорушниці на об'єкті будівництва. Щодо питань, пов'язаних з експлуатацією , підведення газопроводів до земельної ділянки, рекомендовано звернутися до компетентних органів газового господарства за адресою м. Ірпінь, вул. 8 Березня, 34 та відповідно до ст. 37 Закону України "Про пожежну безпеку" рекомендовано для прийняття рішення стосовно питань, пов'язаних з порушенням її прав, усуненням порушень вимог протипожежних та будівельних норм і правил звернутися до органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суду чи арбітражного суду.
Встановлено, що 02 грудня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено припис № 92 ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, у результаті перевірки встановлено, що розпочата реконструкція з добудовою здійснюється без відповідного дозволу інспекції ДАБК у Київській області, чим порушені вимоги ст. 22 Закону України "Про основи містобудування" та ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" та запропоновано будівельні роботи призупинити та усунути допущені порушення, продовження виконання будівельних робіт можливе тільки при отриманні дозволу на виконання будівельних робіт в інспекції ДАБК Київської області. Також 02 грудня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено протокол № 307 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 на території садиби самочинно розпочала реконструкцію своєї частини будинку з розширенням за рахунок добудови ( на час перевірки без відповідних на це дозволів). Згадані дії порушують ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" та тягнуть за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 96 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі від десяти до п"ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно постанови № 3002 по справі про адміністративне правопорушення начальник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області ОСОБА_19, розглянувши матеріали про порушення вимог містобудівного законодавства ОСОБА_2 на підставі протоколу від 02.12.2009 року за № 307 встановив, що ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 на території садиби самочинно розпочала реконструкцію своєї частини будинку з розширенням за рахунок добудови без відповідних на це дозволів. У відповідності до ст. 25 Закону України "Про основи містобудування" та на підставі статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановив накласти штраф в сумі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 гривен) як міру адміністративного покарання на ОСОБА_2.
Встановлено, що згідно Акту № А 2727/97 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03 грудня 2009 року Державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель у Київській області ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за участю громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1; у результаті перевірки встановлено, що в порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України ОСОБА_2 самовільно зайнято земельну ділянку орієнтовною площею 0,00043 га по АДРЕСА_1, яка згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 18.03.2003 року, виданого на підставі рішення Ірпінської міської ради від26.09.2002 № 87-4-ХХІУ та зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 1933 належить ОСОБА_1 Також встановлено, що ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину серії АЕР № 944445 від 12.04.2002 отримано у спадок від ОСОБА_18 ? житлового будинку за вищевказаною адресою. На момент проведення перевірки всупереч вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України ОСОБА_2 використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,0264 на, на якій розміщений зазначений житловий будинок без документів, що посвідчують право власності, право користування, в тому числі на умовах оренди земельною ділянкою.
Згідно висновку № 11257/10-15 судової будівельно-технічної експертизи від 09 червня 2011 року , проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз питання щодо санітарних та протипожежних норм житлового будинку по АДРЕСА_1 в межах проведеного будівельно-технічного дослідження не суперечить вимогам ДБН В.2.2-15-2005 " Здания и сооружения. Жилые здания. Основные положения". Частина схилу покрівлі даху ? житлового будинку, яка належить відповідачці ОСОБА_2 спрямована на покрівлю ? житлового будинку позивачки ОСОБА_1 від 5 см до 35 см, що не відповідає вимогам пунктів 1.2 та 1.3 ДБН В.2.6-14-97 "Покрытия зданий и сооружений" пунктам та пункту 2.7 ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування, Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва". На момент обстеження ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 має місце деформація (пошкодження) елементів конструкцій - руйнування покрівлі у вигляді послаблення кріплення азбестоцементних листів до обрешітки, просвіти в окремих місцях, відколи, тріщини та сколи, а за відсутності скління та часткового протікання даху - руйнування підшивної стелі, стін, підлоги. Покрівля даху другого поверху ? частини житлового будинку співвласниці ОСОБА_2 має ламану форму, а схил даху в частині спрямований на покрівлі ? частини житлового будинку ОСОБА_1, однак визначити чи знаходиться у причинному зв'язку виконані будівельні роботи по добудові з надбудовою деформації елементів будівельних конструкцій і внаслідок яких саме