154/2308/13-к
1-кп/154/131/13
Копія.
іменем України
20 серпня 2013 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Лященка О.В.
при секретарі: Шафатинській О.В.
з участю прокурора: Панасюка В.В.
потерпілого: ОСОБА_1
обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3
законного представника неповнолітнього обвинуваченого:
ОСОБА_4
захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6
представника служби у справах дітей: Самусєвої Л.В.
представника кримінальної міліції у справах дітей: Самусєва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський кримінальне провадження № 12013020060000600 про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2,
українця, громадянина України, освіта неповна середня, не
одруженого, не працюючого, судимого вироком Володимир-
Волинського міського суду Волинської області від 14 серпня
2012 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення
волі з іспитовим строком в два роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.304, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
українця, громадянина України, освіта неповна середня,
не одруженого, не працюючого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,-
28 червня 2013 року, близько 23 год, в м.Володимир-Волинський, ОСОБА_2, усвідомлюючи, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, являється особою неповнолітнього віку, маючи на меті вчинити злочин та залучити до його вчинення неповнолітнього, безпосереднім психологічним тиском, який виразився у висловлюванні пропозиції вчинити злочин, вмовлянні та переконанні неповнолітнього в отриманні легкої наживи, своєю ініціативною поведінкою викликав у неповнолітнього ОСОБА_3 бажання прийняти участь у вчиненні кримінального правопорушення, а саме таємного викрадення чужого майна з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованому у АДРЕСА_3, чим втягнув неповнолітнього у злочинну діяльність.
Крім цього, в ніч з 28 на 29 червня 2013 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, знаходячись у м.Володимир-Волинський Волинської області керуючись корисливим мотивом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом демонтажу металевої решітки вікна, проникли в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованому у АДРЕСА_3, яккий належить ОСОБА_1, звідки намагались таємно викрасти 10 шт. батончиків «Снікерс» загальною вартістю 47 грн. 50 коп., пачку жувальної гумки «Орбіт» вартістю 3 грн. 50 коп., одну пачку соку «Сандора» ємкістю 1 л вартістю 12 грн. 25 коп., поліетиленовий пакет вартістю 1 грн. 50 коп., гроші в сумі 134 грн., чим намагались заподіяти потерпілому майнову шкоду на загальну суму 198 грн. 75 коп., але не змогли довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки на місці вчинення злочину були затримані працівниками міліції.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винність у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, визнав частково. Повністю визнав себе винним у вчиненні замаху на крадіжку чужого майна з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6» у групі з ОСОБА_3, заперечив проти вчинення ним злочину, передбаченого ст.304 ч.1 КК України. Суду показав, що він дійсно вчився в одній школі з ОСОБА_3 та знав, що він є неповнолітнім. 28 червня 2013 року, близько 23 год, в м.Володимир-Волинський, він зустрів ОСОБА_3 та запропонував йому щось викрасти та роздобути трохи грошей. Вони довго гуляли вулицями міста, однак жодного об»єкта, що підходив би для вчинення крадіжки, не знайшли. Коли вони вже мали розходитись по домівках, ОСОБА_3 сказав йому, що знає один магазин, у якому є отвір у даху і туди можна проникнути. Вони пішли на вул. Генерала Шухевича і проникли через отвір в прибудову до магазину, а звідти вибивши металеву решітку вікна, проникли в торговий зал магазину, де він взяв з каси гроші, а ОСОБА_3 шоколадні батончики, сік та жувальну гумку. Через деякий час їх в приміщенні магазину затримали працівники охоронної служби, а згодом прибув наряд міліції. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винність у вчиненні замаху на крадіжку чужого майна з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6» у групі з ОСОБА_2, визнав повністю. Суду показав, що ОСОБА_2 дійсно знав, що він є неповнолітнім. 28 червня 2013 року, близько 23 год, в м.Володимир-Волинський, він зустрів ОСОБА_2 та той запропонував йому щось викрасти та роздобути трохи грошей. Вони довго гуляли вулицями міста, однак ніякого об»єкта, що підходив би для вчинення крадіжки, не знайшли. Коли вони вже мали розходитись по домівках, то ОСОБА_2 запитав, чи не знає він якогось магазину в темному місці, на що він відповів, що знає один магазин, у якому є отвір у даху і туди можна проникнути. Вони пішли на вул. Генерала Шухевича і проникли через отвір в прибудову до магазину, а звідти вибивши металеву решітку вікна, проникли в торговий зал магазину, де ОСОБА_2 взяв з каси гроші, а він - шоколадні батончики, сік та жувальну гумку. Через деякий час їх в приміщенні магазину затримали працівники охоронної служби, а згодом прибув наряд міліції. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати.