факторів виникли дані недоліки не вбачається за можливе. Технічний стан конструктивних елементів і опоряджувальних покриттів ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 є незадоволеним - експлуатація можлива після проведення ремонту. Фізичний знос конструктивних елементів і опоряджувальних покриттів ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 становить 50%. Враховуючи результати проведеного обстеження та дані представлених на дослідження матеріалів справи і додаткові документи, слід зазначити, що причинами утворення інших пошкоджень в конструкціях ? частини житлового будинку АДРЕСА_3 могли бути: відступи від положень вимог нормативних документів, чинних на момент будівництва, під час проведення будівельних робіт по прибудові першого та надбудові другого поверху на ? частині будинку, яка належить ОСОБА_2; довготривала експлуатація ? частини будинку без проведення в ній поточного та капітального ремонтів ( перевищення граничного строку ефективної експлуатації конструктивних елементів та оздоблювальних покриттів до їх ремонту або заміни); недосконалість конструктивних рішень, застосованих при будівництві основної частини житлового будинку "А". При цьому , встановити точну причину виникнення зазначених пошкоджень в конструктивних елементах ? частини житлового будинку АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1 не вбачається можливим. Враховуючи, що технічний стан несучих елементів ? частини житлового будинку "А" незадовільний, а саме : в приміщеннях житлової кімнати 1-2 де в зовнішніх стінах окремими місцями спостерігаються горизонтальні тріщини шириною розкриття до 2 мм та спостерігається часткове відпадання штукатурки; в приміщенні житлової кімнати І спостерігається просідання дерев'яної обшивки стелі, місцями на стелі і стінах спостерігаються сліди від вологи (розводи) у вигляді плям жовто-коричневого кольору, які виникли внаслідок впливу природнокліматичних факторів, а саме опадів у вигляді дощу, снігу; в приміщеннях житлових кімнат І, 1-2 окремими місцями спостерігається стирання дощатого покриття підлог, відколи та пошкодження окремих дощок; частина віконних рам розхитана, стулки не відкриваються; дверні полотна осіли і мають нещільний притул по периметру коробки; руйнування покрівлі у вигляді послаблення кріплення азбестоцементних листів до обрешітки, просвітах в окремих місцях, відколи і тріщини; деякі віконні блоки не засклені, що призводить до непередбачених змін тепло-вологого режиму у вигляді дощу або снігу до приміщень, інші віконні блоки - частково закриті дерев'яними дошками; відсутність вимощення прилеглої території будинку, що зумовлює додаткове зволоження фундаменту та стін будинку; влаштування стіни кімнати 1-2 до несучої стіни частини житлового будинку, яка належить ОСОБА_2, що пов'язано із розробленням грунту та додатковими ударними та вібраційними навантаженнями, що зазвичай супроводжується при будівництві; відсутність заходів по збереженню конструкцій будівлі від впливу природно-кліматичних факторів, слід зробити висновок, що експлуатація ? частини житлового будинку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за своїм функціональним призначенням, можлива лише при умові проведення її ремонту. Питання про доцільність проведення відновлювальних робіт (капітального ремонту, реконструкції), або її знесення вирішується в установленому порядку на основі техніко-економічних розрахунків, виходячи з витрат, які в разі ремонту будівлі необхідно понести на проведення відповідних лабораторних випробувань та дослідні роботи, розробку проектної документації, виготовлення ремонтно-будівельних робіт з розбирання, ремонту, посилення та заміни існуючих конструктивних елементів з максимальним усуненням зносу об"єкта. Вартість і повний перелік будівельних, ремонтно-відновлювальних та оздоблювальних робіт по приведенню житлового будинку, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності у придатний до експлуатації стан залежить від прийнятих рішень, які обумовлюються розробленою і погодженою у встановленому законом порядку проектно-кошторисною документацією, за умови вирішення питання про подальше перебування і доцільність проведення відновлювальних робіт ( капітального ремонту, реконструкції) або знесення частини житлового будинку. В складі проектної документації передбачаються заходи щодо безпечної експлуатації частин житлового будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час будівництва (обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією або розділом у проектній документації) та поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації. Розробка проектно-кошторисної документації, а також погодження документації у встановленому законом порядку з відповідними службами і установами не відноситься до діяльності КНДІСЕ.
Встановлено, що згідно експертного висновку відділу Державного пожежного нагляду Ірпінського МУ ГУ МНС в Київській області від 20.07.2010 року № 648 проведеною експертизою правильності і повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативних актів у проектно-кошторисній документації (замовлення: 16-10 АР, стадія "Проект") " будівництва двоповерхової добудови до існуючого житлового будинку загальної площею 98,70 м. кв. по АДРЕСА_1", розроблений в 2010 р. ПМП "Аркос" (ГАП ОСОБА_20.) порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.
Згідно Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.09.2010 року № 05.03.02-07/61484 робочий проект "Добудова з надбудовою до існуючого індивідуального житлового будинку за адресою Київська область, АДРЕСА_1" за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи Робочий проект "Добудова з надбудовою до існуючого індивідуального житлового будинку за адресою Київська область, АДРЕСА_1" відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і може бути погоджений (затверджений) , висновок дійсний до 30.08.2015 року.
Встановлено, що згідно Проекту добудови з надбудовою до існуючого житлового будинку по АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_2, даний проект погоджено заступником головного архітектора м. Ірпеня ОСОБА_14 12.05.10 р.
Встановлено, що 11.02.2010 року за № 27 Держаною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Київській області направлено клопотання до Ірпінської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 26.02.2002 № 52/2 та рішення ІУ сесії 24 скликання Ірпінської міської ради від 26.09.2002 № 87-4-ХХІУ, згідно якого площа та розміри зовнішніх меж земельної ділянки, переданої безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 26.02.2002 № 52/2 та рішенням ІУ сесії 24 скликання Ірпінської міської ради від 26.09.2002 № 87-4-ХХІУ та на яку громадянці видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії РІ № 204574 від 18.03.2003 не відповідають площі та розмірам земельної ділянки визначеним у рішенні Ірпінського міського суду від 16.04.1998 у справі № 2-65 та враховуючи, що рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 26.02.2002 № 52/2 та рішення ІУ сесії 24 скликання Ірпінської міської ради від 26.09.2002 № 87-4-ХХІУ суперечать вимогам ст.ст. 89, 118 Земельного кодексу України та п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самосрядування в Україні" пропонує розглянути питання щодо скасування даних рішень та про результати розгляду клопотання та прийняте рішення повідомити Держземінспекцію у Київській області у встановлений законодавством термін.
Встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 липня 2011 року ОСОБА_2 на підставі рішення Ірпінської міської ради 12 сесії 06 скликання № 623 від 16.06.2011 року є власником земельної ділянки площею 0,0264 га за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Встановлено, що згідно висновку № 19 судової будівельно-технічної експертизи від 22 листопада 2012 року, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-технічний Центр "Будівельна експертиза" найбільш вагомою невідповідністю вимогам будівельних норм, допущених ОСОБА_2 при новому будівництві своєї квартири, є самочинне видалення стіни між приміщеннями 1-1 і 1-2, яка служила для зв'язування повздожних стін у первісному будинку, забезпечувала йому необхідну просторову жорсткість, була опорою для тримальних дерев'яних балок горищного перекриття над приміщенням 1-2 квартири № 1, а також була власністю позивача - ОСОБА_1 Крім того, при проведенні нового будівництва допущені наступні відхилення від вимог будівельних норм: 1) замість мінімально можливого нормативного восьмиметрового протипожежного розриву між новобудовою будинку, що досліджується і будинком, розташованим від нього на Схід, фактичний розрив дорівнює менше 6 м; 2) не виконується умова перевищення розмірів протипожежної стіни хоча б на 0,3..0,6 м за межі контуру даху над квартирою № 1; 3) покрівля нової будови має карнизні звіси убік існуючої покрівлі даху над квартирою № 1; 4) Примикання суміжних стін нової будівлі з дахом над квартирою № 1 виконані без захисних фартухів; 5) В проекті вікно в суміжній стіні (ділянка 1) не замарковане як протипожежне, внаслідок чого не виконано заходи обмеження поширення вогню між частинами будівлі; 6) На ділянці № 3 суміжної стіни у вузлі примикання до неї даху над квартирою № 1 підкладені два листи сталеві оцинковані, які на спаяні між собою. Крізь негерметичний стик між листами атмосферні опади протікають на горищне перекриття квартири № 1, руйнуючи його. В цьому вузлі відсутня, передбачена у проекті, ринва. Водовідведення опадів належним чином не організоване; 7) В місцях приміщення стін надбудови і перевищення їх висоти над дахом квартири № 1 буде накопичуватись додаткове снігове навантаження, на яке в початковому варіанті тримальні конструкції даху не були розраховані. Суміжна третя ділянка стіни другого поверху надбудови на другому поверсі зміщена на 310 мм від нової стіни першого поверху, яка розділяє приміщення 1-2 квартири № 1 від нової будівлі. Товщини суміжних стін нової будівлі з квартирою № 1 встановити не вдалось, через відсутність доступу до приміщень прибудови і надбудови. Несучі дерев'яні балки горищного перекриття над приміщенням 1-2 квартири № 1 мають лише одну опору. Друга опора цих конструкцій була ліквідована (обрізана) при видаленні пожежної стіни будинку, яка розмежовувала 1-1 і 1-2. На момент обстеження ці конструкції підтримуються дошками підшиття. Технічний стан конструкції квартири № 1 досліджуваного будинку є аварійний. Конструкції уражені грибками і пліснявою. Все це призвело до неможливого використання цієї частини будинку (квартири № 1) за призначенням. Проводити ремонтно-реставраційні роботи в цій частині будинку недоцільно і технічно неможливо. В майбутньому її необхідно розібрати. В зв'язку з цим поставлені технічні питання щодо реконструкції нової збудованої частини будинку відпадають.