Крім повного визнання вини обвинуваченими за епізодом вчинення замаху на крадіжку з приміщення магазину, та невизнання вини ОСОБА_2 за ст.304 ч.1 КК України, їхня винність у вчиненому повністю доведена в судовому засіданні та стверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_1 в суді про те, що в ніч з 28 на 29 червня 2013 року з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що на вул. Генерала Шухевича, обвинувачені намагались шляхом проникнення через дах в підсобку та подальшого вибиття металевої решітки, викрасти гроші та ІНФОРМАЦІЯ_6 харчування, однак були затримані в приміщенні магазину під час крадіжки працівниками охорони. Він особисто прибув на місце вчинення крадіжки та бачив обох обвинувачених.
Показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11, які в суді ствердили, що в ніч з 28 на 29 червня 2013 року спрацювала сигналізація в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6» по вул. Генерала Шухевича, і вони відразу прибули на місце події, повідомивши відразу власника магазину та чергового міліції. Обстеживши приміщення магазину, вони виявили та затримали обох обвинувачених, яких передали працівникам міліції, що прибули.
Показаннями свідка ОСОБА_12, яка показала, що працює продавцем у магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» і прибувши в ніч з 28 на 29 червня 2013 року за повідомленням про крадіжку в приміщення магазину, побачила там двох затриманих обвинувачених.
Показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що її син ОСОБА_3 довго гуляв в ніч на 29 червня 2013 року, а згодом їй повідомили , що він затриманий за вчинення крадіжки з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6».
Протоколом огляду місця події, яким стверджується, що обвинувачені були виявлені та затримані на місці вчинення злочину в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», куди проникли шляхом вибиття металевої решітки вікна. (а.с.11-17);
Протоколом одночасного допиту ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким стверджується, що обвинувачені давали послідовні чіткі показання щодо обставин вчинення злочину, які відповідають їх показанням в суді (а.с.82-83).
Таким чином, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що винність кожного з обвинувачених у вчиненому доведена та дії кожного з них суд кваліфікує за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, як вчинення незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення, а щодо ОСОБА_2 ще й вчинене повторно.
Крім цього, в судовому засіданні зібрано достатньо доказів вважати винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.304 ч.1 КК України, доведеною. Так, сам ОСОБА_2 ствердив що знав про вік ОСОБА_3, запропонував йому прогулятись містом у вечірній та нічний час та вчинити крадіжку. Як на досудовому слідстві, так і в суді обвинувачений ОСОБА_3 вказував на те, що саме ОСОБА_2 запропонував йому вчинити крадіжку з якогось магазину і таким чином роздобути и трохи грошей, на що він погодився, і саме тому вони гуляли містом в пошуках такого об»єкту. Саме на пропозицію ОСОБА_2 чи знає він такий магазин, куди можна було б проникнути непомітно, він вказав на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» і повідомив про можливість проникнення. А тому доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не вчиняв даного злочину, спростовані дослідженими в суді доказами, оціненим в їх сукупності. За таких обставин провадження, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.304 КК України як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.
Злочини, вчинені обвинуваченими, відносяться до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання кожного обвинуваченого, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю даного злочину, а щодо ОСОБА_3 ще й вчинення злочину у неповнолітньому віці.
Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено, при цьому суд виключає з обвинувачення обтяжуючу покарання ОСОБА_2 обставину як вчинення злочину повторно, оскільки вона є додатковою кваліфікуючою ознакою для злочину, передбаченого ст.185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 характеризуються негативно, раніше вчиняв злочин, даний злочин вчинив під час невідбутого покарання за попереднім вироком суду, однак є особою молодого віку, при цьому суд враховує, що шкоди внаслідок злочину, заподіяно не було, а тому призначає йому покарання у межах санкції закону, за яким він притягується до відповідальності, із застосуванням ст. 70, 71 КК України, яке на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин вперше, шкоди від даного злочину завдано не було, він є неповнолітньою особою, на обліках у справах дітей та кримінальній міліції у справах дітей не перебував, виховується у повноцінній сім»ї, закінчив навчання у школі, де здобув неповну середню освіту, при цьому представники служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей вважають що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. За таких обставин суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання із застосуванням ст.ст.75,76, 104 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 та матір ОСОБА_3
Речові докази - відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 370-371, 373-374 КПК України, суд,
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.304, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,
та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.304 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
- за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити за цим вироком покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати частину невідбутого покарання, призначеного за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 14 серпня 2012 року та остаточно призначити до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Строк відбування покарання за цим вироком рахувати з дня його проголошення, з 20 серпня 2013 року, зарахувавши у строк відбутого покарання за цим вироком час тримання ОСОБА_2 під вартою з часу його затримання, з 29 червня 2013 року по 20 серпня 2013 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.75, 76, 104 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, призначеного за цим вироком, з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов»язки, а саме: не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлятиме зазначений державний орган про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати покласти на ОСОБА_2 та матір неповнолітнього ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_2 та з ОСОБА_13 в користь держави витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі по 147 грн. з кожного.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня вручення йому його копії. Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту вручення його копії обвинуваченому, якщо не буде оскаржений.
Головуючий:/-/ підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду О.В. Лященко