В судовому засіданні також встановлено, що згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 07.09.2012 року № 7/10-18/0709/08/3 надана відповідь ОСОБА_1, згідно якої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства ОСОБА_2 під час проведення будівельних робіт з добудови до частини житлового будинку в АДРЕСА_3, перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 не виконала вимоги припису Інспекції № 92 від 02.12.2009 року в повному обсязі, а саме не отримано документ, якій надає право на виконання будівельних робіт. Згадані дії порушують вимоги ч.4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553. Враховуючи зазначене, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області ОСОБА_2 надано припис № 837 від 06.09.2012 року з терміном виконання умов припису до 10.10.2012 року. У разі невиконання ОСОБА_2 вимог припису № 837 від 06.09.2012 року в зазначений термін Інспекцією буде пред'явлено позов до суду у відповідності до вимог ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
В судовому засіданні також встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправним та скасування припису позов задоволено, визнано протиправним та скасоване припис № 837 від 06 вересня 2012 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. Встановлено, що дана постанова не набрала законної сили, оскільки 17.06.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області подано апеляційну скаргу на зазначену постанову.
Наведені обставини підтверджуються поясненнями учасників судового процесу, матеріалами справи.
У відповідності до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
У відповідності до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особо, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
У відповідності до п.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Позивачка, звертаючись до суду із даним позовом, просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні майном, що є її власністю- ? частиною будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 об'єкту самочинного будівництва, яким є АДРЕСА_2, в тому числі з надбудовами і прибудовами до неї.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_8 є власником ? частини будинку АДРЕСА_1, власником інших ? частин цього будинку є відповідачка ОСОБА_2 Також в судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 у належної їй частини будинку провела реконструкцію з добудовою та надбудовою з порушенням вимог ДБН.
Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та оцінюючі надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачка не надала доказів на підтвердження тих обставин, що належна відповідачці квартира у вигляді ? частин будинку, яку позивачка просить знести згідно позовної заяви, збудована відповідачем самочинно повністю і є підстави, передбачені ст. 376 ЦК України для її знесення повністю у порядку, передбаченому вказаною цією статтею, а також того, які конкретно добудови та надбудови та до яких приміщень належних їй на праві власності ? частин будинку АДРЕСА_1 провела відповідачка, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідачки усунути перешкоди в користуванні позивачкою її власністю - ? частиною будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення повністю всієї квартири № 2, яка є власністю відповідачки. За таких обставин суд відмовляє позивачу у задоволенні даних позовних вимог.
Оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про зобов"язання відповідачки усунути перешкоди в користуванні майном, що є її власністю- ? частиною будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 об'єкту самочинного будівництва, яким є АДРЕСА_2, в тому числі з надбудовами і прибудовами до неї, підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та судових витрат також немає.
На підставі ст. ст. 15, 16, 23, 358, 376, 382, 383, 391, 394 ЦК України, ст. 10, 28 Закону України "Про архітектурну діяльність", керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - виконавчий комітет Ірпінської міської ради, Державна інспекція сільського господарства у Київської області , Інспекція з державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, Головне управління ДСНС України у Київській області у м. Ірпінь про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.
Копію рішення направити відповідачу та третім особам для відома.
Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи 20.08.2013 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О. В. Пархоменко